ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"19" грудня 2006 р. | Справа № 10/315/05-НР |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.,
Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 137 від 06.11.2006 року.
за участю представників:
Від позивача: Плахотна О.М.
Від відповідача: ТОТ О.В.
Від третіх осіб: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Миколаїв
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 06 жовтня 2006 року
у справі № 10/315/05-нр
за позовом Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Миколаїв
до ТОВ „Сонячний”, с. Яселка, Очаківського району
треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: Товарна біржа „Ізумруд”, м. Миколаїв, Товарна біржа „Всеукраїнська біржа нерухомості”
про стягнення 50618,64 грн.
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2006 року Очаківська об’єднана державна податкова інспекція (далі - Інспекція) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ „Сонячний”, за участю третіх осіб без самостійних вимог - Товарної біржі „Ізумруд” та Товарної біржі „Всеукраїнська біржа нерухомості”, про стягнення 49353 грн. 48 коп. боргу, що виник у зв’язку з непроведенням остаточного розрахунку за придбане на цільових аукціонах майно СГЗАТ „Сонячний”, що перебувало у податковій заставі, та 1256 грн.16 коп. річних від простроченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що Інспекцією 27.05.2004 р. через Товарну біржу „Ізумруд” та 26.07.2004 р. через Товарну біржу „Всеукраїнська біржа нерухомості” в особі Миколаївської філії було реалізовано майно СГЗАТ „Сонячний”, яке перебувало у податковій заставі, і покупцем якого стало ТОВ„Сонячний”, з яким 16.06.2004 р. та 28.07.2004 р. були укладені договори купівлі –продажу №№ 106, 107, 108, 109 та №№ 01,02,03,04,05 відповідно. Проте відповідач виконав свої зобов’язання щодо оплати придбаного за зазначеними договорами купівлі - продажу майна лише частково, а тому відповідно до ст. 625 ЦК України повинен сплатити 49353 грн. 48 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 1256 грн.16 коп. річних від простроченої суми згідно наданих розрахунків.
Заявою без номеру та без дати Інспекція зменшила свої позовні вимоги до 30618 грн.64 коп. в зв’язку з частковою сплатою відповідачем боргу в розмірі 20000 грн.
ТОВ„Сонячний” заперечувало проти задоволення позову вказуючи на те, що навпаки переплатило позивачеві грошових коштів за всіма укладеними договорами на загальну суму 24318 грн. 40 коп.
Заявою від 06.10.2006 р. позивач остаточно уточнив свої позовні вимоги і просив господарський суд стягнути з відповідача 19330 грн. основної заборгованості за договорами купівлі –продажу, 6023, 48 грн. збитків від інфляції, 1262,16 грн. –3% річних.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.10.2006 року у справі (суддя –Філінюк І.Г) в задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог. Рішення суду мотивовано тим, що за платіжним дорученням № 95 від 26.03.2004 р. відповідачем було здійснено платіж позивачеві в сумі 30 000 грн., як авансовий внесок за активи платника податків - СГЗАТ „Сонячний”, майно якого реалізовувалося на біржі, з урахуванням якого заборгованість відповідача перед позивачем за придбане на аукціонах майно відсутня. Але зазначені кошти були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу СГЗАТ „Сонячний”. Оскільки відповідач не має ніякого відношення до СГЗАТ „Сонячний” і не повинен погашати податковий борг останнього згідно з чинним законодавством, то зазначене зарахування з боку позивача є помилковим. Таким чином, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем умов укладених договорів купівлі –продажу, в зв’язку з чим відмовив у задоволенні позову.
Інспекція у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду повністю скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача заборгованості за придбане на аукціоні майно на суму 26618 грн. 64 коп. Позивач вважає оскаржуване рішення прийнятим при недоведеності обставин, що мають значення для справи та з порушенням застосування норм матеріального права. При цьому скаржник посилається на те, що перераховані відповідачем за платіжним дорученням № 95 від 26.03.2004 р. грошові кошти в сумі 30000 грн. не можуть мати ніякого відношення до договорів купівлі –продажу заставленого майна і не можуть свідчити про належне виконання відповідачем своїх зобов’язань, оскільки перший аукціон з продажу майна СГЗАТ „Сонячний” було проведено на 50 днів пізніше від дати перерахування цих кошів і Інспекція тоді не могла знати, що саме відповідач стане переможцем аукціону. Крім того, в жодному з укладених договорів купівлі –продажу не обумовлено дострокового виконання зобов’язань шляхом внесення авансу в сумі 30000 грн. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на ст. 25 Закону України „Про заставу” та п. п. 9, 13 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Сонячний” заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність та помилковість викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 27.05.2004 р. позивачем на цільовому аукціоні проведеному Товарною біржею „Ізумруд” було реалізовано майно СГЗАТ „Сонячний”, яке перебувало у податковій заставі. Згідно з наявними в справі протоколами цільового аукціону №№ 1,2,3, та 4 від 27.05.2004 р. переможцем аукціону стало ТОВ „Сонячний”.
