ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2014 р. Справа № 5015/2658/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Дякович О.В.
Суддів Данко Л.С.
Марко Р.І.
при секретарі судового засідання Мазепі Н.В.
за участю представників:
від позивача (за первісним позовом): Брегей І.С. (довіреність б/н від 27.05.2013 року)
від відповідача(за первісним позовом): не з'явився;
від третьої особи-1 (за первісним позовом): не з'явився;
від третьої особи-2 (за зустрічним позовом): не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ №Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року
у справі № 5015/2658/12
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", м. Львів
за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія", м. Львів
про: звернення стягнення на предмет застави
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ
за участю третьої особи-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія", м. Львів
за участю третьої особи-2: Львівська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Львів
про: усунення перешкод у користуванні майном і зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у складі колегії: головуючого-судді Дякович О.В., суддів: Бонк Т.Б. та Марко Р.І., розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ № Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року призначено на 23.04.2014 року. У зв'язку із перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року в склад судової колегії по розгляду даної справи замість судді Бонк Т.Б. введено суддю Данко Л.С.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року (головуючий суддя Ділай У.І., судді: Мазовіта А.Б.; Сухович Ю.О.) у справі № 5015/2658/12 клопотання відповідача (за первісним позовом) про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 5015/2658/12 зупинено до завершення процесу реорганізації ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" шляхом виділу.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року в якій просить оскаржувану ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким матеріали справи направити до господарського суду Львівської області для розгляду по суті, вважає оскаржувану ухвалу незаконною, оскільки така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 79 ГПК України. Свої доводи скаржник аргументує тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 18.03.2014 року про зупинення провадження у справі не були враховані вимоги чинного законодавства та не взято до уваги відсутність в матеріалах справи належних даних та доказів про виділ, до якої саме новоствореної юридичної особи повинна перейти за розподільчим балансом відповідна частина прав, обов'язків та майна, зокрема того, що являє собою предмет застави та заперечує належність протоколу Загальних зборів учасників СП «Росан» від 24.01.2014 р. як доказу на підтвердження клопотання відповідача про зупинення провадження, зазначаючи, що у протоколі йдеться лише про затвердження розподільчого балансу відповідача, при цьому не зазначається станом на яку дату, якій новостворюваній юридичній особі передається частина активів і зобов'язань, не зазначена організаційна-правова форма новостворюваної юридичної особи. Окрім того, з вказаного протоколу не можливо встановити, який саме розподільчий баланс затверджений зборами учасників товариства і станом на яке число.
Крім того посилається на ту обставину, що поданий відповідачем витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2014 року не може бути, належним доказом дійсного знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" в стані реорганізації, шляхом виділу новостворюваної юридичної особи, оскільки у даному витягу відсутня інформація, визначена п.п. 24,26 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - дата затвердження розподільчого балансу та дані про юридичних осіб-правонаступників. Тому скаржник стверджує, що дії відповідача свідчать лише про намір провести реорганізацію, однак фактично реорганізація не проведена тому підстави для зупинення провадження у справі згідно п. З ч. 2 ст. 79 ГПК України відсутні.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.
Скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України відповідач подав відзив на апеляційну скаргу б/н від 22.04.2014 року (вх. № суду 01-04/2239/14 від 22.04.2014 року) в якому зазначає, що ухвала господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року про зупинення провадження у справі до завершення процесу реорганізації ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити вищезазначену ухвалу господарського суду Львівської області без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ №Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року без задоволення.
21.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська лізингова компанія" (третя особа - 1) подало відзив №31-334 від 20.05.2014 року на апеляційну скаргу та просить залишити ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у даній справі без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" без задоволення.
Третя особа -1 (за первісним позовом) та третя особа-2 (за зустрічним позовом) участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року.
Відповідач (за первісним позовом) в судове засідання не з'явився, проте 21.05.2014 року подав через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду клопотання (вх. № суду 01-4/2812/14 від 21.05.2014 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання, оскільки останній перебуватиме в цей час в іншому засіданні. Крім того, подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.
В даному судовому засіданні, представник скаржника підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просила ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03 2014 року скасувати. Крім того, заперечила проти заявленого відповідачем клопотання про повторне відкладення розгляду даної справи.
Як зазначалось вище, розгляд справи даної справи відкладався за клопотанням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання за безпідставністю та про недоцільність відкладення розгляду даної справи з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства , організації. Отже, ГПК України не обмежує коло осіб , які можуть бути представниками юридичних осіб в господарському процесі.
Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами ) Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК , з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) , причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
В судовому засіданні 06.05.2014 року представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, вважає ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у даній справі законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, приймаючи до уваги пояснення представника відповідача, надані в попередньому судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ №Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі № 5015/2658/12 слід скасувати, виходячи з наступного.
28.01.2014 року відповідачем (за первісним позовом) подано в канцелярію господарського суду Львівської області клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначається, що 20.06.2013 р. Загальні збори учасників СП "Росан" прийняли рішення про реорганізацію СП "Росан", шляхом виділу новостворюваної юридичної особи та визначили, що новостворювана юридична особа є правонаступником майнових прав та обов'язків СП "Росан", в частині визначеній розподільчим балансом. Зазначене рішення Загальних зборів учасників СП "Росан" оформлено Протоколом від 20.06.2013 р. У зв'язку з тим, що СП "Росан" перебуває в процесі реорганізації і до новостворюваної юридичної особи за розподільчим балансом перейдуть у власність 2 (два) сідельні тягачі марки Volvo модель FH 4x2, які є предметом спору, відповідач (за первісним позовом) просить суд провадження у справі № 5015/2658/12 зупинити, до завершення реорганізації СП "Росан", у зв'язку з чим відбудеться матеріальне правонаступництво, що призведе до процесуального правонаступництва - заміни сторони спору у господарській справі № 5015/2658/12 з СП «Росан» на новостворену юридичну особу.
20.06.2013 р. Загальними зборами учасників ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" прийнято рішення про реорганізацію, шляхом виділу новостворюваної юридичної особи та визначено, що новостворювана юридична особа є правонаступником майнових прав та обов'язків ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", в частині визначеній розподільчим балансом. Вказане рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" оформлено Протоколом від 20.06.2013 р.
Суд першої інстанції встановив, 20.06.2013 р. Державним реєстратором Василашем Г.Я. в Державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 14151220083001549 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу, про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг з ЄДРЮО та ФОП № 097544 станом на 23.01.2014 р. в якому в розділі «дані про реєстраційні дії» зазначено: «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу; 20.06.2013 14151220083001549; Василаш Галина Ярославівна; Виконавчий комітет Львівської міської ради.».
Крім того, відповідачем було подано засвідчену державним реєстратором копію Бюлетеня державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 252 (17) (вх.256 від 17.07.2013 р.), в якому вказані усі відомості стосовно реорганізації СП «Росан».
Місцевим господарським судом встановлено, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" від 24.01.2014 р., який підписано головою зборів та секретарем зборів було затверджено розподільчий баланс ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан", яке перебуває в процесі реорганізації шляхом виділу новостворюваної юридичної особи, відповідно до якого - 2 (два) сідельні тягачі марки Volvo модель FH 4x2, номерні знаки ВС3826ВМ та ВС3827ВМ, які є предметом спору у даній справі, перейдуть місцевим судом встановлено, до новостворюваної юридичної особи «Росан1».
Приймаючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі 5015/2658/12 місцевий господарський суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи свідчать, що ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" станом на 18.03.2014 р. перебуває у процесі реорганізації шляхом виділу новостворюваної юридичної особи, внаслідок чого відбудеться зміна власника майна, яке є предметом даного спору, що в подальшому тягне за собою заміну сторони відповідача у справі (процесуальне правонаступництво). На підставі вищезазначеного суд зробив висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України.
Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Виділ, як спосіб реорганізації юридичної особи, передбачено ст.109 ЦК України і передбачає перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Юридична процедура виділу регулюється за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 ЦК України.
У випадку реорганізації юридичних осіб виникає матеріальне правонаступництво, яке тягне за собою процесуальне правонаступництво і заміну однієї з сторін другою.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється, шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 цього Закону, повинні додатково подати примірник оригіналу (ксерокопію або нотаріально засвідчену копію) розподільчого балансу.
Частиною 3 ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" закріплено, що державна реєстрація юридичної особи, що створюється, шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому статтями 25 - 27 цього Закону, не раніше двох місяців, з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до ч. 2 ст.109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Згідно положень ч. 2, 3, 4 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 ГК України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділу одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Зі змісту наведених норм вбачається, що юридичний факт правонаступництва безпосередньо пов'язаний з передачею відповідних прав та зобов'язань виділеній юридичній особі та повинно бути відображено в розподільчому балансі, який затверджується учасниками юридичної особи.
Так, протоколом зборів ТОВ "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" від 24.01.2014 року було затверджено розподільчий баланс, відповідно до якого, певне майно відповідача, який перебуває у стані реорганізації шляхом виділу перейде до «Росан1».
