Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А.

                                      Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Волощук О.О.,

Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 137 від 06.11.2006 року.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Степіна Н.Г., Брюханов А.А.

Від ІІІ особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі 

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Актон”, м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області

від  23 жовтня 2006 року                   

у справі №  8/263/06                                                                                                                                                                                                                                                                          

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Миколаїв

до Закритого акціонерного товариства „Актон”, м. Миколаїв

третя особа -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, м. Миколаїв

про зобов'язання звільнити приміщення

    ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2006 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ЗАТ „Актон”, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, про виселення відповідача із займаного приміщення магазину НОМЕР_1 розташованого в АДРЕСА_1 на час проведення в ньому капітального ремонту. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що за договорами купівлі -продажу майна від 03.07.2006 р. позивач став власником спірного приміщення магазину, яке знаходиться в орендному користуванні відповідача. Позивачем на праві власника прийнято рішення про проведення капітального ремонту зазначеного приміщення, проведення якого під час знаходження в ньому відповідача є неможливим. А тому на підставі ст. ст. 319, 322, 776 ЦК України позивач просив про задоволення позову.

ЗАТ „Актон” позов не визнав, вважаючи даний позов  спробою позивача достроково розірвати договір оренди НОМЕР_2. спірного нежитлового приміщення укладений з регіональним відділенням Фонду держмайна України по Миколаївській області всупереч вимогам чинного законодавства про те, що договір оренди зберігає чинність для нового власника орендованого майна.

Заявою від  05.10.2006 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив господарський суд прийняти рішення про негайне звільнення відповідачем займаного приміщення магазину на час проведення в ньому капітального ремонту.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 року у справі (суддя -Гриньова Т.В.) позов задоволено повністю з мотивів правомірності і обґрунтованості позовних вимог.

          ЗАТ „Актон” у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які недоведено, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи,  порушив норми матеріального та процесуального права.

          У відзиві на апеляційну скаргу приватний підприємець ОСОБА_1 заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення  суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2002 року  між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та ЗАТ „Актон” (орендар) було укладено договір НОМЕР_2 оренди нерухомого майна,  а саме нежитлових приміщень магазину НОМЕР_3 площею 270.2 кв. м. розташованих в АДРЕСА_2 та магазину НОМЕР_1 площею 227,6 кв. м. розташованих в.АДРЕСА_3, що знаходяться на балансі ДП „НВКГ „Зоря - Машпроект”, для використання під відділ продовольчих товарів підакцизної групи, строком на один рік, тобто до 01.02.2003 року. Умовами пунктів 5.4, 5.5 та  10.7 даного договору передбачено, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів.

          Зазначене в даному договорі нерухоме майно було передано орендареві від орендодавця за актом від 01.02.2002 р.

          Додатковою угодою НОМЕР_4 до даного договору оренди сторони встановили, що цей договір оренди діє до 01.02.2007 року включно.

Рішенням виконкому Миколаївської міськради НОМЕР_5. нежитловим приміщенням  по АДРЕСА_3 було надано нову адресу: АДРЕСА_1.

На підставі договору купівлі -продажу майна на аукціоні від 03.07.2006 р. позивач став власником нежитлових приміщень загальною площею 334.8 кв. м. розташованих в. АДРЕСА_1, і в тому числі тих приміщень магазину, що  є предметом договору оренди НОМЕР_2., в зв'язку з чим відповідно до ст. 770 ЦК України до нього перейшли права та  обов'язки орендодавця за цим договором.

Згідно з висновком судової будівельно -технічної експертизи Миколаївського відділення Одеського науково -дослідного інституту судових експертиз НОМЕР_6., технічний стан спірних нежитлових приміщень не відповідає вимогам будівельно -технічних норм і правил; зазначені приміщення знаходяться в технічно незадовільному стані, окремі приміщення -в стані близькому к аварійному, має дефекти і пошкодження пов'язані з періодом експлуатації будівлі, а також непроведенням своєчасного поточного ремонту окремих приміщень та капітального ремонту будівлі в цілому. Придатність приміщень обумовлена необхідністю проведення капітального ремонту. Без проведення капітального ремонту підвалу у відповідності із будівельними нормами і правилами, з обов'язковим посиленням перекриття  над підвалом, приміщення для експлуатації не придатні.

Будь -яких належних доказів, які б підтверджували, що за період користування спірними нежитловими приміщеннями відповідач здійснював в них поточний та інші види ремонтів, як це передбачено умовами договору оренди, останній до суду не надав і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Частиною 2 ст. 776 ЦК України встановлено, що капітальний  ремонт  речі,  переданої у найм,  провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

На думку позивача,  з урахуванням технічного стану спірних нежитлових приміщень розумним є строк до настання осінньо -зимового сезону.

Відповідно до ст. ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм  майном на власний розсуд і зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору оренди від 01.02.2002 р. обов'язок проведення капітального ремонту нерухомого майна на відповідача не покладений.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягаючими задоволенню.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення даного спору.

Твердження скаржника про неподання позивачем доказів щодо необхідності  проведення капітального ремонту спірних нежитлових приміщень спростовуються наявним у справі експертним висновком,  якому суд дав належну оцінку. Клопотання відповідача про призначення повторної будівельно -технічної експертизи обґрунтовано було відхилено судом як безпідставне.

З цих же підстав колегією суддів не приймаються до уваги безпредметні посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на приписи Законів України „Про планування і забудову територій”, „Про благоустрій населених пунктів”, „Про архітектурну діяльність”, оскільки такі доводи є наслідком помилкового довільного тлумачення відповідачем змісту вищенаведених законодавчих актів, якими врегульовано правові та організаційні засади планування та іншого використання територій, здійснення архітектурної діяльності, благоустрою населених пунктів, але аж ніяк не строки проведення поточного та капітального ремонтів нерухомого майна, визначення яких з урахуванням технічного стану цього майна є прерогативою власника.

Не приймаються до уваги також  наведені скаржником питання щодо призначення повторної судової будівельно -технічної експертизи, оскільки такі питання розглядалися місцевим господарським судом та були відхилені як безпідставні.

          З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви відповідача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення  господарського  суду  Миколаївської області  від  23.10.2006 року у справі № 8/263/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ „Актон”- без задоволення.

        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                               Бєляновський В.В.                                  

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                   Шевченко В. В.