ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.2014 року Справа № 19/5005/8344/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)
Суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.
При секретарі Однорог О.В.
Представники сторін:
від позивача: Беленкова Н.В., представник, довіреність №20 від 11.01.14;
від позивача: Савенко О.С., представник, довіреність №764 від 18.04.14;
від відповідача: Доненко В.В., представник, довіреність №б/н від 30.11.13;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року у справі № 19/5005/8344/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Дніпро», м. Дніпропетровськ
про спонукання до певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року (суддя Дубінін І.Ю.) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Дніпро», м. Дніпропетровськ про спонукання до певних дій - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї скарги, Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» посилається на те, що суд не прийняв до уваги та не з'ясував обставини, які мають суттєве значення для справи.
Так, по справі була проведена будівельно - технічна експертиза, відповідно до висновків якої при виконанні покрівельних робіт була порушена технологія, що стало підставою виникнення дефектів покрівлі. Проте, суд безпідставно піддав сумніву висновки означеної експертизи, зазначивши, що дефекти покрівлі виникли внаслідок неправильної експлуатації об'єкту позивачем. Крім того, суд не об'єктивно дійшов до висновку про підтвердження якості використання матеріалів сертифікатами якості заводів-виробників, оскільки оригінали цих сертифікатів не були надані відповідачем суду.
Висновок суду про те, що немає причино наслідкового зв'язку у виконанні робіт із конкретного матеріалу та конкретним технологічним методом і виявленими дефектами, не відповідає дійсності і суперечить матеріалам справи, оскільки 29 квітня 2011 року сторонами був складений акт про виявлені дефекти в виконаних роботах в період гарантійного строку по договору № 9 від 09.10.2007 року, яким встановлено, що виникнення дефектів покриття із рулонного матеріалу на площі 200 кв.м. покрівлі будівлі АБК з лабораторією 1-ї черги ТЕЗЦ № 1 ПАТ «Комінмет» визвано неналежною якістю використаного матеріалу при виконанні робіт по ремонту покрівлі на даній ділянці.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 березня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 23 квітня 2014 року.
У запереченні на апеляційну скаргу, відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні 23 квітня 2014 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення по апеляційній скарзі, судовою колегією було оголошено перерву до 21 травня 2014 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 03 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну", як замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро", як підрядчик, було укладено договір підряду № 3, за умовами якого підрядник виконує роботи по ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготовок і готової продукції заводу їм. Комінтерну за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, 7, та надає гарантію на виконані роботи на строк 12 років, після виконання замовником зобов'язань згідно п.п. 3.2. п. 3. цього договору, а замовник приймає та оплачує виконані роботи за цим договором.
Звертаючись із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" про зобов'язання виконати гарантійні зобов'язання по договору № 3 від 03.05.07р. та безоплатно усунути недоліки в роботі з ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції позивача, розташованого в м. Дніпропетровську по вул. Комінтерну, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну" посилалось на те, що в період гарантійного строку 2011р. - 2012 р. на покрівлі утворились тріщини, покрівля протікає, що призводить до зниження якості продукції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що
жодного доказу неналежної якості покрівельного покриття позивач не наддав, оскільки при виконанні робіт відповідач дотримався технології виконання робіт, а дефекти покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет" виникли внаслідок неправильної експлуатації об'єкту виконаних відповідачем робіт.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2012 року комісією у складі представників ПАТ "Комінмет" та ТОВ "МК Дніпро" проведено огляд покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет". В результаті огляду покрівлі виявлено тріщини, вздуття руберойду, і як результат цього встановлено, що покрівля протикає. Місце розташування дефекту носить локальний характер, а саме: в зоні прольоту В-Г в осях 30-41 загальнозаводського складу заготівель і готової продукції. Означений акт підписаний представником підрядника із запереченнями стосовно причин виникнення дефектів покриття.
Згідно Технічного завдання, затвердженого технічним директором ПАТ "Комінмет" 05.08.2012 року, ПАТ "Коксохімтепломонтаж" проведено обстеження м'якої покрівлі будівлі складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет". За результатами обстеження стану м'якої покрівлі ПАТ "Коксохімтепломонтаж" розроблені рекомендації по усуненню виявлених недоліків, прийняті відповідні висновки і рекомендації, які викладені в Технічному висновку. Відповідно висновків ПАТ "Коксохімтепломонтаж" причиною появи тріщин на покрівлі, що носять локальний характер, є саме погана якість робіт і неякісний матеріал.
Відповідно до ст. 323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Згідно п. 29 постанови Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08.2005 р. "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (надалі - Постанова КМУ) замовник зобов'язаний негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.