Проте, з поданого розподільчого балансу не можливо встановити, до якої саме новостворюваної юридичної особи перейдуть за розподільчим балансом відповідна частина прав, обов'язків та майна, зокрема того, що являє собою предмет застави. Відповідачем зазначено лише назву без визначення організаційно-правової форм.
Організаційно-правова форма юридичної особи - тип організації внутрішньої влади та структури юридичної особи. Оскільки юридична особа - це організація, то в середині неї виникають певні відносини. Характер цих відносин, їх наповнення, а також деякі умови відповідальності внутрішніх учасників цієї юридичної особи перед кредиторами визначаються саме її організаційно-правовою формою.
Разом організаційно-правова форма та назва утворюють найменування юридичної особи. Таким чином організаційно-правова форма є частиною найменування юридичної особи, а отже має бути визначена одразу.
Відсутність визначення організаційно-провової форми юридичної особи, яка є одною з її основних ознак, заперечує сутність цієї юридичної особи.
Таким чином, зазначення відповідачем лише однієї назви новоствореної особи не може свідчити проте, що останнім визначено юридичну особу, до якої передається частина активів і зобов'язань, які оспорюються сторонами у даній справі.
Окрім того, слід зазначити, що норми ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачають, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повинні міститися дані про юридичних осіб - правонаступників.
Згідно поданого відповідачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2014 року вбачається, що у ньому відсутня інформація встановлена вищезазначеною нормою закону.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам факт правонаступництва суб'єкта господарювання, внаслідок здійснення такої форми реорганізації юридичної особи, як виділ, безпосередньо пов'язано із переходом за розподільчим балансом відповідних майнових прав і обов'язків реорганізованого суб'єкта до нового суб'єкта господарювання, а тому судом першої інстанції помилково прийнято до уваги посилання відповідача на те, що останнім вже визначено такого суб'єкта, так як даний факт останнім не доказаний.
Окрім того, варто зазначити, що в ході розгляду даної справи відповідачем уже подавалось клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з його реорганізацією, що було задоволено ухвалою господарського суду від 06.09.2013 року. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано. У постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2013 року суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного господарського суду про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, даних про виділ, до якої саме новостворюваної юридичної особи повинна перейти за розподільчим балансом відповідна частина прав, обов'язків та майна.
З огляду на вищезазначена та приймаючи до уваги той факт, що рішення про реорганізацію товариства шляхом виділу новостворюваної юридичної особи прийнято ще 20.06.2013 року, однак до теперішнього часу як такої реорганізації не проведено.
Отже, судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 18.03.2014 року не були враховано вищенаведене та не взято до уваги відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів до якої саме новостворюваної юридичної особи повинна перейти за розподільчим балансом частина активів і зобов'язань, які оспорюються сторонами у даній справі, а встановлені судом першої інстанції обставини, фактично підтверджують лише намір провести реорганізацію в наведеній формі.
Зважаючи на вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування ухвали господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі №5015/2658/12, оскільки відповідач не довів наявність обставин, які б свідчили про те, що останній перебуває в стані реорганізації шляхом виділу.
Частина 4 ст. 106 ГПК України визначає повноваження апеляційного господарського суду у випадку скасування деяких ухвал місцевого господарського суду. Це стосується таких ухвал позовного провадження: про відмову у прийнятті позовної заяви (ст. 62 ГПК); про повернення позовної заяви (ст. 63 ГПК); про зупинення провадження у справі (ст. 79 ГПК); про припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК); про залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК). Якщо апеляційний господарський суд за результатами апеляційного перегляду справи вирішив ці ухвали скасувати, він зобов'язаний передати справу до місцевого господарського суду для розгляду справи по суті. Отже, у цих випадках апеляційний господарський суд після скасування ухвали не має права розглядати справу по суті і приймати рішення. Таким чином, під час апеляційного перегляду зазначених ухвал не застосовується правило ч. 1 ст. 101 ГПК, відповідно до якої у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов безпідставних та необґрунтованих висновків про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, а тому ухвала господарського Львівської області від 18.03.2014 року у справі №5015/2658/12 прийнята з порушенням ст. 79 ГПК України та підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Судовий збір за перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року в апеляційному порядку покласти на відповідача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ №Лв-31/1-259 від 21.03.2014 року задовольнити, а ухвалу господарського суду Львівської області від 18.03.2014 року у справі №5015/2658/12 - скасувати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-канадське підприємство "Росан" (код ЄДПОУ 14369134, м. Львів) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (код ЄДРПОУ 19017842, м. Київ ) 609, 00 грн. судового збору за апеляційне провадження.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
Матеріали справи передати на розгляд по суті до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови складений 23.05.2014 року
Головуючий-суддя Дякович О.В.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Марко Р.І.