_______ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ___________
Справа № 22-5391/2006р Головуючий у 1 інстанції: Мігуля Н.І
Суддя-доповідач: Спас О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Савченко О.В.,
суддів: Спас О.В.,
Бондаря В.О.
при секретарі Череватій О.В.
за участю позивача ОСОБА_1, який діє також як представник позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1. ОСОБА_2 до Приватного сільгосппідприємства „Агрофірма „Росія", Чернігівського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу. Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області, профспілкової організації Приватного сільгосппідприємства „Агрофірма „Росія"' про визнання незаконно зареєстрованою профспілкової організації, про стягнення незаконно утриманих із заробітної плати профспілкових внесків,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного сільгосппідприємства „Агрофірма „Росія" (далі - ПСП АФ „Росія") про стягнення незаконно утриманих із заробітної плати профспілкових внесків, у вересні того ж року до суду звернувся ОСОБА_1 з аналогічним позовом.
В листопаді 2005 року до районного суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПСП АФ „Росія", Чернігівського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконно зареєстрованою профспілкової організації, про стягнення незаконно утриманих із заробітної плати профспілкових внесків.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 07 червня 2006 року справи було об'єднані в одне провадження, а 22 червня 2006 року до участі у справі в якості співвідповідача була залучена профспілкова організація ПСП АФ „Росія".
Позивачі в обгрунтування своїх вимог посилалися на такі обставини: ОСОБА_1 працював у ПСП АФ „Росія" з квітня 2000 року по квітень 2002 рік. Бухгалтерія підприємства щомісячно утримувала із заробітної плати профспілкові внески у розмірі 2 % (на загальну суму 250 грн.). ОСОБА_2 працювала у ПСП АФ „Росія" з березня 2000 року по квітень 2005 року, з її заробітної плати щомісячно утримувалось профспілкові внески в розмірі 1 % (на загальну суму 80 грн.). Посилаючись на вказане, позивачі вважають, що профспілкові внески із заробітної плати утримані незаконно, оскільки вони не були членами профспілки ПСП АФ „Росія", заяву про прийом до профспілки вони не подавали іна загальних зборах участі також не приймали. Також вони не писали заяву про утримання з них, як членів профспілки, профспілкових внесків. Крім того, незаконність, на думку позивачів, підтверджує лист директора ПСП АФ „Росія" про те, що профспілки не існує та довідка колишнього голови профспілки КСП „Росія", що профспілкова організація юридично неоформлена.
05 квітня 2000 року за № 7 в Чернігівському управлінні юстиції зареєстрована профспілкова організація ПСП АФ „Росія" в складі Чернігівського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу за № 18. На думку позивачів, зазначена реєстрація не відповідає вимогам законодавства.
З огляду на вищевказане, просили суд: визнати незаконною реєстрацію первинної профспілкової організації ПСП АФ „Росія" № 7 від 05 квітня 2000 року в Чернігівському управління юстиції незаконною, визнати утримання із заробітної плати працівників ПСП АФ „Росія" профспілкових внесків незаконними, стягнути з ПСП Агрофірма „Росія" незаконно утримані із заробітної плати профспілкові внески на користь ОСОБА_1 в сумі 250 грн., на користь ОСОБА_2 в сумі 80 грн., а сплату судових витрат покласти на відповідача.
Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПСП АФ „Росія", Чернігівського районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу, Чернігівського районного управління юстиції Запорізької області, профспілкової організації ПСП АФ „Росія" про визнання незаконно зареєстрованою профспілкової організації, про стягнення незаконно утриманих із заробітної плати профспілкових внесків задоволено частково.
Стягнуто з ПСП АФ „Росія" утримані із заробітної плати профспілкової внески сплачені у 2002-2004 p.p. на корись ОСОБА_2 у сумі 39 грн. 66 коп.
Стягнуто з ПСП АФ „Росія" із заробітної плати профспілкові внески сплачені у 2002 р. на користь ОСОБА_1 у сумі 08 грн. 54 коп.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Судові витрати по справі віднесені на рахунок держави.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінти та ухвалити нове по суті позовних вимог. А саме, позивачі просять про ухвалення нового рішення в лише в частині додаткового стягнення ПСП АФ „Росія" утриманих із заробітної плати профспілкових внесків -на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 71 грн. 45 коп. та на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 35 гри. ІЗ коп., так як кожен з них вважає, що суд при вирішенні питання про стягнення незаконно утриманих сум неправильно застосував трирічний строк
позовної давності.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції обставини справи в межах доводі» апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції» колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Довід апеляційної скарги полягає в тому, що позивачі вважають неправильним застосування судом першої інстанції строку позовної давності. Вони вважають, що їх спір полягає в стягненні заробітної плати, а тому суд мав застосувати ч. 2 ст. 233 КЗпП України і вирішити питання без обмеження будь -яким строком.
З таким доводом погодитися не можна, так як ч. 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги полягають не в стягненні заробітної плати, щодо якої позовні вимоги не заявлялися (а.с. 33- 34 т. 2), а стосуються питання повернення сплачених позивачами сум профспілкових внесків. Тому необхідно погодитися з висновками суду першої інстанції, який обгрунтовано застосував до таких правовідносин строк позовної давності.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. ЦПК 209,218.307,308.313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.