Справа № 249/437/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 травня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Пархоменко І.О.,

при секретарі Лисенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс», третя особа: ОСОБА_2, про визнання договору недійсним та стягнення майнової шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про визнання договору недійсним та стягнення майнової шкоди. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 24 листопада 2012 року між сином позивача ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Грандфінресурс» було укладено договір № 217108 про надання послуг з метою отримання грошової суми у позику в розмірі 15000 грн. на придбання автомобілю під 6% річних, з наступної схемою погашення: 36 платежів, обов'язковою умовою надання позики є оплата Адміністративного платежу в розмірі 975, 00 грн. 17 грудня 2012 року між ОСОБА_1 укладено договір про передачу прав і обов'язків за зобов'язаннями, де позивач приймає на себе права та обов'язки учасника перед адміністратором щодо виконання зобов'язань за договором № 217108. Пізніше ОСОБА_2 дізнався, що предметом оспорюваного договору є надання йому послуг з адмініструванням системи за програмою альянс «Альянс України» з метою придбання товару у групі. Із умов оспорюваного договору вбачається, що позивач сплачував зазначені кошти не за товар, а за дозвіл на отримання позики. Загальна сума виплачених грошових коштів, виплачених позивачем відповідачу склала 4000, 02 грн. Вважає, що відповідач ввів його в оману. Договір не відповідає вимогам закону. Просив визнати недійсним договір від 24 листопада 2012 року № 217108 з додатками до нього № 1, № 2 укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Грандфінресурс», визнати недійсним договір про передачу прав і обов'язків за зобов'язаннями від 17 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Грандфінресурс», стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 4000, 02 грн.

Ухвалою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області до участі у справі у якості третьої особи було залучено ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з»явився, надав заяву де вказав, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, слухати справу без його участі.

Представник відповідача не з»явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, надав суду заперечення, в якому зазначив наступне. Позивач консультувався щодо умов договору у представників ПП «Грандфінресурс» та йому було досконало надані роз'яснення щодо всіх умов договору, з якими позивач погодився. Відповідно до п.1 ст. 8 Додатку № 2, на протязі трьох діб після підписання договору позивач мав можливість розірвати договір в односторонньому порядку з відшкодуванням сплачених ним попередньо грошових коштів. Але позивач не звернувся з відповідною заявою, отже він усвідомлював умови договору. Відповідно до укладеного договору позивач повинен внести комісійний внесок, а також щомісячно сплачувати загальний платіж, який складається з чистого внеску, за рахунок якого адміністратор формує фонд реєстру, та здійснює оплату заявлених учасниками грошових сум, та адміністративних витрат, що є платою адміністратору за послуги, пов'язані з організацією програми «Альянс Україна». Позивач підписав угоду та сплатив 975, 00 грн. одноразового комісійного внеску, 6 щомісячних платежів на суму 2500, 02, та 6 адміністративних витрат на суму 450, 00 грн., що склало 3925, 02 грн. Результатом укладеної угоди є отримання учасником заявленої грошової суми за умов дотримання ними умов договору. Схема роботи ПП «Грандфінресурс» не є пірамідальною схемою. Програма отримання грошових коштів «Альянс Україна» є накопичувальною системою, яка більше асоціюється не з пірамідою, а з кругообігом. Згідно матеріалів справи, які були додані відповідачем, позивач є учасником реєстру № 00215. Дозволи на отримання грошових сум адміністратор програми надавав не на власний розсуд, а згідно умов договору, тим учасникам, які мали більшість платежів. Позивач сплатив 16 щомісячних платежів, тобто ставити питання щодо надання дозволу на отримання позики є передчасним. Просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа в судове засідання не з»явився, надав заяву де вказав, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, слухати справу без його участі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до договору № 217108 від 24 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Грандфінресурс», адміністратор, за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання грошової суми у позику, зазначеної в Додатку 1 до даного договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна».

Відповідно до договору про передачу прав і обов'язків за зобов'язаннями від 17 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Грандфінресурс», учасник передає, а новий учасник приймає на себе права та обов'язки учасника перед адміністратором щодо виконання своїх зобов'язань, а адміністратор дає свою згоду на передачу прав та обов'язки за цим договором від учасника до нового учасника.

З зазначеного договору № 217108 від 24 листопада 2012 року вбачається, що адміністратор, яким є ПП «Гранфінресурс», за згодою учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок останніх певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку № 1 даного договору, а саме: нерухомість, на умовах діяльності програми «Альянс» України, визначених договором, у тому числі: сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування; організовувати та проводити заходи по розподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму у позику. Учасники доручили адміністратору використовувати суми чистих внесків для формування фонду реєстру та його розподілу, а також здійснювати оплату товару на користь учасників реєстру чи, надавати відповідні суми у позику.

У відповідності до п. 2.1.1 ст. 2 договору № 217108 від 24 листопада 2012 року учасник зобов'язався сплати одноразовий комісійний внесок у день підписання договору та адміністративний внесок, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання дозволу. Також не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми у позику, та адміністративні витрати, що є платою за послуги адміністратора з організації діяльності програми.

На виконання умов цього договору позивачем на користь відповідача були

сплачені кошти: комісійний внесок та загальний платіж.