Пунктами 81, 93, 105, 107, 108 Постанови КМУ передбачено права та обов'язки замовника у разі виявлення недоліків робіт.
Підписання акту приймання-передачі робіт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання сторін по договору підряду були виконані у повному обсязі та належним чином, про що свідчать акти прийому виконаних робіт за червень та липень 2007 року, які були підписані обома сторонами без зауважень, у т. ч. і щодо якості таких робіт та використаних матеріалів.
Тобто, сторонами були здійснені всі дії щодо реалізації прав та обов'язків, які випливали із суті основного зобов'язання і в цій частині вони є припиненими, у зв'язку з їх виконанням.
Всупереч вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, позивач не довів, що виявлені в подальшому (після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт) недоліки, виконаних відповідачем робіт, мали скритий характер та були обумовлені виконанням робіт з порушенням технології та з використанням неякісних матеріалів з наступних підстав.
Як було встановлено судом, акт прийняття виконаних робіт був підписаний сторонами без зауважень, а тому позивач не має підстав посилатись на використання неякісних матеріалів під час виконання підрядних робіт, оскільки їх якість не є прихованим недоліком і позивач мав можливість пересвідчитись у якості матеріалів, витребувавши сертифікати якості ще до початку підрядних робіт.
Жодного доказу використання підрядником неякісного матеріалу під час проведення підрядних робіт, позивачем суду не надано.
Посилання позивача як на підставу своїх вимог на технічний висновок Приватного акціонерного товариства «Коксохимтепломонтаж», яким визнано, що причинами появи тріщин на покрівлі є не динамічні навантаження від мостових кранів, як вказано у висновках ТОВ «Ленком Т», а погана якість робіт та неякісний матеріал, і висновок будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги з наступних підстав.
Так, згідно висновків комісійної будівельно-технічної експертизи № 4070-12 однією з причин виникнення дефектів покрівельного покриття на покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції «ДМЗ ім. Комінтерну» при виконанні покрівельних робіт могло стати внаслідок застосування на даній ділянці будівельних матеріалів неналежної якості.
Проте, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв даний висновок до уваги, оскільки він стосується використання покрівельного матеріалу Sintec 3/0 АПП при виконанні робіт за договором № 9 від 09 жовтня 2007 року, відносно якого є протокол іспитів від 12.08.2012 року, в той час, як судом розглядається спір відносно виконання договору № 3 від 03.05.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, під час виконання підрядних робіт за означеним договором, вищезазначений покрівельний матеріал не застосувався, що вбачається з відомості ресурсів до зведеного кошторису вартості будівництва (а.с.31 т.1), де серед використаних покрівельних матеріалів значиться руберойд наплавляємий Sintec -РА 4.0 КG/MQ (Polyester) та рубероїд TECH V2 KG/MQ (Fiberglass).
Дослідження відносно цих покрівельних матеріалів не проводилось, що також вбачається з висновків будівельно-технічної експертизи, згідно з якою перевірити якість матеріалів і їх відповідність не можливо у зв'язку із відсутністю зразків, тому обґрунтованих підстав для тверджень позивача про використання неякісних матеріалів, немає.
Посилання позивача як на доказ використання відповідачем при виконанні робіт неякісного матеріалу на складений сторонами акт від 29 квітня 2011 року, яким встановлено, що виникнення дефектів покриття із рулонного матеріалу на площі 200 кв.м. покрівлі будівлі АБК з лабораторією 1-ї черги ТЕЗЦ № 1 ПАТ «Комінмет» визвано неналежною якістю використаного матеріалу при виконанні робіт по ремонту покрівлі на даній ділянці, не може бути взято до уваги, оскільки він стосується виконання робіт по договору № 9 від 09.10.2007 року, а не договору від 3.05.2007 року.
Таким чином, оскільки належних та допустимих доказів використання неякісних матеріалів позивачем не надано, акт прийому виконаних робіт підписаний без зауважень, позивач, у відповідності до ст. 853 ЦК України, не може посилатись на використання відповідачем не якісного матеріалу, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно безпідставності вимог позивача в цій частині.
Поряд із цим, договором був встановлений гарантійний строк на виконані роботи терміном 12 років (п. 2.1.5).
Гарантійний строк означає гарантування підрядником протягом вказаного часу відповідність виконаних робіт певним вимогам, зазначеним в договорі або нормативних документах (будівельним правилам, держстандартам тощо). Іншими словами, у разі виявлення недоліків підрядник несе відповідальність перед замовником не за основним, а за гарантійним зобов'язанням, оскільки сам факт виявлення недоліків після приймання робіт породжує для сторін нові права та обов'язки в рамках наданої гарантії.
