№ 11-1201-2006
ПОСТАНОВА
14 грудня 2006 року суддя Апеляційного суду Київської області в складі Бех М.О. з участю прокурора - Хомич СП.,
при попередньому розгляді справи за апеляцією заступника прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області Стрелюка Я.В. на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2006 року,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2006 року кримінальну справу про застосування мір медичного характеру до ОСОБА_1, якому інкримінується вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, повернуто прокурору з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області для проведення додаткового розслідування.
В апеляції прокурор просить скасувати вищевказану постанову та направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду .
Справа внесена на попередній розгляд в зв"язку з недотриманням апелянтом вимог ст. 348 КПК України.
Заслухавши думку прокурора Хомич СП., яка вважає, що прокурором з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області апеляція на постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування подана у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, вважає прокурор Хомич СП., за аналогією з п.8 ст. 348 КПК України, якщо прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, має право на апеляцію, то таке право має і прокурор, який затвердив постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, перевіривши матеріали справи, вважаю, що в прийнятті апеляції прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду від 19.09.2006 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на додаткове розслідування слід відмовити.
В ст.ст. 347, 348 КПК України зазначені судові рішення, на які може бути подана апеляція та особи, які мають право на оскарження в апеляційному порядку цих судових рішень .
Статтею 424 КПК України передбачено можливість оскарження тільки ухвал (постанов) суду про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру.
В цих нормах не передбачено права прокурора, який затвердив постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, оскаржувати рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування в апеляційному порядку.
Щодо посилання прокурора Хомич СП. на необхідність застосування аналогії закону, то воно не може визнаватися обґрунтованим, оскільки така аналогія має застосовуватися тільки у випадках, коли процесуальний закон взагалі не містить норм, які регулюють певні процесуальні правовідносини. Разом з тим в діючому КПК передбачена можливість оскарження постанов суду про направлення справи зазначеної категорії на додаткове розслідування лише прокурором, який брав участь у розгляді справи судом 1- ї інстанції.
За таких обставин, коли апеляція подана особою, яка не має на це права, в прийнятті апеляції слід відмовити.
Керуючись ст.359 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
В прийнятті апеляції прокурора, який затвердив постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1, на постанову Фастівського міськрайонного суду від 19.09.2006 року про направлення цієї справи на додаткове розслідування - відмовити.