Відповідно до ч.1 ст.262 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як передбачено ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно вела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину. або якщо замовчує їх існування.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з аналізу викладених положень в Договорі та додатків № 1 тв № 2 як його невід'ємних частин, а також норм діючого законодавства, суд дійшов таких висновків:

за договором адміністратор зобов'язаний сформувати реєстр учасників, які виявили бажання придбати певні товари на умовах Програми «Альянс Україна», забезпечити її адміністрування, виконати дії. спрямовані на придбання учасником товару, визначеного у додатку № 1 (товару), проводити заходи розподілу грошового фонду та за результатами даного заходу надати дозвіл, тобто право на отримання товару, і на підставі дозволу провести оплату товару, організувати його передачу або надати відповідну суму у позику . Тобто, слід вважати, що за даним договором Учасник зобов'язаний здійснити певні платежі, в тому числі комісійний внесок, а також щомісячно сплачувати Загальний платіж, який складається з чистого внеску, за рахунок якого Адміністратор формує фонд реєстру, та здійснює оплату заявлених Учасниками грошових сум, та адміністративних витрат, що є платою Адміністратору за послуги пов'язані з організацією програми «Альянс Україна», а Адміністратор розподіляє кошти даного фонду, надаючи дозвіл одному з учасників групи на придбання товару (вибір падає на того Учасника, ким заявлено більшу суму внесків): після чого повинен перерахувати на рахунок, вказаний учасником, певну суму коштів у якості оплати за товар або у якості позики на оплату товару.

Таким чином, результатом укладеної угоди з учасником програми є отримання учасником заявленої грошової суми, за умов дотримання ними передбачених Договором умов, а також повернення учасником отриманої грошової суми назад у фонд реєстру, на умовах відстрочених платежів та згідно графіку платежів.

ПП «Грандфінресурс» не надає учаснику програми «Альянс Україна» можливість отримати компенсацію натомість учасник оплачує Адміністратору послуги пов'язані з отриманням грошової суми, яку після отримання, він зобов'язується в обов'язковому порядку повернути за певний період часу в грошовий фонд, так як бере в борг у інших учасників. При цьому оплачує Адміністратору компенсацію, пов'язану з витратами на організацію діяльності програми отримання грошових коштів «Альянс Україна». Тобто схема роботи ПП «Грандфінресурс» не є пірамідальною, так як пірамідальна схема являє собою потік грошей від одноразових продажів місць в черзі новим учасникам біля підніжжя піраміди, у вигляді компенсації, яка йде до тих небагатьох, хто заздалегідь розташувався на її верхівці. Програма отримання грошових коштів «Альянс Україна» є накопичуваною системою, яка більше асоціюється не з пірамідою, а з кругообігом.

Грошові фонди, призначені для забезпечення отримання учасниками заявлених грошових сумм, формуються і наповнюються не лише за рахунок чистих внесків, що вносяться учасниками до отримання грошової суми, але і за рахунок повернення до фондів грошових коштів, учасниками, які вже отримали гроші. Така схема стабілізації грошових фондів, дозволяє, перед всіма учасниками, без винятку, виконати зобов'язання за Договором.

Таким чином, судом не встановлено у діяльності відповідача ознак нечесної підприємницької практики, здійсненої шляхом введення споживача в оману, дані твердження позивача є не підтвердженими жодним із засобів доказування.

Підстав вважати укладений між сторонами договір недійсним через невідповідність його вимогам закону немає.

Посилання позивача, що він був введений відповідачем в оману, відповідно до обставин, які мають істотне значення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, суперечать встановленим в суді конкретним обставинам і фактам. Оскільки укладення договору є актом волевиявлення обох сторін, з чого слідує, що позивач протягом трьох днів після підписання договору і до часу його активації не скористався правом па розірвання договору , передбаченим п. 1.4. ст. І Додатку 2 Договору, крім того, в наступному приступив до його виконання - використав механизм його реалізації, шляхом внесення адміністративних платежів і чистого внеску. Дані дії позивача вказують на те, що умови договору йому були зрозумілі і повністю влаштовували. Договір укладено за ініціативою позивача, на підписання договору його ніхто не примушував.

Суд вважає, що сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали догововір, в якому передбачили умови га механізм його реалізації, особи, які його вчинили, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, вказаний договір спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним. Зазначені умови договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, його форма і зміст відповідають ст. 203 ЦКУ.

Оскільки судом не встановлено в діях відповідача факту ведення нечесної підприємницької практики, відповідач діяв згідно з умовами договору та діючого законодавства, договір не є недійсним, вимоги позивача про стягнення грошових коштів є безпідставними.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору про передачу прав і обов'язків за зобов'язаннями від 17 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню, з тих підстав, що сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали догововір, в якому передбачили умови га механізм його реалізації, особи, які його вчинили, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, вказаний договір спрямований на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним. Окрім того, сторона договору - ОСОБА_2 не заявлений позивачем у якості відповідача, а залучений до справи ухвалою суду у якості третьої особи.

На підставі ст.ст.6, 203,207,215, 230,262, 628,629,638 640 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс», третя особа: ОСОБА_2, про визнання договору недійсним та стягнення майнової шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.О.Пархоменко