У Х В А Л А
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
|
Яреми А.Г., |
|
Гуменюка В.І., |
|
Охрімчук Л.І., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 1 червня 2006 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації про визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2004 року,
у т а н о в и л а:
У липні 2001 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час його перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, наказами начальника управління від 3 липня 2000 року його було попереджено про неповну службову відповідальність за неналежне виконання службових обов”язків та переведено на нижчу посаду. Крім того, позивач зазначав, що протягом роботи у відповідача йому, як позовом ОСОБА_1 до Головного управління економіки Житомирської облдержадміністраціїї про визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за ка саційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2004 року, ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду в Бобровицькому районі про стягнення премій, надбавок, компенсації за невикористані відпустки, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі на рішення Бобровицького районного суду від 16 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 квітня 2004 року державному службовцю не надавалась щорічна та річна винагорода за підсумками роботи. Також в порушення норм закону відповідачем було видано накази про проведення атестації та його звільнення за ч.1 ст. 38 КЗпП України. Посилаючись на те, що вказані дії адміністрації порушують його трудові права, позивач просив визнати оскаржувані накази такими, що не відповідають вимогам закону, змінити дату та формулювання причин його звільнення, стягнути з відповідача середній заробіток в сумі 405 грн., 10000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 9 грудня 2003 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2004 року зазначене рішення залишено без зміни.
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на зазначені рішення.
Із змісту скарги вбачається, що спір виник з адміністративно-правових відносин.
Відповідно до вимог пунктів 7 і 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом. Касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у справах, визначених пунктом 7 цього розділу, що подані до набрання чинності цим Кодексом і не розглянуті Верховним Судом України, передаються для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись пунктами 7 і 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації про визнання незаконними наказів, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 9 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 28 квітня 2004 року направити на розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України |
Ярема А.Г. |
|
Гуменюк В.І. |
|
Охрімчук Л.І. |