АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6320 Головуючий у 1 інстанції
2006р. Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач Савченко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Спас О.В., Бондаря М.С.
при секретарі: Череватій О.В.
за участю прокурора: Власенко Р.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2006 року по цивільній справі за заявою комунальної установи „Бердянський психоневрологічний диспансер" про продовження госпіталізації ОСОБА_2 у психіатричному закладі у примусовому порядку,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2006 року задоволено заяву комунальної установи „Бердянський психоневрологічний диспансер" про продовження госпіталізації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в психіатричному закладі із звичайним типом нагляду - в комунальній установі „Бердянський психоневрологічний диспансер" строком не більше 6 місяців.
14 вересня 2006 року мати ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, а також клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що вона, як близька родичка ОСОБА_2, про судове засідання повідомлена не була, хоча зазначеним рішенням суд вирішив питання щодо прав, свобод та інтересів не тільки її дочки, але й її особистих.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов"язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Порядок розгляду заяв про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку регулюється гл.10 розділу 1У ЦПК України.
Відповідно до змісту ст.ст. 279, 280 ЦПК України, заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про подовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу. Через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або про її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження фізична особа або її законний представник можуть подавати заяви про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку з наведенням обставин і доказів, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Частиною 2 ст. 281 ЦПК України передбачено, що справи за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядаються у присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов"язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов"язані з наданням психіатричної допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, в якості представника інтересів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в справі за заявою КУ „Бердянський психоневрологічний диспансер" про продовження її госпіталізації в психіатричному закладі в примусовому порядку участь у судовому засіданні приймала представник органу опіки та піклування ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності Бердянської міської ради Запорізької області від 16.01.2006 року НОМЕР_1(а.с.10).
Відповідно до ст. ст. 237, 242 ЦК України, батьки є законними представниками своїх тільки малолітніх та неповнолітніх дітей. Представляти інтереси повнолітньої фізичної особи інша особа може на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, зокрема, якщо особа призначена опікуном фізичної особи, визнаною недієздатною.
Рішення про призначення ОСОБА_2 опікуна у особі її матері ОСОБА_1 відсутнє, як відсутня у ОСОБА_1 і довіреність від її дочки про право представляти її інтереси у суді. Отже доказів того, що ОСОБА_1, як мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу закону, договору або з інших підстав є законним представником останньої, заявник суду не надала, у тому числі і в якості додатку до апеляційної скарги на оскаржуване нею рішення від 22.03.2006 року.
За таких обставин посилання ОСОБА_1 на порушення постановленим за її відсутності рішенням від 22.03.2006 року її особистих прав, свобод та інтересів, як на підстави для поновлення строку на його оскарження, не можна вважати переконливими, зважаючи, що до передбачених ч.2 ст. 281 ЦПК України осіб, які в обов"язковому порядку приймають участь у справах за заявами про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, вона не відноситься, довіреності від дочки ОСОБА_2, щодо якої вирішувалося питання про надання допомоги, представляти її інтереси у судовому засіданні також не мала
Таким чином, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження подана особою, яка не має повноважень щодо оскарження постановленого рішення, тому колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.ст.73,292,297, 317 ЦПК України, колегія судців,
УХВАЛИЛА:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2006 року по справі за заявою комунальної установи „Бердянський психоневрологічний диспансер" про продовження госпіталізації ОСОБА_2 у психіатричному закладі у примусовому порядку, -відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2006 року повернути Якимовій П.З.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.