Справа №430/273/14-ц
Провадження №2/430/327/14
РІШЕННЯ
іменем України
"21" травня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Карташевої Т.А.
при секретарі Бабарикіній А.О.
за участю представника позивача Маякової І.В.
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Станично-Луганського району Луганської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши в його обгрунтування наступне.
Відповідно до укладеного договору №LGXRRC16560003 від 26.01.2007 року ОСОБА_2 26.01.2007 року отримала кредит у розмірі 4724,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. В порушення умов договору відповідач зобов*язання належним чином не виконав, у зв*язку з чим станом на 23.01.2014 року має заборгованість в сумі 49013,08 грн., яка складається з наступного: 4674,91 грн. - заборгованість за кредитом; 17163,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1058,26 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23306,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором; штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 2310,15 грн. - процентна складова. Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості і судові витрати у розмірі 490,13 грн.
Представник позивача - Маякова І.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі і пояснила, що станом на 23.01.2014 р. відповідач має заборгованість за договормо кредиту в сумі 49013,08 грн., кінцевий термін повернення кредту 26.04.2008 року. Банк виконав свої зобов*язання за договором, що підтверджується рахунком-фактурою №ЛК/СЧ-0144 від 26.01.2007 р. Відповідач належним чином не виконала зобов*язання, проплати за договором були здійснені тільки 09.04.2010 р., 23.04.2010 р., 19.05.2010 р., 04.06.2010 р., 24.06.2010 р. шляхом списання коштів з карткового рахунку відповідача, що передбачено п.2.2., п. 3.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, обгрунтовуючи свої заперечення наступним. Вона дійсно уклала з позивачем договір про отримання кредиту в сумі 4724,50 грн., підписувала заяву позичальника, знайомилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). За кредитні кошти був придбаний ноутбук, який вона в подальшому передала ОСОБА_5, останній зобов*язався погашати кредит, про що написав розписку, яка міститься в матеріалах кримінальної справи, розглянутої Ленінським районним судом м. Луганська стосовно неї та ОСОБА_5 Але з 2010 року вона не може знайти ОСОБА_5 Були здійснені списання в рахунок погашення кредиту з картки, на яку нараховується соціальна допомога на утримання дитини, відкритої на її ім*я в «ПРИВАТБАНКУ», але вона в банк з приводу списань з картки не зверталася, хоча і заперечувала проти такого списання, після чого вона звернулася до прокуратури та перевела соціальну допомогу на картку в «Ощадбанку». З розрахунком заборгованості, що наданий позивачем, вона знайомилася, але оспорювати його не може, оскільки заборгованість за договором кредиту повинен сплачувати ОСОБА_5
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 ЦК України, не допускається якщо інше не встановлено договором або законом. За нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов*язання підлягає виконанню у визначений в ньому строк (термін), якщо останній було ним передбачено.
Відповідно до норм ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов*язання, якщо він не приступив до виконання зобов*язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов*язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначити умови такого договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В судовому засіданні встановлено, що 26.01.2007 р. між сторонами був укладений договір №LGXRRС16560003, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 4724,50 грн. на строк з 26.01.2007 р. по 26.04.2008 р. включно зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,0 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 75,59 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 429,50 грн. Вказаний договір укладений з урахуванням волевиявлення відповідача, оскільки підписи на договорі є доказом того, що сторони погодилися з його умовами, в тому числі і з видами штрафних санкцій, їх розміром, порядком нарахування.
Згідно умов укладеного кредитно-заставного договору, останній складається з Заяви позичальника №LGXRRС16560003 (а.с. 6), тарифів та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (а.с. 8-11). Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з « 10» по « 15» число кожного місяця позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 416,71 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами. Заява позичальника підписана відповідачем, підписання окремо також і Умов не передбачено договором. Навпаки в ньому зазначено про те, що відповідач погоджується з тим, що заява і запропоновані позивачем Умови та тарифи і складають кредитний договір. Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти того, що підписувала заяву позичальника та була ознайомлена з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) саме в тій редакції, яка додана позивачем до позовної заяви.
Кредитно-заставним договором №LGXRRС16560003 передбачено, що Банк надає Позичальнику строковий кредит на строк 15 місяців з 26.01.2007 р. по 26.04.2008 р. включно.
Згідно з п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у 5 років. Таким чином, відповідно до п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Poзcтpoчкa») (Стандарт), сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.
На виконання умов договору ПАТ КБ «Приватбанк» перерахував грошові кошти у сумі 4795 гривень на відповідний рахунок ДП «Юнітрейд-Світ» згідно з рахунком-фактурою №ЛК/СЧ-0144 від 26.01.2007 р. на придбання ноутбуку «Asus Z99HC440S58HAW» (а.с.7). Факт виконання банком обов*язків в даній частині та факт отримання товару не заперечується самим відповідачем, з пояснень якої вбачається, що нею дійсно був отриманий ноутбук, який в подальшому вона використовувала на власний розсуд.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Лугнська від 25.01.2010 року ОСОБА_2 використала завідомо підробний документ, що видається і посвідчується підприємством, для оформлення вищезазначеного кредиту та заволодіння чужим майном шляхом обману (а.с. 31).
Таким чином судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що відповідач належним чином зобов'язання не виконує, станом на 23.01.2014 року виникла заборгованість в сумі 49013,08 грн., яка складається з наступного: 4674,91 грн. - заборгованість за кредитом; 17163,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1058,26 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23306,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором; штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 2310,15 грн. - процентна складова.
Розмір вказаної суми заборгованості за кредитом та правильність розрахунку заборгованості за договором (а.с. 4-5) в судовому засіданні оспорені не були.
Свої зобов*язання перед банком відповідач виконувала частково, а саме: 09.04.2010 р., 23.04.2010 р., 19.05.2010 р., 04.06.2010 р., 24.06.2010 р. банком списані кошти з карткового рахунку відповідача, що не суперечить п.2.2., п. 3.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт). Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти виконання зобов*язань перед позивачем в такий спосіб та у вказаний період часу.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 06.02.2014 р., тобто в межах пятирічного строку позовної давності, про який домовились сторони під час укладання кредитного договору.
Таким чином, суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, дійшов висновку про обґрунтованість вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь банку заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку.
Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, заперечення відповідача проти позову про те, що ОСОБА_5 повинен сплачувати кредитні кошти, оскільки надав їй розписку про отримання суми в розмірі 4795 грн., яку зобов*язується повертати шляхом погашення кредиту в «ПРИВАТБАНК», отриманом на ім*я ОСОБА_2 (а.с. 131 кримінальної справи №1-175/10 Ленінського районного суду м. Луганська).
Судом встановлено, що відповідно до постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 25.01.2010 р. ОСОБА_5 збув завідомо підробний документ, який видається і посвідчується підприємством, що має право видавати такі документи, повторно з метою заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєний повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто скоїв злочини, передбачені ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 31). ОСОБА_5 не є стороною в зобов*язанні за кредитно-заставним договором. Зазначена розписка свідчить тільки про розпорядження ОСОБА_2 на власний розсуд і за власним бажанням отриманими кредитними коштами вже після укладення договору з банком.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, та не заперечувалось відповідачем, що на момент укладення кредитно-заставного договору №LGXRRС16560003 сторони дійшли домовленості відносно всіх основних і суттєвих його умов, в тому числі про юридичну природу договору, строк його дії, коло обов*язків і прав кожної зі сторін. Саме ОСОБА_2, яка і є позичальником за договором, на підставі особистого волевиявлення, як зазначено в заяві позичальника, зобов*язалась повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, комісію на умовах, визначених кредитно-заставним договором. Після укладення договору ОСОБА_2 його не оспорювала, частково виконавши взяті на себе зобов*язання, тобто погодилася з умовами договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, у звязку із задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в сумі 490 грн. 13 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 623, 625-627, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №LGXRRC16560003 від 26.01.2007 р. у розмірі 49013,08 грн., яка складається з наступного: 4674,91 грн. - заборгованість за кредитом; 17163,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1058,26 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 23306,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов*язань за договором; штрафи: 500 грн. - фіксована частина, 2310, 15 грн. - процентна складова.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати у розмірі 490 грн. 13 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А. Карташева