Справа № 22-ц - 2895                        Головуючий у 1 інстанції Березовенко Р.В.

Категорія   39                                                                Доповідач Лащенко В.Д.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13  листопада 2006 року  колегія  суддів судової палати  в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого - Лащенка В.Д. суддів - Корзаченко І.Ф., Червінко К.С. при секретарі - Левочко І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду від 13 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про примусовий обмін житла,

встановила:

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою. Свої вимоги мотивував тим, що в 1993 році зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, дочкою відповідача. Проживали по АДРЕСА_1 разом з батьками дружини. В 1995 році у них народилася дочка ОСОБА_5, яка була прописана за вказаною адресою. Після смерті дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вихованням дочки ОСОБА_5 займалися він, його та батьки померлої.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 1 липня 1999 року співвласниками зазначеної квартири були ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. ОСОБА_6 10 червня 2000 року подарувала ОСОБА_5 1\3 частину квартири, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. На даний час співвласниками квартири є ОСОБА_5, якій належить 2\3 частини квартири, а також відповідач ОСОБА_2, якому належить 1\3 частина квартири.

17 листопада 2001 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_7, після шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3. Проте відповідач перешкоджає йому з дочкою та дружиною поселитися до квартири, співвласником якої є його дочка, ОСОБА_5.

Просив зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні квартирою і виділити в користування його сім'ї жилі кімнати площею 8, 6 кв.м.

та 16, 7 кв.м., а відповідачу виділити в користування жилу кімнату площею 12, 3 кв.м.

ОСОБА_2звернувся із зустрічним позовом про обмін житла. В заяві зазначав, що вони з позивачем не можуть дійти згоди щодо користування квартирою, яка належить йому та онуці. На підставі ст. 80 ЖК України просив ухвалити рішення про примусовий обмін квартири АДРЕСА_1 на два ізольованих житлових приміщення.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду від 13 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_7  задоволені.

Постановлено зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування квартирою, виділивши співвласниці ОСОБА_5 та членам її сім"ї: ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в користування - жилу кімнату, площею 8, 6 кв.м., жилу кімнату площею 16, 7 кв.м., а співвласнику ОСОБА_2 виділити в користування жилу кімнату, площею 12, 3 кв.м., залишивши в загальному користуванні кухню, коридор, ванну кімнату та туалет.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог  ОСОБА_7 скасувати, справу направити на новий розгляд. В скарзі посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги  ОСОБА_7 суд виходив з того, що позивач, як батько неповнолітньої ОСОБА_5, яка має у приватній власності частину спірної квартири, має право користуватися нею для особистого проживання і проживання членів сім'ї, які згідно ст. 156 ЖК України мають право проживати разом з власником на житловій площі і користуватися нею на рівні з власником. В спірній квартирі має право проживати також його дружина, ОСОБА_7.

З таким висновком не може погодися колегія суддів, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як співвласник квартири, згоди на вселення і проживання в спірній квартирі ОСОБА_7 не давав.

Крім того, суд ухвалив порядок користування квартирою, відповідно до якого ОСОБА_7, яка до суду з такими вимогами не зверталася, виділені в користування дві жилі кімнати. Судом до участі в справі ОСОБА_7 не залучалася.

Згідно ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких обставин рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою необхідно скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду.

Рішення суду в частині зустрічного позову ОСОБА_2 сторони не оскаржують, тому рішення в цій частині необхідно залишити без зміни.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 311 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2006 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні квартирою та визначення порядку користування квартирою скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

В іншій частині рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.