Справа № 33-8/2008 р. Головуючий у І інстанції - Кантур А.М.
Категорія - ст. 124 КУпАП .
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2009 року м. Чернігів
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Борисенко І.П.
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2008 року, -
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканець АДРЕСА_1 працюючий водієм ПП „Укртрофтранс”, одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 гривень.
Судом ОСОБА_1. було визнано винуватим в тому, що він, 13.12.2007 року на 757 км на а/ш Київ-Довжанський, керуючи автомобілем РеноНОМЕР_1 не вжив мір для запобігання мимовільного руху, та здійснив наїзд на перешкоду (дерево), чим порушив ПДР України.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення. Вважає, що суд постановляючи рішення порушив вимоги ст. 245 КУпАП, в зв'язку з чим неправильно з'ясував обставини справи. Вказує, що при розгляді справи суд не з'ясував, яких конкретно мір він не вжив для запобігання мимовільного руху автомобіля і не обґрунтував достатніми, незаперечними доказами. Також судом не досліджено причин мимовільного руху автомобіля.
Заслухавши ОСОБА_1., який просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду та скасувати її, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог п.п. 15.7, 15.12 Правил дорожнього руху України на спусках і підйомах. Де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху транспортного засобу; водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а. с. 2-3); схемою до протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 8); протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 4); поясненнями самого правопорушника ОСОБА_1. даними в судовому засіданні.
Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд, повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам, та обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначив стягнення в межах санкції статті.
Підстав для скасування чи зміни постанови по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2008 року - без змін.
Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Борисенко