Справа №2-565/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2008 року     м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді     Вознюка С.М.,

при секретарі     Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

25 січня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що 02 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області зареєстровано шлюб між нею та відповідачем - ОСОБА_2, про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №12. Це у сторін другий шлюб, в якому народилася донька ОСОБА_3 (15.03.2006 р.н). Сімейне життя в них не склалось, оскільки відповідач повернувся до своєї першої дружини від якої має двох дітей. У зв'язку з чим з 20.05.2007 року шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться, сім'я фактично розпалась. На підставі вищезазначеного позивачка просить розірвати шлюб.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтвердила та подала заяву в якій просила розглянути справу на попередньому судовому засіданні.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав та подав заяву в якій відмовлялася від строку на примирення, просив розглянути справу на попередньому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо припинення шлюбу, які врегульовуються ст.ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1, 112 Сімейного кодексу України.

Так, під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 жовтня 2005 року укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження, видане виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, й зроблений в книзі реєстрації актів запис за №12. У сторін це другий шлюб в якому народилась донька ОСОБА_3 (15.03.2006 р.н).

З наданих в ході судового розгляду пояснень позивача та відповідача, вбачається, що спільне життя у них не склалося, подальше існування їхньої сім'ї неможливе, у зв'язку з чим сторони відмовляються від примирення. Починаючи з 20.05.2007 року вони проживають окремо й спільного господарства не ведуть.

Також в судовому засіданні встановлено, що майновий спір між позивачем та відповідачем відсутній, дитина після розірвання шлюбу залишається з матір'ю. З цього приводу спір відсутній.

З урахуванням зазначеного суд визнає встановленим, що між сторонами у справі подальше спільне життя неможливе, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом в порядку ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України.    

2

Саме той факт, що після того як відповідач повернувся до своєї колишньої дружини, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, сім'я фактично розпалась, унеможливлює їх сумісне співіснування та шкодить їх інтересам. При ухваленні рішення судом враховано спільне бажання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 швидше розірвати шлюб, оскільки подальші шлюбні відносини між ними є неприпустимими.

Враховуючи вказане, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв'язку з чим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.

За клопотанням позивачки та відповідача судові витрати в справі слід покласти на сторін солідарно.

Керуючись ст.ст. 110 ч.1, 112 СК України, ст.ст. 130 ч. 1,4, 174 ч.4, 213-215, 218 ЦПК України, суд

в и p і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 02 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, й зроблений в книзі реєстрації актів запис за №12.

Судові витрати в справі, а саме: 17 грн. судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покласти на ОСОБА_1, яка оплатила їх при поданні позову.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в прибуток держави в розмірі 17 (сімнадцять) грн., у зв'язку з чим ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

В разі оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.