ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р.

Справа  № 1/428-06-11216

      за позовом Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”

      до відповідача: ТОВ „Гамма Трансбан”

      про стягнення 36 176,44 грн.

                                                                                                    Суддя         Гарник Л.Л.

Представники:

від позивача представник не з’явився;

                    від відповідача: Зайцев С.Д., згідно довіреності.

                                                                                                                                       

СУТЬ СПОРУ: позивач - Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача - ТОВ „Гамма Трансбан”, про стягнення 36 176,44 грн. заборгованості.

29.05.2006р. відповідною заявою позивач збільшив розмір заявлених позовних вимог та просить стягнути 4 114,41 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився.  

Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

На підставі укладеного сторонами договору від 30.12.2005р. № 300 Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” здійснило вивантаження з залізничних вагонів, розформування, збереження, подачу/прибирання вагонів, а також документальне оформлення запроданого вантажовідправниками на експорт вантажу                                                 ТОВ „Гамма Трансбан”.

За результатами виконання зобов’язань за названим договором Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” пред’явило до оплати                        ТОВ „Гамма Трансбан” рахунки 28.02.2006р. № Т/1808, від 14.02.2006р. № Т/1458,                    № Т/736р на загальну суму 1 043 775,41 грн.

Обсяги виконаних робіт, розрахунок їх вартості сторонами не оспорюється і у цьому зв’язку спір між сторонами відсутній.

З огляду на ту обставину, що ТОВ „Гамма Трансбан” названі рахунки оплатило частково, Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” вимагає в судовому порядку стягнути залишок заборгованості у розмірі 36 176,44 грн.        

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ту обставину, що при розрахунку вартості наданих послуг на вартість льодового збору був нарахований податок на додану вартість за ставкою 20 %  у розмірі заявлених до стягнення коштів.

Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що позов слід визнати необґрунтованим  з наступних підстав.

В силу положень пункту 3.10 укладеного сторонами договору від 30.12.2005р. № 300 відповідач зобов’язався сплачувати льодовий збір в установленому розмірі протягом фактично об’явленої льодової компанії. При цьому згідно пункту 3.18 договору зазначені у ньому ставки наведені без урахування податку на додану вартість, який нараховується згідно чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи свідчать, що Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” як платник податку на додану вартість                                        (свідоцтво № 21316933 НБ № 408228 видане 18.10.2005р.) у ході проведення розрахунків з ТОВ „Гамма Трансбан” виписало відповідні податкові накладні; проте ТОВ „Гамма Трансбан” здійснило платежі не в повному обсязі, остільки залишило без оплати нараховані на вартість льодового збору 20 %  податку на додану вартість - 36 176,44 грн.

У цьому зв’язку при вирішенні спору господарський суд виходить з наступних норм законодавства.

На підставі частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Під час виконання умов укладеного сторонами договору від 22.12.2005р. № 257               діяв Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР                      із змінами та доповненнями, в тому числі, внесеними згідно Закону України                                від 25.03.2005р. № 2505-IV.

Згідно положень названого закону операції з поставки послуг платником податку, пов’язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього Закону                                  (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 статті 6); звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) вантажів транзитом через територію і порти України (пунктом 5.15 статті 5).

          Стаття 1 Закону України „Про транзит вантажів” від 20.10.1999р. № 1172-ХІV              визначає транзитні послуги (роботи) як безпосередньо пов’язану з транзитом вантажів підприємницьку діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, тощо.

Враховуючи ту обставину, що стягнення льодового збору передбачено Збірником тарифів на комплекс робіт, пов’язаних з обробленням вантажів у портах України, затверджений Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.95р. № 392,                                  а сам льодовий збір віднесено до комплексу робіт (транспортно-експедиторських послуг), пов’язаних з обробленням зовнішньоторговельних ( експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах( причалах), наявні підстави вважати, що такі послуги не можуть бути відокремлені від процесу транспортних перевезень транзитних вантажів, тобто вони повинні оподатковуватися за тими ж правилами, що і транспортні перевезення.

У цьому зв’язку чинне законодавство України не передбачає особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг, пов’язаних із перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України.

На таких підставах господарський суд погоджується з позицією

- Міністерства фінансів України, яке в листі від 13.04.2005р.№ 31-17320-07-10/6497 зауважило на тій обставині, що операції з поставки послуг платником податку, пов’язані з перевезенням ( переміщенням ) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

- ДПА в Одеській області, яка в листі від 14.09.2005р. № 15546/15-0217 зазначила, що згідно пункту 5.15 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість”                        від оподаткування звільняються як операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов’язаних з таким транзитом.

Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже за наслідками аналізу положень чинного законодавства, матеріалів справи і викладеного вище, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

        Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу   України,  суд

ВИРІШИВ:

1.           У позові відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       ###### #.#.