ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 922/3593/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014

у справі№ 922/3593/13

господарського судуХарківської області

за позовомНаціонального банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області

доПриватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння"

третя особаПублічне акціонерне товариство "Земельний банк"

про стягнення 1 203 985,24 грн.

за участю представників від:

позивача Артюх А.Л. (довір. від 15.06.2012)

відповідача Новосельцев В.І. (довір. від 31.07.2013)

третьої особине з"явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2013 у справі № 922/3593/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014, задоволено позовні вимоги Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (Позивач), стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" (Відповідач) на користь Позивача заборгованість за договором про надання кредитної лінії на суму 1 762 282,80 грн. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 35 245,64 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали на їх обґрунтованість, посилаючись на статті 513, 516, 525, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини при заміні кредитора у зобов'язанні, передбачають обов'язковість договору до виконання, обов'язок позичальника повернути позику (кредит) позикодавцю (фінансовій установі).

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі № 922/3593/13 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору. Зокрема, ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином не досліджено та не з"ясовано питання щодо вартості прав, які заставодавець уступив заставодержателю відповідно до договору застави майнових прав № 15/7 від 25.06.2010, судами необґрунтовано застосовані норми статті 35 Господарського процесуального кодексу України про встановлення преюдиційних фактів у справі № 5023/5582/11, оскільки Відповідач не приймав участі у цій справі, майновим поручителем за основним зобов'язанням є ТОВ "Фірма І.В.S" і іпотекодержатель вправі задовольнити майнові вимоги за рахунок ТОВ "Фірма І.В.S".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.08.2008 між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком, правонаступником якого є ПАТ "Земельний банк" (Банк) і Акціонерним товариством "Лізингова компанія "Сприяння" (Позичальник) укладено договір про надання кредитної лінії № 68-08/К, за яким Банк надає Позичальникові відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 1 000 000 грн. з оплатою 20% річних терміном з 21.08.2008 по 24.08.2010. Строк повернення кожного окремого траншу сторони мали узгоджувати в додаткових угодах про надання окремого траншу.

Пунктами 1, 3 додаткової угоди № 2 від 20.08.2009 до договору № 68-08/К від 21.08.2008 сторони узгодили графік надання і повернення кредитних коштів, в тому числі суми 700 000 грн. терміном повернення до 01.08.2010 та оплатою з 20.08.2009 процентної ставки у розмірі 24 %.

06.11.2008 між Національним банком України і ПАТ "Земельний банк" укладено договір № 15 про рефінансування останнього на суму 50 млн. грн. На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитного рефінансування Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області укладено з ПАТ "Земельний банк" договір застави майнових прав № 15/7 від 25.06.2010, за яким Національному банку України (Заставодержатель) передано майнові права ПАТ "Земельний банк" (Заставодавець) за кредитним договором № 68-08/К по відношенню до Боржника (АТ "Лізингова компанія "Сприяння"). На час укладення договору застави № 15/7 від 25.06.2010 заборгованість за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 складала 727 020 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.08.2010 та з оплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 24 %.

Відповідно до пункту 4.2 договору застави майнових прав № 15/7 від 25.06.2010 договір уступки права вимоги укладено з відкладною умовою на підставі статті 212 Цивільного кодексу України з настанням права вимоги за кредитним договором № 68-08/к від 21.08.2008, якщо зобов'язання за цим договором не будуть виконані.

Про уступку права вимоги за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008 Національний банк України повідомив Відповідача рекомендованим листом № 05-140/4663 від 25.05.2012, а в серпні 2013 Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся з позовом до ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" (правонаступника Акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння") про стягнення заборгованості по кредиту на суму 700 000 грн. та відсотків за користування кредитними коштами за період з серпня 2010 року по листопад 2013 року (з врахуванням уточнення позовних вимог) на суму 1 062 282 грн.

Стаття 23 Закону України "Про заставу" передбачає, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави проводиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, яка випливає із заставленого права, а в статті 512 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором застави майнових прав № 15/7 від 25.06.2010 ПАТ "Земельний банк" уступило Національному банку України майнові права, які ґрунтуються на кредитному договорі № 68-08/К від 21.08.2008, укладеному між ПАТ "Земельний банк" і ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 518 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов"язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідач таких заперечень проти нового кредитора - Національного банку України не надав, належними доказами не підтвердив виконання в повному обсязі зобов'язань за кредитним договором № 68-08/К від 21.08.2008, надані Позивачем розрахунки позовних вимог Відповідач не оспорив і не спростував, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи Відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо не дослідження попередніми судами розміру уступленого права вимоги, не заслуговують на увагу, оскільки пункт 4.1 договору застави майнових прав № 15/7 від 25.06.2010 передбачає передачу Національному банку України права вимоги до ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" всіх вимог, які базуються на кредитному договорі № 68-08/К від 21.08.2008 і які складаються з 1 000 000 кредиту, процентів і інших платежів, що підлягають сплаті за цим кредитним договором.

Касаційною інстанцією не приймаються до уваги доводи Відповідача про забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором за рахунок заставленого майна за договором іпотеки, укладеним між ПАТ "Земельний банк" і Товариством закритого типу "Фірма І.В.S", оскільки ці правовідносини можуть бути предметом іншого спору. За таких обставин, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі № 922/3593/13 залишається без змін, а касаційна скарга ПАТ "Лізингова компанія "Сприяння" - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Сприяння" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 у справі № 922/3593/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда