Справа № 201/2411/14ц
пр. № 2/201/1032/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2014 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого - судді Галічого В.М.
При секретарі - Кодріній О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу № 390, третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та виділення майна в натурі ,-
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з ваищезазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 115-118) просили визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер їх батько ОСОБА_3 Після його смерті залишилася спадщина - трьохкімнатна квартира за указаною адресою, яка належала померлому на підставі ордеру № 12, рішення загальних зборів членів ЖБК від 23.04.1986 та рішення Жовтневої районної ради № 866 від 07.08.1987 р., після повної сплати пайового внеску. Водночас померлий не зареєстрував право власності у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим нотаріусом було відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про спадщину. Крім того, просили виділити їм в натурі частки у праві власності на спірне майно.
Позивач ОСОБА_1, який одночасно є представником позивача ОСОБА_2, та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали на їх задоволені наполягали.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розгляд справи провести за його відсутності (а.с. 123 - 124).
Третя особа свого представника для участі у судовому засіданні не направила, надала суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника на підставі матеріалів, що є у справі.
Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 25.01.1983 р., серії НОМЕР_1, та до свідоцтва про народження від 24.06.1977 р., серії НОМЕР_2, батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є ОСОБА_3 (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с. 7).
Згідно із заявою від 30.11.2013 р., поданої Першій дніпропетровській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 13).
Відповідно до довідки № 43 від 23.11.2013, виданої ЖБК № 390, що міститься у матеріалах спадкової справи № 842-2013 після смерті ОСОБА_3, останній з 1988 року та до моменту смерті був зареєстрований та проживав у м. Дніпропетровську за адресою: АДРЕСА_1. На момент смерті разом з ним зареєстровані та проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки № 38 від 11.11.2013, виданої ЖБК № 390, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був членом ЖБК № 390, мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Вартість квартири сплачено в повному обсязі у сумі 8 997 руб., загальна площа квартири - 62,2 кв.м, житлова площа квартири - 45,0 кв.м. (а.с. 10).
Згідно ордера на житлове приміщення № 12 відповідно до рішення загальних зборів ЖБК від 23.04.1986 р., затвердженого рішенням виконкому Жовтневої ради м. Дніпропетровська №866 від 07.08.1987 р., ОСОБА_3 надано квартиру у м. Дніпропетровську за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 12).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1261 Кодексу у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1274 Кодексу унормовано, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-якого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду справ про спадкування» зазначено, що відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно зі ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийнято його синами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, а померлий правомірно придбав та володів спірним нерухомим майном, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню з метою захисту їх права на отримання у спадщину нерухомого майна після смерті батька.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 358, 364, 1216, 1218, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом.
В порядку поділу спільного майна в натурі виділити у власність ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1, приміщення № 6, окрему житлову кімнату розміром 14,1 кв.м., залишивши приміщення № 1 - коридор площею 6,1 кв.м., приміщення № 2 - санвузол площею 3,2 кв. м., приміщення № 3 - кухню площею 7,6 кв.м., приміщення № 5 - прохідну житлову кімнату площею 17,2 кв.м., приміщення 1 - балкон площею 0,9 кв.м., приміщення 11 - лоджія площею 1,9 кв.м., місцями загального користування.
В порядку поділу спільного майна в натурі виділити у власність ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, приміщення № 4, окрему житлову кімнату розміром 13,2 кв.м., залишивши приміщення № 1 - коридор площею 6,1 кв.м., приміщення № 2 - санвузол площею 3,2 кв.м., приміщення № 3 - кухню площею 7,6 кв.м., приміщення № 5 - прохідну житлову кімнату площею 17,2 кв.м., приміщення 1 - балкон площею 0,9 кв.м., приміщення 11 - лоджія площею 1,9 кв.м., місцями загального користування.
Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив № 390 розділити особовий рахунок з оплати комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1, на два окремих - на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частині кожному.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Житлово-будівельний кооператив № 390 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 3 654, 00 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.М. Галічий