Відповідно до статті 884 ЦК України Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно п. 106 загальних умов укладення та виконання договорів підряду, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р. Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника; природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає причиною виникнення дефектів покрівлі, окрім неякісних матеріалів, також порушення відповідачем технології виконання покрівельних робіт, що на його думку, підтверджується як технічним висновком, проведеним Приватним акціонерним товариством «Коксохімтепломонтаж», так і висновком комісійної будівельно-технічної експертизи.
Проте, такі доводи позивача, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неспроможними з наступних підстав.
Так, як вбачається з технічного висновку Приватного акціонерного товариства «Коксохімтепломонтаж», причиною появи тріщин стала погана якість роботи та неякісний матеріал. При цьому, ПАТ «Коксохімтепломонтаж» при підготовці висновку взяв за основу уклон покрівлі у 12 %.
Саме такий уклон, визначений у висновку ПАТ «Коксохимтепломонтаж», став у подальшому обставиною, яку взяли до уваги при розрахунку відповідності виконаних підрядником робіт вимогам ДБН В.2.6-14-97, судові експерти (а.с.25 т.2)
Проте, як встановлено в судовому засіданні і не заперечувалось позивачем, фактично похил покрівлі складає не 12%, а 7%.
Відповідно п.2.19 ДБН В.2.6-14-97 основами під покрівельний килим суміщених дахів приймаються: на похилах 10-25%: бетонні та залізобетонні поверхні несучих елементів покриття, вирівняні поверхні монолітних утеплювачів з об'ємною масою 300 кг/куб.м. і більше при поверхні монолітних вирівнюючи стяжок по утеплювачах з об'ємною масою менше 300 кг/куб.м. з суцільною приклейкою покрівельного килиму до основи.
Із посиланням на цей пункт позивач стверджує, що на зразку, вирізаному з покрівлі, не можна побачити слідів праймеру та плівка на основі руберойду не підлягала прогріву.
Разом з цим, відповідно до норм ДБН В.2.6-14-97 "Проектування покрівельних килимів" для створення повітряного прошарку слід передбачати локальне (крапкове чи смугове) приклеювання покрівельного килима до основи; при цьому крапкове і смугове приклеювання повинні бути рівномірними і складати: крапкове 5% і смугове 25% загальної площі покрівельного килима на похилах 0 і менше 2,5% і відповідно 10 і 30% на похилах 2,5 менше 5%, 15% і 35% на похилах 5 менше 10%; при крапковому локальному закріпленні слід призначати наклеювання покрівельного килима на підкладці із перфорованого руберойду.
Оскільки, сторони підтвердили, що ухил покрівлі складає 7%, то при виконанні покрівельних робіт можливе використання саме не суцільного, а крапкового і смугового приклеювання покрівельного килиму.
Проте, відомості про ухил 12%, на які посилався експерт, як на порушення технології, стосувались саме застосування підпункту ДБН В.2.6-14-97, який передбачав суцільну приклейку покрівельного килиму до основи.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновки комісійної будівельно-технічної експертизи, де по першому питанню експерти визнали причиною виникнення дефектів покрівельного покриття на покрівлі загальнозаводського складу заготівель та готової продукції ПАТ «ДМЗ ім. Комінтерна» - порушення технології виконання робіт по влаштуванню покрівель у відповідності норм ДБН В.2.6-14-97 п. 2.19, які стосуються технології виконання покрівельних робіт з похилами 12 %.
Крім того, доводи позивача про те, що факт застосування відповідачем газополум'яних горілок при виконанні робіт по улаштуванню покрівлі в один шар з допомогою рулонних покрівельних матеріалів, не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить технічним висновкам самого позивача, та не дають підстав зробити висновок, що саме цей факт може свідчити про виникнення дефектів у зв'язку з порушенням відповідачем технології виконання покрівельних робіт та застосування неякісних матеріалів.
У технічному висновку ПАТ "Коксохімтепломонтаж", зробленому на замовлення позивача, чітко зазначено, що перший шар рулонного покрівельного покриття виконувався механічним шляхом, тобто висновки наданого позивачем додатку до позовної заяви та твердження у позовній заяві про застосування горілок суперечить одне одному.
Дійсно, локальний кошторис у рядку 11 містить вид виконуємих робіт, як улаштування покрівель в один шар із рулонних покрівельних матеріалів із застосуванням газополум'яних горілок. Особливості складання цього кошторису полягає у застосування програмного комплексу АВК-3, які повною мірою не розшифровує вид виконуємих робіт відповідно до технології.
