ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"15" грудня 2006 р. | Справа № 8/380-06-11318А |
Позивач: Прокурор м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія”;
про стягнення 44 997, 14 грн.
Суддя Атанова Т.О.
Представники сторін:
від прокурора: Латій О.В. (за посвідченням);
від позивача: Тернова Т.В. –довіреність № 04-1/458;
від відповідача: Полечко В.Ф. –довіреність № б/н від 27.11.2006 р.;
У судовому засіданні оголошувалася перерва
з 11.12.2006 р. по 15.12.2006 р. у порядку ст. 150 КАС України.
Суть спору: Прокурор м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія” про стягнення штрафних санкцій у розмірі 44 997, 14 грн. за не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р.
14.11.2006 р. до господарського суду Одеської області надійшли уточнення позовних вимог, у яких прокурор просить стягнути з відповідача 47 615, 97 грн, а саме: штрафні санкції за не створені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р. у сумі 44 997, 14 грн. та пеню у розмірі 2 618, 83 грн.
Представник відповідача у судове засідання з’явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав, зазначених у позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
суд встановив:
Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції Закону України від 05.07.2001 р. № 2606-111) та Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями штрафних санкцій до відділень соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2001 р. № 1767 відповідач повинен був забезпечити працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а у разі не забезпечення зазначеного нормативу перерахувати Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Розмір відповідних відрахувань підприємствами коштів до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів залежить від кількості не створених робочих місць.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.
Посилаючись на звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, позивач вважає, що у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, але Товариством з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія” фактично не створено жодного робочого місця.
Таким чином, кількість не зайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 0 (нуль) та згідно розрахунку платежу Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія” повинно сплатити штрафні санкції у сумі 44 997, 14 грн.
На підставі ч. 3 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації проводять, відповідно до закону, за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка згідно розрахунків позивача становить 2 618, 83 грн.
15.05.2006 р. за № 03-1/1716 на адресу відповідача була направлена претензія про сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На думку суду, прокурор, представник позивача не довів суду, що Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія”, не здійснювало заходи, передбачені чинним законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 р. відповідно до встановленого нормативу, а також те, що в порушення вимог п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів відповідач не інформував Державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 р., а навпаки ствердження прокурора та представника позивача є непереконливими та спростовуються матеріалами справи.
Так, представник відповідача довів суду певними засобами доказування, що створив робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 р., на протязі всього 2005 р. інформував Іллічівський міський центр зайнятості про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів, що підтверджено листами відповідача від 19.01.2005 р. № 37а-05, від 14.02.2005 р. № 145а-05, від 21.03.2005 р. № 365а-05, від 21.04.2005 р. № 549а-05, від 26.05.2005 р. № 664а-05, від 28.07.2005 р. № 860а-05, від 25.10.2005 р. № 1187-05, а також підтверджено звітами форми 3-ПН за 2005 р. (а.с. 37-49).
На підставі ст. 18 Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Таким чином, Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” покладає відповідальність на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, але обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком підбирати інвалідів на створені робочі місця. Однак, вищезазначеними органами інваліди для працевлаштування відповідачу у 2005 р. не направлялися, що підтверджено листами Іллічівського міського центру зайнятості від 01.12.2006 р. № 1149, № 1151 та листом Управління праці та соціального захисту населення від 04.12.2006 р. № 2391,
Враховуючи вище викладене, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська Чорноморська Індустрія” штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 р. задоволенню не підлягають, так як вони не обґрунтовані, не засновані на чинному законодавстві та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.У позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Атанова Т.О.