16.06.2004 року між Інспекцією (продавець) та ТОВ „Сонячний” (покупець) було укладено договори купівлі –продажу заставленого майна № № 106,107,108,109 відповідно комплексу зернового току за ціною 24100 грн.; комплексу машинного двору за ціною 46500 грн.; автозаправної станції за ціною 8600 грн.; нежитлової будівлі –їдальні за ціною10200 грн., розташовані в с. Іванівка по вул. Леніна, 2, Очаківського району Миколаївської області, що належали СГЗАТ „Сонячний” та перебували у податковій заставі.
За умовами п. п. 3.1 та 3.2 вищезгаданих договорів остаточний розрахунок за придбане майно, за винятком гарантійного внеску, внесеного за участь в аукціоні, повинен бути виконаний покупцем не пізніше 21.06.2004 року.
Відповідно до умов п. 2.1 зазначених договорів купівлі –продажу за придбане майно відповідач повинен був сплатити грошові кошти загальною сумою 89400 грн. Винагорода брокера згідно з договором доручення від 14.03.2004 р. укладеного Інспекцією з Товарною біржею „Ізумруд” складає 20% від вартості реалізованого майна, тобто 17880 грн.
Наявні у справі витяги по рахунку, платіжні доручення та акт звірення щодо фактичного перерахування коштів від 02.03.2006 р. складений та затверджений Інспекцією з Товарною біржею „Ізумруд” свідчать про те, що за зазначеними вище договорами відповідачем було сплачено 10.06.2004 р. та 07.10.2004 р. грошових коштів загальною сумою 89400 грн., з яких за винятком 17880 грн. –винагороди брокера, решта перераховані позивачу.
26.07.2004 року позивачем на цільовому аукціоні проведеному Товарною біржею „Всеукраїнська біржа нерухомості” було реалізовано майно СГЗАТ „Сонячний”, яке перебувало у податковій заставі. Згідно з наявними у справі протоколами цільового аукціону від 26.07.2004 р. переможцем аукціону стало ТОВ „Сонячний”.
28.07.2004 р. між Інспекцією (продавець) та ТОВ „Сонячний” (покупець) було укладено договори купівлі –продажу №№ 01,02,03,04,05, відповідно нежитлової будівлі комори за ціною 3850 грн., літнього табору за ціною 7700 грн., нежитлових будівель пекарні і маслобойки за ціною 9350 грн., адмінбудинку за ціною 6600 грн., комплексу молочно –товарної ферми за ціною 46200 грн., розташовані в с. Іванівка Очаківського району Миколаївської області, що належали СГЗАТ „Сонячний” та перебували у податковій заставі.
За умовами п. 3.1 вищезгаданих договорів та згідно з протоколами проведення цільового аукціону від 26.07.2004 р. остаточний розрахунок за придбане майно повинен бути виконаний покупцем не пізніше 29.07.2004 року.
Відповідно до умов п. 2.1 зазначених договорів купівлі –продажу за придбане майно відповідач повинен був сплатити грошові кошти загальною сумою 73700 грн. Винагорода брокера згідно з договором доручення від 08.07.2004 р. укладеного Інспекцією з Товарною біржею „Всеукраїнська біржа нерухомості” складає 10% від вартості реалізованого майна, тобто 7370 грн.
Наявні у справі витяги по рахунку, платіжні доручення та акт звірення щодо фактичного перерахування коштів від 13.03.2006 р. складений та затверджений Інспекцією з Товарною біржею „Всеукраїнська біржа нерухомості” свідчать про те, що за зазначеними вище договорами купівлі –продажу від 28.07.2004 р. відповідачем було сплачено 23.07.2004 р., 28.07.2004 р. та 15.12.2004 р. грошових коштів на загальну суму 58085 грн., з яких за винятком винагороди брокера, 47000 грн. біржею перераховано позивачу.
Крім того, наявні у справі матеріали свідчать про те, що за платіжним дорученням № 95 від 26.03.2004 р. на вимогу Інспекції відповідач перерахував позивачеві 30 000 грн., як авансовий внесок за активи платника податків –СГЗАТ „Сонячний”, майно (активи) якого реалізовувалося на вищезгаданих цільових аукціонах, але зазначені грошові кошти були зараховані Інспекцією в рахунок погашення податкового боргу СГЗАТ „Сонячний”.
Зазначена обставина позивачем не оспорюється, але він вважає, що ці кошти не мають ніякого відношення до договорів купівлі –продажу, що укладалися сторонами за результатами проведених аукціонів.