Відповідно до інструкції та технології використання покрівельного покриття PluvitecTech v2, улаштування водоізоляційного шару може здійснюватись шляхом cуцільного, полосового або дотичного наплавлення; вільної укладки та зварювання швів у перехрестах; вільного укладення та механічного кріплення до основи у швах з наступним зварюванням або заклеюванням мастикою. Технологічні прийоми монтажу бітумно-полімерного рулонного матеріалу шляхом вільного укладення з механічним закріпленням виконують у наступній послідовності: - на підготовлену основу по лінії ендови розкатують 2-3 рулони, приміряють один рулон по відношенню до іншого та забезпечують необхідний торцевий наслоєння; - потім кожне полотнище закатують з двох сторін до його середини; - розкатують рулон спочатку в одну сторону та кріплять його краю до основи кріпильними елементами, потім розкатують і кріплять другу половину рулону; - наступний рулон монтується в такій же послідовності, з наплавленням у пере хльості на попередній рулон.
Тобто, відповідач дотримався технології виконання робіт, що і підтверджується технічним висновком наданим позивачем, де зазначено, що перший шар закріплювався механічно з дотичним наплавленням, що жодним чином не суперечить відомостям локального кошторису та акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 11 висновку № 4070-12 комісійної будівельно-технічної експертизи, порушення технологічного процесу робіт з улаштування покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ «ДМЗ ім. Комінтерну», а також використання неякісних матеріалів на всій площі покрівлі могли призвести до виникнення дефектів рулонного покриття по всьому об'ємі покрівлі, а не локального, як встановлено на дослідженні.
Відповідно п.16 означеного висновку, встановити категорично прямий причинно-наслідковий зв'язок між недоліками матеріалу та виконаних робіт, зазначених в технічному висновку по результатам обстеження м'якої покрівлі загальнозаводського складу заготівель та готової продукції ПАТ «Комінмет», що проводилось ПАТ «Коксохімтепломонтаж» та виявленими дефектами покрівлі, не надається можливим.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги Висновок № 4070-12 комісійної судової будівельно-технічної експертизи як беззаперечний доказ наявності або відсутності вини відповідача при здійсненні підрядних робіт обумовлених договором, оскільки не містить категоричних та остаточних висновків, а саме: у п.п. 1 - 4 даного висновку експерт зазначає, що пошкодження частин крівлі могло бути спричинено, як неякісними будівельними матеріалами, так і порушення технологій виконання покрівельних робіт, але в п.п. 6, 7, 9 - експерт зазначає, що виникнення пошкодження частини крівлі могло спричинитись, у зв'язку з навантаженнями у вигляді вібрації на покрівлі будівлі та динамічним навантаженням на покрівлю при руху кран-балки.
Разом з тим, відповідно технічного висновку з обстеження покрівлі загальнозаводського складу заготівель та готової продукції ПАТ «Комінмет», що проводилось ТОВ «Леком Т», враховуючи, що каркас будівлі металевий, а не із збірних залізобетонних конструкцій, при навантаженні та гальмуванні кран-балки виникають додаткові навантаження, які передаються на конструкцію покрівлі з виникненням вищезазначених дефектів. Інших деформацій, пошкоджень покрівлі не виявлено, що свідчить про те, що означений випадок не є гарантійний.
Таким чином, позивачем не спростовані означені висновки, доведені відповідачем.
Відповідно до п.4 ст. 884 ЦК України, у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків, замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, дефекти покриття були виявлені у 2011 році, проте із вимогою до підрядника вони звернулись лише у липні 2012 році.
Згідно акту, складеному 07.08.2012 року, під час огляду покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ «ДМЗ ім. Комінтерну» було виявлено 40 подовжніх тріщин довжиною 0,5-1,5м, глибиною до 2 мм, одну наскрізну повздовжню тріщину довжиною 30 метрів та міста з хвилястістю довжиною 5-10 метрів. Дефекти утворились на площі 1200 кв.м. (а.с. 12 т. 1)
Проте, згідно технічного висновку ПАТ "Коксохімтепломонтаж», виявлено 57 тріщин різної довжини (від 100 до 3150 мм), внаслідок чого потребується ремонт покрівлі загальною площею 390 кв.м. ( л.с. 58 т.1), що свідчить про суперечливість даних і недоведеність позивачем своїх вимог.
Зважаючи на те, що згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судова колегія погоджується з висновками господарського суду про необґрунтованість позовних вимог, оскільки виконані позивачем підрядні роботи прийняті без зауважень та позивач не довів належними засобами доказування, що виявлені у процесі експлуатації недоліки, виконаних відповідачем робіт мали скритий характер та були обумовлені виконанням робіт з порушенням технології виконання робіт та якості матеріалів.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду вони не спростовують.
Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну» - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2014 року у справі № 19/5005/8344/2012- залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст виготовлено 26 травня 2014 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя І.М.Подобєд