Справа № 435/2801/14-а

П О С Т А Н О В А

Ім»ям України

14 травня 2014 року Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Немічевій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання дій неправомірними, зобов»язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою на обгрунтування вказавши, що вона є суддею у відставці, її було звільнено з посади судді Луганського апеляційного господарського суду за наказом від 22.10.2010 р. відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.10.2010 р. Відповідно до ст. 43 Закону України «Про статус суддів», яка діяла на час її звільнення, вона отримує довічне грошове утримання. Згідно положень вищевказаної статті судді, який вийшов у відставку при наявності відповідного віку та стажу роботи не менше двадцяти років виплачується звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Стаж роботи судді, який дає їй право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 20 років 09 місяців 15 днів. Довічне грошове утримання у розмірі 80 % від заробітної плати вона отримувала в суді, але з січня 2011 року обов»язок зі сплати довічного грошового утримання з коштів державного бюджету передано до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Луганська. Згідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» винагорода суддів складається з посадового окладу та доплат за вислугу років. Відповідно до положено вказаної норми права посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що запроваджуються поетапно: з 01 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад судді апеляційного суду встановлюється пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіціентом 1,1. Крім того, згідно п. 5 ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років, яка для неї складає 90 % посадового окладу. Мінімальна заробітна плата в Україні з 01.12.2013 року становить 1218 грн. Враховуючи наведене розмір її довічного грошового утримання (80%) станом на 01.12.2013 року має становити 16077,6 грн. 25.02.2014 р. вона звернулася до відповідача з заявою про виплату їй з грудня 2013 року грошового утримання у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Проте у задоволенні її вимоги відповідач відмовив. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська щодо перерахунку та виплати їй довічного грошового утримання незаконними; зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська здійснити їй виплату довічного грошового утримання у розмірі 16077 грн. 60 коп. починаючи з 01.12.2013 року.

В судове засідання позивачка не з»явилася, надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду пояснення аналогічні до викладених у письмових запереченнях (а.с. 19-20).

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Луганська, де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

25.02.2014 року позивачка зверталася до відповідача УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді (а.с. 12)

Листом № 55/Б-7 від 05.03.2014 року (а.с. 13) відповідач у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання позивачці відмовив, повідомивши про відсутність законних підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У ст. 22 Конституції України закріплено, що конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути відмінені при прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони, не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, яке не повинне бути нижчим працюючих суддів та гарантій їх соціального захисту, є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Таким чином, правовий статус судді та гарантія його незалежності визначені Конституцією України та Законом № 2453, що відповідає ч. 1 ст. 126 Основного Закону України, згідно з якою незалежність і недоторканість суддів гарантуються Конституцією і законами України. Такою гарантією є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода , пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги.

Згідно ч. 5 ст. 109 Закону „Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим за його заявою про відставку , зберігається звання судді та гарантії недоторканності.

На день виходу позивача у відставку, умови призначення, виплати та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання були визначні ст. 43 Закону України „Про статус суддів" та Постановою Верховної Ради України „Про порядок введення в дію Закону України„ Про статус суддів»

У відповідності до пункту другого Прикінцевих та Перехідних Положень до Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 07.10.2010 року, ст. 43 Закону України „Про статус суддів" втратили свою чинність, однак , відповідно до його норм, положення щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , аналогічні положенням колишнього Закону України „Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року, відповідають частині 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прямо залежить від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Оскільки як положеннями ст. 43 Закону України „Про статус суддів" в редакції 1992 року, так і положеннями Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 07.10.2010 року розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці встановлений від відсотків грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен збільшуватися в разі підвищення заробітної плати працюючого судді.

У зв'язку с тим, що з 1 грудня 2013 року заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді змінилася у бік підвищення, відповідач зобов'язаний провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з довідки Донецького апеляційного господарського суду, відповідно до заробітної плати працюючого судді.

Довідка, видана Донецьким апеляційним господарським судом, складена відповідно до фактичної заробітної плати судді апеляційної інстанції, встановленої частинами третьою та четвертою статті 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 року (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними). частину третю, перше, друге, трете речення частини п'ятої статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 07.10.2010 року в редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року № 3668.

При цьому в рішенні зазначено, що визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів.

Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим звузив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Тому ч. 3 ст. 138 в редакцій Закону 3668 була визнана такою, що не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності всіх суддів у відставці (а не тільки суддів Конституційного суду ) і такою, що суперечить ст. 126 Основаного Закону України. Було визнано, що дія ст. 2 Закону № 3658 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії(щомісячного довічного грошового утримання"

В п. 8 рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року вказано, що підлягає застосуванню ч. 3 ст. 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Конституційний Суд України вказав і порядок його виконання.

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень Закону, рішення Конституційного суду, обчислення довічного утримання суддів у відставці повинно здійснюватися у відсотковому відношенні до розміру грошового утримання працюючих суддів, тому у разі зміни розміру грошового утримання суддів, що працюють на відповідній посаді, органи Пенсійного фонду повинні здійснювати перерахунок раніше призначеного грошового утримання судді у відставці.

Оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного грошового утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці.

У зв'язку з зазначеним та вищевикладеним, відмова відповідача у проведенні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачу та виплаті його у відсотковому відношенні до заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді судді апеляційного суду Луганської області відповідно до наданих довідок про заробітну плату працюючого на відповідної посаді судді є неправомірними.

Доводи відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Луганська щодо відсутності нормативного акту, який би встановлював механізм здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, та як наслідок відсутності підстав для проведення такого перерахунку є безпідставними.

Виходячи з норми ст. 58 Конституції України та висновків викладених в рішеннях Конституційного Суду Украйни від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 від 22.05.2008 року, № 3-рп/2013 від 03.06.2013 випливає висновок, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на час виходу позивача у відставку(тобто на 2010 рік) не можуть бути обмежені або скасовані, а ні новім законом, а ні внесенням змін до чинного Закону.

Оскільки на день виходу позивача у відставку, умови призначення, виплати та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання були визначні ст. 43 Закону України „Про статус суддів" та Постановою Верховної Ради України „Про порядок введення в дію Закону України „Про статус суддів» і на цей час визначені ч. 3 ст. 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 07.10.2010 року, її вимоги про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, є законними та обґрунтованими.

Крім того, право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у відсотковому розмірі заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013.

Посилання відповідача на те, що ст. 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 7.10.2010 року не передбачає будь яких перерахунків грошового утримання суддів, крім перерахунків щомісячного грошового утримання тільки діючих суддів Конституційного Суду України є необґрунтованим.

Назва та будова ст. 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" свідчить про те, що законодавець встановив необхідність виплати щомісячного довічного грошового утримання всім суддям у відставці у відсотковому розмірі заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. Більш того, статус і гарантії усіх суддів однакові, незважаючи на рівень чи юрисдикцію суду.

Про наведе свідчить Конституція України, Закон України „Про судоустрій і статус суддів", рішення Конституційного суду України.

Також необґрунтованим є посилання відповідача на те, що згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року № 15-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2007 року за № 919/14186 органи пенсійного фонду не проводять перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Виходячи з загальних засад пріоритетності Законів над відомчими та урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору відповідач повинен керуватися Конституцією України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії та ч. 3 ст. 138 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" № 2453 від 07.10.2010 року.

Крім того, виплата щомісячного довічного грошового утримання носить триваючий характер, виплати проводяться щомісячно, тому обов'язок проводити перерахунок сум щомісячного довічного грошового утримання, які підлягають щомісячній виплаті відповідно до вимог закону, також є триваючими, а тому суд вважає, що відповідач зобов'язаний, при наданні довідок про підвищення заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді, проводити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання без додаткових судових рішень.

На підставі ст.ст. 58, 126, 130 Конституції України, ст. 43 Закону України «Про статус суддів», Закону України «Про судоустрій та стасус суддів», керуючись ст.ст. 159-

161, 163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 довічного грошового утримання незаконними.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 виплату довічного грошового утримання у розмірі 16077 грн. 60 коп. починаючи з 01.12.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги через Жовтневий райсуд м. Луганська.

Суддя