АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ__________________

Справа № 22-5904                                        Головуючий у 1 інстанції

2006р.                                                            Картофлицький Г.В.

Суддя-доповідач Савченко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2006р.                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Спас О.В., Бондаря М.С.

при секретарі: Череватій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Зоря" про відшкодування шкоди та за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського підприємства „Агрофірма „Зоря" до ОСОБА_2,. ОСОБА_3 про поновлення строку позовної давності, відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2001 року ОСОБА_2, а у березні 2005 року його дружинаОСОБА_3 в якості другого позивача, пред"явили позов до ПСП „Агрофірма „Зоря" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У позові посилалися на те, що 7 липня 2001 року близько 12 години на перехресті вул. Дюміна та пр. Праці у м. Бердянську водій ОСОБА_4 який керував належною відповідачу автомашиною ВАЗ-2109 держномер НОМЕР_1 не переконавшись у безпеці руху на перехресті, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Вказаний автомобіль є спільною власністю подружжя позивачів, хоча і оформлений на ім'яОСОБА_3

За актом товарознавчого дослідження автомобілю ВАЗ-21013 завдано матеріальної шкоди на суму 1942 гр.53 коп. Враховуючи витрати на проведення дослідження, позивачі просили стягнути з відповідача на їх корить матеріальну шкоду у сумі 2376гр. 53 коп., тобто по 1188 гр. 26 коп. кожному, компенсацію моральної шкоди в сумі 5000 гр. ОСОБА_2 та 10000 гр. -ОСОБА_3, яка на момент ДТП в якості пасажира знаходилася в салоні пошкодженого автомобіля.

Відповідач ПСП „Агрофірма "Зоря", посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода стала наслідком порушення водієм ОСОБА_2 п.12.3 Правил дорожнього руху, у січні 2006 року пред"явив зустрічний позов до ОСОБА_2 таОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у зв"язку із пошкодженням автомобіля ВАЗ-2109 держномер НОМЕР_1 Просив поновити строк позовної давності для звернення до суду, як пропущений з поважних причин, та стягнути з ОСОБА_2 іОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 1324 гр. 51 коп., витрати за надання юридичної допомоги в сумі 1660 р. та сплачене держмито у сумі 285 гр.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 таОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПСП „Агрофірма „Зоря" на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди по 594 гр. 13 коп. кожному, всього 1188 гр. 26 коп., та компенсацію моральної шкоди - ОСОБА_2 в сумі 1000 гр., аОСОБА_3 в сумі 2000 гр.

У задоволенні зустрічного позову ПСП „Агрофірма „Зоря" - відмовлено.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 таОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення у частині часткового задоволення вимог ОСОБА_2 таОСОБА_3 та про ухвалення у цій частині нового рішення про задоволення їх вимог у повному обсязі, оскільки суд першої інстанції неповно з"ясував обставини справи та дав неправильну оцінку доказам.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень п.З постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних, справ за позовами про відшкодування шкоди", питання про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст.440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців -розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що 7 липня 2001 року близько 12 години трапилася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися автомобіль ВАЗ-21013 держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та належний ПСП „Агрофірма „Зоря" автомобіль ВАЗ 2109 держномер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4

Протокол про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, був складений лише стосовно водія ОСОБА_4

Постановою судді місцевого суду м. Бердянська від 17.10.2001 року, зміненою постановою від 15.02.2002 року, провадження по адміністративній справі за здійснене ОСОБА_4 правопорушення було закрито у зв"язку із закінченням строку накладання адміністративного стягнення(а.с.5,34). За змістом зазначених постанов, обставини ДТП суддя встановив на підставі протоколу НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_4 перед початком руху не переконався у безпеці руху, та висновку автотехнічної експертизи від 2.09.2001 року.

Враховуючи ж пояснення сторін та надану судом оцінку як поясненням свідків, зокрема,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, співробітника ДАІ ОСОБА_8 про причини та обставини складання протоколу від 7.07.2001 року, так і висновкам проведених по справі автотехнічних експертиз(а.с.75-79,139-142,158-164). висновок суду про те, що обоє водія   були винні у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, є обгрунтованим, а тому правомірним є і покладання на ПСП „Агрофірма „Зоря", з яким водій ОСОБА_4 знаходиться у трудових відносинах, відповідальності за спричинену ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 50%.

При цьому підставами відмови у задоволенні заявленого лише у січні 2006 року зустрічного позову ПСП „Агрофірма „Зоря" про відшкодування матеріальної шкоди суд зазначив пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, поважність причин пропуску якого той не довів.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_2 таОСОБА_3, як учасникам ДТП та співвласникам пошкодженого автомобіля, суд врахував положення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до яких крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням зазначених положень, встановлених судом фактичних обставин справи та співвідношення вини кожного із водіїв у скоєнні ДТП, наданих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 доказів, зокрема, про стан здоров"яОСОБА_3. суд обгрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди кожному з позивачів.

Посилаючись при вирішенні справи на ст.ст. 1166, 1187 ЦК України(2003 року), суд не врахував, що на час виникнення спірних правовідносин діяли норми ст.ст. 440, 440-1, 441 ЦК України(1963 року), однак вказана обставина не вплинула на правильність вирішення спору по суті.

Представленим по справі доказам суд надав оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, тому наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 305,307,308,314,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1, - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 квітня 2006 року по даній справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.