Справа    №  22Ц-3367/2006р.                                                         Головуючий у 1 інстанції Литвин О.В.

Категорія 01,11,12                                                                    Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.

судців                Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі  Зозулі Н.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ЗАТ «Блакитна нива» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 серпня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ЗАТ «Блакитна нива» до ОСОБА_1про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 08 грудня 2000 року,

встановила:

у червні 2006 року позивач звернувся до суду обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08 грудня 2000 року між ним та відповідачем по справі був укладений договір купівлі - продажу гідротехнічних споруд, що знаходяться на території АДРЕСА_1

У указаному договорі зазначено, що позивач продав, а відповідач купив гідротехнічні споруди, що знаходяться на території АДРЕСА_1 Гідротехнічні споруди складаються з гідротехнічних споруд ставка №2 та гідротехнічних споруд ставка №3.

Проте у договорі не зазначено, що всіх гідротехнічні споруди ставків за №2,3, що знаходиться на території АДРЕСА_1 існуючі на момент укладання договору і що є власністю позивача, продаються - купуються за вказаним договором. В договорі відсутній перелік гідротехнічних споруд ставків №2,3, що є предметом договору.

Позивач вважає, що на момент укладення договору від 08 грудня 2000 року, що сторони не досягли згоди всіх істотних умов, що суперечить законодавству і тому просив суд визнати недійсним договір купівлі - продажу від 08 грудня 2000 року, застосувати наслідки недійсного правочину та повернути майно позивачу.

Рішенням Рокитнянського районного суду від 18 серпня 2006 року в задоволені позовної заяви, відмовлено.

Позивачем подана апеляційну скаргу на рішення суду в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по суті його позовних вимог посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу гідротехнічних споруд, що знаходяться на території АДРЕСА_1

У указаному договорі зазначено, що позивач продав, а відповідач купив гідротехнічні споруди, що знаходяться на території АДРЕСА_1 Гідротехнічні споруди складаються з гідротехнічних споруд ставка №2 та гідротехнічних споруд ставка №3.

Судом першої інстанції на підставі пояснень сторін, поданих по справі сторонами доказів правильно зроблений висновок про те, що позивачем не подано доказів невідповідності спірної угоди вимогам діючого на час укладання угоди закону, як загального, який передбачався для угод, так і того, що стосувався безпосередньо угод купівлі - продажу, а відтак відсутні підстави для визнання спірної угоди недійсною з підстав передбачених ст.48 ЦК Української РСР, чинної на час укладання угоди.

Відповідно з ч.2 п.4 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України від 01 січня 2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з вимогами ч.3  ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що позивачем пропущений строк звернення до суду і застосував останнього, за заявою відповідача відповідно до вимог ст.71 ЦК Української РСР та п. 6 «Прикінцевих та Перехідних положень» ЦК України від 01 січня 2004 року, оскільки позивачу з часу укладення спірної угоди, тобто з 08 грудня 2000 року, були відомі викладені у позовній заяві обставини.

Посилання скаржника на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права не приймаються судом до уваги оскільки не ґрунтуються на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст.307,308,314,315 ЦПК України колегія,

ухвалила:

апеляційну скаргу ЗАТ «Блакитна нива» на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 серпня 2006 року, відхилити, рішення суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному

порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.