Проте погодитися з такою позицією Інспекції не можна позаяк вона є помилковою.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004р. і зареєстрованої в МЮУ за № 377/8976 від 29.03.2004р., реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж; повноту інформації визначає платник, який і відповідає за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". В графі "Призначення платежу" платіжного доручення № 95 від 26.03.2004 року (проведеного банком 08.04.2004 року) на суму - 30 000,00 грн. ТОВ „Сонячний" зазначило: "авансовий внесок за активи СГ ЗАТ "Сонячний", що перебувають у податковій заставі". Жодної вказівки про те, що кошти в сумі З0 000,00 грн. перераховані в рахунок погашення податкового боргу СГ ЗАТ "Сонячний" або за майбутній врожай СГ ЗАТ "Сонячний" озимої пшениці 2004 року в платіжному дорученні немає. Позивач також не надав доказів того, що ТОВ "Сонячний'' уповноважувало його зарахувати вказані кошти за іншим призначенням, ніж зазначеним в платіжному дорученні. Натомість в матеріалах справи містяться докази того, що ТОВ "Сонячний" придбало у позивача лише об'єкти нерухомого майна, що належали СГ ЗАТ "Сонячний", вказані в договорах №№ 106,107,108,109 від І6.06.2004р, та №№ 01,02,03,04,05 від 28.07.2004р., і авансовий внесок був здійснений саме за ці активи СГ ЗАТ „Сонячний”.
Відповідно до п. 36 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. № 538, кошти за придбання описаних активів перераховуються на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком № 3412 за місцем реєстрації платника податків, активи якого реалізовувались. Як видно з платіжного доручення № 95 від 26.03.2004р. кошти були перераховані на рахунок Державного бюджету Очаківського району № 34128999800282 (місцем реєстрації СГ ЗАТ „Сонячний" як платника податків є Очаківський район, і номер рахунку є номером вказаного вище балансового рахунку державного казначейства). Цей факт ще раз підтверджує наміри ТОВ "Сонячний" перерахувати кошти в розмірі З0 000 грн. саме за придбання активів СГ ЗАТ "Сонячний" (об'єкти нерухомого майна), а не в рахунок погашення податкового боргу СГ ЗАТ "Сонячний".
Згідно з п. 3.7 Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом ДПА України від 26.02.2002 р. № 294, юридична особа, що виявила бажання зареєструватись як учасник аукціону, сплачує на рахунок організатора аукціону гарантійний внесок у розмірі 10 відсотків від початкової ціни лота.
Пунктом 5.5. вищевказаного Порядку передбачено що, в разі перемоги в аукціоні гарантійний внесок, унесений покупцем для участі в аукціоні, зараховується покупцеві в рахунок продажної ціни активів.
Отже, сума авансового внеску в розмірі 30000 грн. сплаченого відповідачем на вимогу Інспекції повинна бути включена в продажну вартість придбаних ним на цільовому аукціоні активів СГ ЗАТ „Сонячний”.
Відповідач не є правонаступником СГЗАТ „Сонячний”, а є зовсім іншою юридичною особою, що позивачем не оспорюється. А тому відповідач не повинен погашати податковий борг СГЗАТ „Сонячний”, в зв’язку з чим зарахування позивачем авансового внеску в сумі 30000 грн. в рахунок погашення податкового боргу останнього є безпідставним.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням здійсненого відповідачем авансування в розмірі 30000 грн. за придбане на цільових аукціонах майно суд вважає його зобов’язання перед позивачем за вищезазначеними договорами купівлі –продажу виконаними належним чином, в зв’язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Сонячний” основного боргу, втрат від інфляції та процентів річних є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення цього спору.
Наявні у справі матеріали свідчать про те, що продаж майна СГЗАТ „Сонячний”, яке було предметом за вищезгаданими договорами, здійснювався позивачем в порядку встановленому Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. За своєю суттю договір купівлі –продажу, який укладається за результатами продажу активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, є договором на користь третьої особи, а саме –держави.
А тому посилання скаржника в обґрунтування своїх доводів на Закон України „Про заставу” та на Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448, є помилковим.
З цих же підстав колегією суддів не приймаються до уваги безпредметні посилання скаржника, що в жодному з укладених договорів купівлі –продажу не обумовлено дострокового виконання зобов’язань шляхом внесення авансу в сумі 30000 грн.
Позивачем помилково ототожнюються поняття дострокового виконання зобов’язання і внесення авансового платежу, а тому невірно застосовуються відповідні положення цивільного Кодексу України в обґрунтування своїх доводів (ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 531 ЦК України).
Позивач не враховує, що перерахування відповідачем грошових коштів в сумі 30000 грн. не є достроковим виконанням своїх обов’язків за договорами купівлі –продажу, а є авансовим платежем, позаяк зазначені кошти були сплачені до укладення таких договорів в рахунок належних з боржника платежів, що передбачено ч. 2 ст. 570 ЦК України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви позивача, з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.10.2006 року у справі № 10/315/05-нр залишити без змін, а апеляційну скаргу Очаківської об’єднаної державної податкової інспекції - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.