Єдиний унікальний номер 256/5053/13-к
Номер провадження 11-кп/775/1025/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Повзло В.В.
суддів: Терещенко І.В., Брагіна І.Б.
при секретарі Доманському М.Р.
з участю:
прокурора Красної К.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку матеріали кримінального провадження ЄРДР № 12013050820001980 від 30.05.2013 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Калінінського районного суду м.Донецька від 17 березня 2014 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька; громадянина України; який не перебуває у зареєстрованому шлюбі, неповнолітніх дітей не має; з вищою освітою; працює на посаді інженера у Публічному акціонерному товаристві «Норд»; раніше судимий: 05 липня 2012 року Пролетарським районним судом міста Донецька за ч. 2 статті 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, який зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч.2 ст.309 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднана невідбуту частина покарання за вироком Пролетарського районного суду міста Донецька від 05 липня 2012 року у вигляді одного місяця позбавлення волі, та остаточно визначено до відбуття покарання у вигляді двох років семи місяців позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду першої інстанції: 29 травня 2013 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля магазину «Ельбрус», що розташований у Макіївка, діючи умисно, повторно незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи, для особистого вживання, без мети збуту, рідину, масою 0,871 г., яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №768 від 04 червня 2013 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, кількість особливо небезпечного наркотичного засобу в рідині становить 0,024 г., яка знаходилася у медичному шприці, проградуйованому на 5 мл. Вказаний медичний шприц з рідиною, що містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, помістив в ліву наружну кишеню, одягнених на ньому джинсових штанів та, незаконно зберігаючи при собі, з зупинки громадського транспорту, що розташована на перетині вул. Коккінакі та вул. Героїв Сталінграду у м.Макіївка, на маршрутному таксі №7 незаконно перевіз до зупинки громадського транспорту «М'ясокомбінат» в Калінінському районі м.Донецька, від якої спрямував до місця свого мешкання. Проходячи біля АЗС «Інтер», що розташована на перетині вул. Сеченова та пр.П.Комунарів в Калінінському районі м.Донецька, ОСОБА_1 був зупинений робітниками міліції, де в нього, в ході огляду з його письмової згоди, в лівій наружній кишені, одягнених на ньому джинсових штанів, був виявлений та вилучений медичний шприц, проградуйований на 5 мл., частково заповнений різною, яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 768 від 04 червня 2013 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований (кількість особливо небезпечного наркотичного засобу в наданій рідині становить 0, 024 г.), яку ОСОБА_1, діючи умисно, повторно незаконно придбав, зберігав та перевіз без мети збуту.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 не оспорюючи встановлених судом обставин скоєного кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_1, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, вважаючи призначене покарання надмірно суворим.
Вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі, судом при призначенні покарання не було враховано, що він мешкає у двох з матір'ю, яка є інвалідом першої групи, мати отримує мінімальний розмір державної допомоги. Тобто ОСОБА_1 є єдиним годувальником та опорою хворої матері. Важливим є той факт, що ОСОБА_1 є опікуном своєї матері, про це він не одноразово звертав увагу під час судового розгляду справи.
Також ОСОБА_1 добровільно пройшов лікування від наркотичної залежності шляхом стаціонарного лікування в обласному наркологічному диспансері, що підтверджено довідкою Донецької обласної державної адміністрації департаменту охорони здоров'я обласного наркологічного диспансеру від 16.04.2013р. № 01/12330.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги крім того обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього п. «є» ст.1 Закону України « Про амністію у 2014 році» бо він є опікуном своєї матері, яка є інвалідом першої групи, думку прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги обвинуваченого та законність судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.65 КК України вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суди зобов'язані дотримуватися загальних засад призначення покарання, бо через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують чи пом'якшують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку, вирішуючи питання про вид та розмір покарання, що має бути призначено обвинуваченому ОСОБА_1, суд першої інстанції, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства, взяв до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, пом'якшуючі покарання обставини - щиросердне каяття, обтяжуючих обставин судом не встановлено; дані про особу обвинуваченого: раніше судимий за аналогічний злочин.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому ОСОБА_1, покарання в мінімальних межах санкцій закону, мотивувавши своє рішення в частині призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про застосування відносно нього Закону України « Про амністію у 2014 році» є обґрунтованим та підлягає задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.85 КК України на підставі Закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути звільнені від відбування покарання.
Відповідно до вимог пункту «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільняються від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Відповідно до п. «в» ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, амністія не застосовується до осіб, зазначених у ст.4 Закону України « Про застосування амністії в Україні», а також до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 309 КК України, тобто за злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, раніше судимий 05 липня 2012 року вироком Пролетарського районного суду міста Донецька за ч. 2 статті 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки, тобто також за злочин, який не є тяжким або особливо тяжким. Злочин вчинено ним до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року. У судовому засіданні ОСОБА_1 просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».
Крім того, відповідно до довідки Комунального підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м.Донецька» від 16.09.2013 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 з матір'ю - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.п.48).
Довідкою від 02.02.2014р. № 01/1230, яка видана Донецькою обласною державною адміністрацією районною радою Калінінського району міста Донецька підтверджено факт призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_3 ( а.п.71).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК № 106 від 11.10.2011 року, серія ААБ № 054548, яка видана міжрайонною МСЕК №1 м. Донецька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 призначена перша група інвалідності, дата чергового переогляду 11.10.2014 року ( а.п.51).
Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_1, повідомивши, що він е однією дитиною у своєї матері, інших дітей у неї немає, чоловіка - немає, батько його помер сім років тому.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року і тому до нього необхідно застосувати положення п. "є" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року та звільнити від відбування покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, п. "є" ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, клопотання про застосування амністії - задовольнити.
Вирок Калінінського районного суду м.Донецька від 17 березня 2014 року яким ОСОБА_1, засуджено за ч.2 ст.309 КК України, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі до двох років семи місяців позбавлення волі - змінити.
ОСОБА_1, звільнити від відбування покарання за вироком Калінінського районного суду м.Донецька від 17 березня 2014 року згідно пункту «є» статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
В інщій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскарженою в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.
Судді: