ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року Справа № 910/8894/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2014

у справі№ 910/8894/13

господарського судуміста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела"

простягнення 200 000 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001", 2. Компанії Аїсі Ріелті Паблік Лімітед

провизнання недійсним підпункту 1.1 пункту 1 угоди про додаткове забезпечення та можливість для припинення договору підряду від 28.12.2011

за участю представників від:

позивача Петракова Н.В. (директор)

відповідача Пантєєва І.О. (довір. від 25.10.13)

Компанії Аїсі Ріелті Паблік Лімітедне з'явилися , повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/8894/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001" (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" (Відповідач) на користь Позивача заборгованість на суму 200 000 грн.

На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 4 000 грн.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" про визнання недійсним пункту 1.1 угоди про додаткове забезпечення та можливість для припинення договору підряду від 28.12.2011.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що Позивачем надані докази у відповідності зі статтями 32-34 Господарського процесуального кодексу України про факт надання Позивачем послуг Відповідачеві, їх обсяг і вартість.

Місцевий господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами, а відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарський відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Щодо незадоволення зустрічного позову суди вказали, що Відповідачем не доведено порушення приписів статті 203 Цивільного кодексу України при укладенні спірного договору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014, рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/8894/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001" у задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов про додаткове сервісне забезпечення та можливість для припинення договору підряду від 28.12.2011.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, Відповідач зазначає про відсутність доказів надання Позивачем послуг за договором, акти про надання послуг Відповідачем не підписані, оскільки такі послуги Позивачем не надавалися, в силу статті 901 Цивільного кодексу України обов'язок оплатити послугу виникає внаслідок належного її надання, відповідно до статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарські операції повинні оформлятися первинними документами, надані Позивачем проекти актів здачі-приймання виконаних робіт не розкривають конкретного змісту та обсягу наданих послуг, їх натуральних кількісних та вартісних показників. Судами безпідставно не розглянуто клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи для встановлення конкретних витрат Позивача для виконання умов договору, виду і розміру наданих послуг.

Судами не взято до уваги, що надання послуг з охорони потребує ліцензії, а у Позивача відсутня ліцензія на право надання послуг з охорони власності та громадян.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001" (Підрядник) укладено договір підряду, за умовами якого Підрядник взяв на себе обов'язок зпроектувати, виконати будівельні роботи та завершити будівництвом складські приміщення біля села Дачне Біляївського району Одеської області.

Відповідно до пункту 8.2 договору Підрядник мав завершити будівництво об'єкта, забезпечити здачу об'єкта в експлуатацію і передати його замовнику не пізніше 18 місяців з дати початку будівництва.

Згідно пункту 14 договору ціна підрядних робіт складає суму 353 333 333, 33 грн.

28.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" (Сторона 1), Компанія "Аїсі Ріелті Паблік Лімітед" (Сторона 3), Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001" (Сторона 2) підписали угоду про додаткове сервісне забезпечення та можливість для припинення договору підряду, пункти 1,3 якої передбачають, що починаючи з 01.01.2009 Сторона 1 отримувала різні послуги від Сторони 2, що були передбачені договором підряду від 28.03.2008 щодо будівельного майданчика "Логістичний парк Белла" - майна, що належить Стороні 1, а саме:

1.1. послуги, пов'язані з захистом периметра (кордонів) та загальною безпекою будівельного майданчика;

1.2. послуги пов'язані з освітленням будівельного майданчика (електричне обслуговування обладнання та витрати на електроенергію);

1.3 підтримка і поліпшення ґрунтів, водозахисні роботи для погодного захисту;

1.4. збереження фундаменту будівель;

1.5. послуги, пов'язані з оновленням дозволів для будівельних робіт на будівельному майданчику, а починаючи з 1 грудня 2011 року і до моменту коли Сторона 1 продасть своє майно, що визначено у пункті 4.2 цієї угоди або коли Сторона 3 ( або її пов'язані особи/дочірні підприємства) продадуть корпоративні права Стороні 1, іншій особі не пов'язаній (безпосередньо чи опосередковано) зі Стороною 1, Сторона 1 буде платити щомісячну плату в розмірі 40 000 грн. для продовження надання Стороною 2 послуг, описаних у підпунктах 1.1 та 1.2 пункту 1, щомісячна плата виплачується протягом 10 днів з моменту отримання Стороною 1 відповідного рахунку-фактури.

Крім того, пунктом 2 цієї угоди сторони передбачили, що за послуги, які описані у пункті 1 за період з 01.01.2009 до підписання даної угоди (від 28.12.2011) Сторона 1 приймає остаточне зобов'язання, що включає у себе все у розмірі 5 600 000 грн. перед Стороною 2, а пунктом 4.2 угоди від 28.12.2011 визначено, що у разі продажу Стороною 1 свого майна, а саме: об'єкта незавершеного будівництва "Логістичний парк Белла" та землі, на якій він розташований, Сторона 1 сплатить Стороні 2 суму зобов'язання згідно пункту 2 виключно після підписання договору купівлі-продажу майна, після платежу Стороною 1 Стороні 2 усієї суми згідно пункту 2 угоди, Сторона 1 має можливість припинити дію договору підряду через 10 днів після надсилання повідомлення про припинення дії договору підряду, а Сторона 1 має сплатити Стороні 2 наявну заборгованість згідно пункту 3 угоди, якщо така буде мати місце.

Задовольняючи позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за надані, зокрема, послуги охорони об'єкта будівництва, суди попередніх інстанцій не з'ясували питання щодо припинення дії договору підряду від 28.03.2008, оскільки пункти 4.22, 17.2 цього договору передбачають, що Підрядник забезпечує охорону будівельного майданчика, збереження матеріалів і обладнання на будівельному майданчику, Підрядник несе повну відповідальність за збереження об'єктів, матеріалів і обладнання, починаючи з початку проведення робіт до дати видачі акта здачі-приймання об'єкта будівництва.

Пункт 4.19 договору підряду від 28.03.2008 передбачає, що витрати Підрядника на електроенергію і водопостачання, а також інші послуги, необхідні для виконання робіт, включені в ціну контракту.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів припинення договору підряду, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з Відповідача вартості послуг, зокрема, за електроенергію і охорону об'єкта, є передчасними.

Також поза увагою попередніх судових інстанцій залишилося те, що пункти 1.2, 3 угоди про додаткове сервісне забезпечення передбачають оплату Стороною 1 послуг витрат на електроенергію.

Матеріали справи не містять доказів фактичних витрат Позивача по електроенергії, вартість якої пред'явлена до стягнення.

Надані Позивачем до справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № № 55-57 за жовтень-грудень 2012, за січень, лютий 2013 зі сторони Замовника (Відповідача) не підписані, не містить фактичних показників (витрат) Позивача по електроенергії та не підтверджують фактів надання послуг з охорони об'єкта.

Поза увагою місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій і відповідного дослідження залишилася, надана Відповідачем інформація з обгрунтовучими документами (т.2, а.с. 1-56) про те, що за актами приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в Позивачем виконані роботи за договором підряду за період з травня по листопад 2008 року на суму 53 353 366 грн., а Відповідачем перерахована Позивачеві сума 57 409 356,68 грн., за актом звірки розрахунків станом на 28.12.2011 за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем на суму 8 040 000 грн.

За правовою природою договір від 28.03.2008 є договором підряду і відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, у тому числі і з договорів.

Статті 837-854 Цивільного кодексу України регулюють взаємовідносини сторін за договором підряду, а статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають недопустимість односторонньої зміни умов договору і обов'язковість до виконання зобов'язань, закріплених в договорі.

Посилаючись на статті 901, 903 Цивільного кодексу України, які, на думку Позивача і судів попередніх інстанцій, регулюють взаємовідносини між Позивачем і Відповідачем за угодою про додаткове сервісне забезпечення від 28.12.2011, судами не враховано положення пункту 1.5 договору підряду від 28.03.2008, який передбачає пріоритетність договору підряду і згідно з яким охорона об'єкта, електро, водопостачання включені в договірну ціну і окремо не оплачуються.

Крім того, у запереченнях до позову, апеляційній і касаційній скаргах Відповідач заперечує надання Позивачем послуг з охорони і освітлення об'єкта.

Відповідно до статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести відповідними доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно оцінити надані сторонами докази.

Оскільки, місцевим та апеляційним господарськими судами не виконані вимоги норм матеріального і процесуального права при вирішенні даного спору, рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2013 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі № 910/8894/13 підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" задовольняється частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аїсі Бела" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014, рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 у справі № 910/8894/13 скасувати.

Справу № 910/8894/13 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда