АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5931/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів: Кулікової С.В., Болотова Є.В.
при секретарі: Гречка Т.В.
за участю: представника позивача ПередереєваВ.Г.
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
в с т а н о в и л а :
Позивач, звертаючись до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовував свої вимоги неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань. Та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки у розмірі 20 375,05 гривень, яка визначена станом на 20 вересня 2013 року та складається з: 3 124,59 гривень заборгованості за кредитом; 17 250,46 гривень заборгованості за відсотками.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року позовні вимоги банку було задоволено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року заочне рішення суду було скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2014 року позов було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором станом на 20 вересня 2013 року в розмірі 20 375,05 гривень, яка складається з: 3 124,59 гривень заборгованості за кредитом; 17 250,46 гривень заборгованості за відсотками.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про його скасування та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Вказуючи при цьому, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
Зазначаючи, що судом першоїінстанції не було взято до уваги, що у випадку неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора обчислюється з моменту настання строку погашення чергового місячного платежу, тобто з 31.03.2006 року.А кінцевий термін позовної давності в цілому за кредитним договором обчислюється - з моменту настання терміну кінцевого платежу за кредитом і виконання зобов'язання в повній мірі, тобто з 13.06.2007 року.
Тому, з урахуванням того, що строк позовної давності сплив на момент звернення позивача з позовом до суду, та беручи до уваги подачу ним до суду клопотання про застосування строку позовної давності, вважав що у суду були підставою для відмови у позові в силу вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з вимог ст. 525 ЦК України, та зазначав, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А тому, з урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати.
При цьому відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача щодо застосування до існуючих правовідносин строку позовної давності суд першої інстанції виходив з того, що умовами карткового рахунку передбачено припинення дії договору в момент виконання клієнтом всіх зобов'язань, передбачених цим договором.
А так як, відповідач належним чином не виконує взяті зобов'язання, то вважав, що позивач має право, за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і відсотків за користування ним, стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі визначеному позовом.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення яким, суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам постановлене судове рішення у справі не відповідає.
Судом при розгляді справи було встановлено, що 13 червня 2005 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено договір про відкриття картрахунку та обслуговування кредитної карти, відповідно до якого на платіжну карту ОСОБА_4 встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно п. 1.1. даного договору було визначено кінцевий строк дії картки два роки - 13.06.2007 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі сплином позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги.
Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінченням дії договору.
Як вбачається із матеріалів справи, за умовами договору дія картки відповідача була визначена строком - протягом двох років ( 13 червня 2005 року - 13 червня 2007 року), останній черговий місячний платіж був зроблений ним 16 березня 2006 року, звернення позивача до суду за захистом порушених прав відбулося в листопаді 2013 року.
А відтак з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції безпідставно було відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання щодо застосування до існуючих між сторонами правовідносин позовної давності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України у відповідності до якого позивачу слід відмовити у задоволенні заявленого позову з наведених вище підстав у зв'язку з пропуском строку позовної давності про сплин якої було заявлено відповідачем до постановлення судового рішення у суді першої інстанції у відповідності до положень п.3, 4 ст. 267 ЦПК України
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України на користь відповідача також підлягають стягненню витрати понесені ним при подачі апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2014 року скасувати та постановити нове, за яким;
Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» відмовити у задоволенні заявлених вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» ( 49094 м. Дніпропетровськ вул.. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570 рахунок № 6499391400001 МФО 305299 ) на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 121, 80 ( сто двадцять одна гривна вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: