262/1483/14-ц
2/262/668/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Кирилюк Н.А.
при секретарі Кузнецовій Н.Г.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку про визнання батьківства
встановив:
позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказав, що в період з травня по вересень 2009 року у нього з відповідачкою ОСОБА_2 були тривалі стосунки, які були припинені за ініціативи останньої. У вказаний період ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, однак під час зустріч з нею вона розповідалай йому, що вони фактично у шлюбних відносинах не перебувають, у них не має любові, поваги та він постійно вчиняє сварки. На початку 2010 року ОСОБА_5 пішов до іншої жінки, а у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_6. Як йому стало відомо пізніше, ОСОБА_2 попросила ОСОБА_4 надати згоду про внесення данних про нього як батька у свідоцтво про народження її сина ОСОБА_6, однак останній ніколи не спілкувався з сином так як не вважав його рідним. На початку 2011р . він та ОСОБА_2 знов стали проживали однією родиною та з того часу він турбувався про всіх дітей ОСОБА_2 та утримував родину. У вересні 2011 року позивач та відповідачка зареєстрували шлюб, а у лютому 2013 року дружина повідомила йому, що він є батьком її сина ОСОБА_6. Вказана новина не здивувала його так як ОСОБА_6 схожий на нього. У серпня 2013 року у них народилася ще донька Ніколь. Відповідач в даний час знаходиться у місці позбавлення волі та не має можливості звернутися з позовом пр виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Просив визнати його батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та вінести відповідні зміни до актового запису щодо його народження стосовно даних про батька, прізвища та по батькові.
У судове засідання з'явився позивач просив позов задовольнити, вказав, що дійсно у період з травня по вересень 2009 року вони зустрічалися з відповідачкою, вона у той час не перебувала у будь-яких стосунках з іншим чоловіком, вважав, що ОСОБА_6 його дитина.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, просила їх задовольнити, вказавши, що дійсно ОСОБА_1 є батьком її сина ОСОБА_6, так як у період з травня по вересень 2009 року вони зустрічалися та перебували тісних стосунках. У вересні 2009 року вони припинили зустрічатися, позивач уїхав, а через деякий час вона зрозуміла, що вагітна. Повідомити його вона не мала можливості, так як загубула його номер телефон. Коли народився ОСОБА_6, щоб його отримати свідоцтва про народження, вона попросила ОСОБА_4, щоб данні про нього були вписані як батька дитини. ОСОБА_6 батько її першої дитини, вони разом проживали без реєстрації шлюбу у період з 2001 по 2006 роки. До недавнього часу у них були нормальні стосунки, однак після того, як вона була допитана у справі за його обвинуваченням, їх стосунки погіршилися. У той час вона перебувала у офіційному шлюбі з ОСОБА_5, який відмовитися про внесення даних про нього до свідоцтва про народження дитини, так як його не визнав. ОСОБА_6 погодився та вони зареєстрували факт народження дитини. Правило, що можно було вписати данні щодо батька на підставі ст.135 СК України, їй не пояснили. Так як вона завжди знала, хто батько її дитини, коли вони вже знову зустрілися з ОСОБА_1 та створили родину, вона 8 березня у 2013 році розповіла йому, що ОСОБА_6 його дитина. До цього боялася його реакції, однак він здогадувався про це та ставився до ОСОБА_6 завжди як до сина.
Відповідач ОСОБА_4 не з'явився до судового засідання, у даний час відбуває покарання у Макіївській виправній колонії № 32, проти позову заперечував, вказавши, що ОСОБА_6 його син, однак брати участь у розгляді справи бажання не виявив, подавши про це заяву (а.с.33).
У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_8, яка показала, що у період з травня по жовтень 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічалися та перебували у близьких стосунках, крім того, показала, що вона особисто була свідком того, як ОСОБА_2 біля БК "Шахта Заперевальна" просила ОСОБА_4, щоб він дав згоду на те, щоб данні про нього були вписані до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6. Він сказав: "Добре, запишу!" У той час, ОСОБА_2 перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_5, однак фактично вони не жили з ним, так як він покинув її та не визнав дитину. ОСОБА_6 знала приблизно з 2002-2003 року, ОСОБА_2 прожила з ним десь до 2006-2007 року. Раніш з ним були нормальні, дружні стосунки, зараз вони не спілкуються. Також показала, що у той час, коли відповідачка народила сина ОСОБА_6, вона дійсно втратила зв'язок з ОСОБА_2 та коли вона їй сказала, що знайшла номер його телефона, вона вмовила її подзвонити йому.
Суд вислухавши учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим з огляду на наступне.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що:
1. відповідачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 вписані батьками дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.6);
2. ОСОБА_6 народився у той час, коли позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, який на надав згоди про внесення даних щодо нього до свідоцтва про народження дитини;
3. шлюб між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірваний 03 листопада 2010 року (а.с.11).;
3. позивач та відповідачка зареєстрували шлюб 24.09.2011 року (а.с.10).
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Стаття 125 СК України визначає, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визнається в тому числі й за заявою матері та батька дитини.
Стаття 3 Конвенції про права дитини визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Стаття 7 Конвенції також передбачає, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Сімейне законодавство, що діє у період даних правових відносин передбачає, що визнання батьківства за рішенням суду можливо уразі:
якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст.135 цього Кодексу (ст.128 СК України);
у разі спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини (с.129 СК УКраїни);
у разі встановлення факту батьківства за рішенням суду (ст.130 СК України).
Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вважає, що позивач має право на захист свого порушенного права за аналогією закону, а саме за правилами ст.10 СК України, яка передбачає, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини.
З огляду на вказане, суд вважає, що якщо СК України передбачає право особи, яка вважає себе батьком дитини звернутися з позовом до чоловіка матері дитини з позовом про визнання батьківства, у разі, якщо останній вписаний батьком дитини, то таке ж право є у особи, що вважає себе батьком дитини звернутися з позовом до чоловіка, який вписаний як батько дитини та не був чоловіком матері дитини.
Вказаний висновок суд робить із загальних правил захисту права особи (встановлення правовідношення), а також виходячи з права дитини мати ім'я (прізвище, ім'я, по батькові) саме виходячи з його походження від батька.
Враховуючи, що відповідачем, крім незгоди з позовом, не надано будь-яких доказів, що підтверджують його батьківство, суд, керуючись ст.213-215 ЦПК України
вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьком дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після набрання рішенням законної сили Відділу реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області виключити з актового запису № 299, складеного 14.05.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області, про народження дитини, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запису про те, що ОСОБА_4 є батьком дитини.
Після набрання рішенням законної сили Відділу реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області, до актового запису про народження дитини № 299, складеного 14 травня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Будьонівського районного управління юстиції у м.Донецьку Донецької області, внести зміни шляхом зміни прізвища, по батькові дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказавши в графі "Дитина" - " ОСОБА_6" замість "ОСОБА_6" та в графі "Батько" "ОСОБА_1" замість "ОСОБА_4" та видати нове свідоцтво про народоження дитини.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст буде виготовлений 20.05.2014 року
Суддя Н.А.Кирилюк
15.05.2014 року