АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/7220/2014 Головуючий 1 інстанції - Бартащук Л.П.

м.Київ Доповідач - БорисоваО.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Калініній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Трегуб Оксани Анатоліївни на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 17 квітня 2014 року про задоволення заяви про визнання виконавчих листів, такими що не підлягають виконанню по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 17 квітня 2014 року заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду задоволено.

Визнано виконавчі листи №6-4975/11 від 08.12.2011 року та №6-4975/11 від 08.12.2011 року такими, що не підлягають виконанню, - в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 316188,37 грн., заборгованості та витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом в сумі 3592,46 грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду представник позивача ПАТ «Укрсоцбанк» - Трегуб О.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задовленні заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали порушив норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що рішення третейського суду при Асоціації українських банків від 29 листопада 2010 року, станом на сьогоднішній день не виконано, обов'язок щодо його виконання у сторін існує й понині, а тому у суду першої інстанції відсутні правові підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню на підставі ч.4 ст.369 ЦПК України.

Визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню призводять до порушення прав та законних інтересів банку, позбавляють останнього можливості примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим на всій території України. Банк належним чином виконав умови договору, надав кредитні кошти у тимчасове платне користування. Проте, як позивач так і поручитель з 2011 року свідомо порушуючи договірні зобов'язання, вимоги ст.129 Конституції України та ст.55 Закону України «Про третейські суди» своєю поведінкою підтверджуючи небажання виконати судове рішення у добровільному порядку, що свідчить про зловживання правами та намагання уникнути відповідальності.

В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 316188,37 грн., заборгованості та витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом в сумі 3592,46 грн., суд виходив з того, що зобов'язання ОСОБА_4 за договором поруки згідно з рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11.09.2013 року припинилися на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України ще на момент звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до третейського суду з позовом (23.07.2010 року).

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч.4 ст.369 ЦПК України, суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2011 року у цивільній справі №6-4975/11 було задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 29.11.2010 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11.09.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки припиненим апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.04.2013 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано припиненою поруку ОСОБА_4 перед АКБ СР «Укрсоцбанк» за виконання ОСОБА_3 зобов'язання по кредитному договору № 07- 962/26/632/16 від 26.09.2007 року.

Таким чином зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором перед ПАТ «Урсоцбанк» відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і на законність оскаржуваної ухвали не впливають.

А тому, ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 17 квітня 2014 року про задоволення заяви про визнання виконавчих листів, такими, що не підлягають виконанню, постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Трегуб Оксани Анатоліївни - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: