АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«13 » грудня 2006 р.                             м. Чернівці

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Ружило О.А.

суддів: Галичанського А.Д., Височанської Н.К.

при секретарі: Єфтеньєві О.Г.

за участю: ОСОБА_1., ОСОБА_2 та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Острицької сільської ради, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання заповіту недійсним, та визнання права власності на домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння.

Вказував на те, що у 1984 році після демобілізації з армії разом із своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 замість старого будинку котрий знаходився в аварійному стані на земельній ділянці батьків у АДРЕСА_1 збудували новий будинок з господарськими спорудами, тому здобув право на 1/3 частину цього майна, як на спільну часткову власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер.

Після його смерті усе майно успадкували вони з матір"ю шляхом фактичного проживання в даному господарстві, користування будівлями, та догляду за ними. Таким чином в порядку спадкування до нього перейшло ще право власності на 1/6 частину домоволодіння.

З 1995 по квітень 2004 року він постійно працював за кордоном. 08.01.2004 року померла його мати, після чого відкрилася спадщина на частину домоволодіння, яку вона заповідала ОСОБА_2.

Справа № 22ц-854 2006 р.                 Головуючий у І інстанції: Акостакіоає О.Т.

Категорія: 26                                     Суддя-доповідач: Ружило О.А.

Так як не було оформлено право власності на спірне домоволодіння, то рішенням суду від 07.04.2005 року право власності на все домоволодіння було визнано за відповідачем ОСОБА_2, без урахування його долі в цьому майні. Про це йому стало відомо лише недавно, коли приходили робити обмір земельної ділянки.

Тому просив суд встановити факт своєчасного прийняття ним спадщини після смерті батька. Визнати його право на 1/3 частину будинковолодіння в АДРЕСА_1 в спільній частковій власності, та на 1/6 частину цього будинковолодіння, яке ним успадковано після смерті батька.

В ході розгляду справи ОСОБА_1. подано додатковий позов до Острицької сільської ради, ОСОБА_2. про визнання недійсним заповіту від 22.12.2003 року за яким його мати ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_2., оскільки вважав, що заповіт було посвідчено секретарем Острицької сільської ради з порушенням діючої інструкції, так як в день його посвідчення мати знаходилася у нетверезому стані.

Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2006 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено за безпідставністю.

На вказане рішення ОСОБА_1. подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог в повному об"ємі.

Вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не повно з"ясовано обставини, що мають суттєве значення по справі, та дано невірну оцінку зібраним по справі доказам. В наслідок чого постановлено неправильне рішення.

Колегія суддів заслухавши доповідача про доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та заявлених вимог в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі на підставі поданих сторонами та допустимих доказів, з дотриманням вимог матеріального права, обгрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи ОСОБА_1 про набуття ним право власності на 1/3 частину житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2, як співвласника, оскільки зазначений будинок збудований ним разом з батьками в період з 1980 -1984 роках є безпідставними.

Матеріалами справи, поясненнями свідка ОСОБА_4 підтверджується, що спірний будинок збудовано в 1962 році. Доказів про те, що на місці зазначеного будинку в період з 1980-1984 роках було збудовано інший новий будинок, та що між позивачем і його батьками була укладена угода про створення спільної сумісної або спільної часткової власності позивачем не подано.

Головою двору, який відносився до категорії робітників, згідно записів в по господарських книгах, після смерті ОСОБА_3 був ОСОБА_5., а позивач до квітня 1984 року являвся членом його сім"ї, тому він не набув самостійного права на частку майна в даному господарстві.

Безпідставними є і доводи позивача про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_5. Як видно із копії свідоцтва (а.с.17) батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст.. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на той час для прийняття спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Діями, що свідчать про прийняття спадщини як визначалося в ст. 549 ЦК (в редакції 1963 року) мав бути фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, чи подання нотаріальному органові за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_5. фактично в управління та володіння спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_3, котра постійно проживала в спірному будинку. З довідки Острицької сільської ради вбачається, що позивач як до так і після смерті батька в даному дворі не був зареєстрованим. Ксерокопією паспорту та іншими доказами підтверджується, що основним та постійним місцем проживання ОСОБА_1. на той час було АДРЕСА_3.

Тимчасова допомога матері, після смерті батька в збирані сільськогосподарської продукції, на присадибній ділянці, в АДРЕСА_1 біля спірного будинку, та в облаштуванні в ньому опалювальної пічки не може свідчити щодо фактичного вступу ним в управління або володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті батька.

Суд першої інстанції також обгрунтовано відхилив вимоги позивача про визнання недійсним заповіту від 02.12.2003 року за яким його мати заповіла все своє майно ОСОБА_2. з підстав, знаходження її в день посвідчення заповіту в нетверезому стані, та допущення порушень посадовою особою вимог інструкції щодо вчинення нотаріальних дій.

Позивачем не доведено належними доказами факту перебування його матері в нетверезому стані саме 02.12.2003 року, тобто в день посвідчення заповіту. Зазначеного не підтвердили і допитані в судом за його клопотанням свідки. Навпаки встановлено наявність волевиявлення ОСОБА_3 заповісти належне їй майно ОСОБА_2., котрий тривалий час матеріально їй допомагав.

Що стосується окремих порушень інструкції про вчинення нотаріальних дій при посвідчені заповіту, то вони суттєво не впливали на волевиявлення заповідача майна, а отже і на визнання заповіту недійсним. Крім того позивачем не подано доказів щодо прийняття ним спадщини після смерті матері відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.

Безпідставними є і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм як матеріального права так і вимог цивільно-процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.

Керуючись СТ..СТ. 307,308, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: