Справа № 682/865/14-ц
Провадження № 2-о/682/38/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.03.2014 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Тончук Р.І.
народних засідателів Завадської В.В.,Жмуйданович Л.Д.,
при секретарі Придачук Г.Л.,
з участю прокурора Комар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 3 про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2,
встановив:
Головний лікар ХОПЛ № 3 звернувся в суд з заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку ОСОБА_1. Посилається на те, що він був госпіталізований до ХОПЛ № 3 14.02..2014 року о 16 год. 25 хв.на підставі направлення Шепетівського райпсихіатра. 12.03.2014 року ОСОБА_1 написав заяву про відмову від подальшого лікування. Категорично наполягає на своїй виписці, оскільки вважає себе психічно здоровим. Продовжує лікування в ХОПЛ № 3 без його на те згоди.
Лікуючий лікар Яворський О.А. після особистого огляду хворого прийшов до висновку про необхідність його госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження і лікування у зв»язку з наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих, його безпорадність і неможливість задовольняти свої основні життєві потреби, суттєву шкоду його здоров»ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога. у зв»язку з наявністю у нього психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих.
Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1, що надійшли від його батьків та співмешканки про те, що він поводить себе неадекватно, агресивний, погрожує їм фізичною розправою, в минулому році стріляв з пневматичної зброї по людях у м. Шепетівці. Був оглянутий комісією лікарів-психіатрів ХОПЛ № 3, як а підтвердила обгрунтованість рішення про госпіталізацію і прийшла до висновку, що лікування можливе лише в умовах психіатричного стаціонару.Він та його представники відмовились від запропонованої госпіталізації. Крім того, згоду отримати неможливо з-за відсутності критики через психічний стан хворого.
У судовому засіданні представник ХОПЛ № 3 Іванчук В.І. заяву про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу підтримав, пояснивши , що його лікування можливе лише в умовах психіатричного стаціонару.
З наданих матеріалів вбачається, що 12.03.2014 року ОСОБА_1 написав заяву про відмову від лікування у психіатричному закладі. У судовому засіданні конкретної усвідомленої позиції щодо госпіталізації його до психіатричного закладу не висловив. Вказав на те, що в добровільному порядку необхідного лікування не пройде. Заяву про відмову від лікування написав добровільно.У нього вкрай незадовільний психічний стан і гарантувати свою належну поведінку та проходження курсу лікування не може.
Представники ОСОБА_1 - його батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наполягають на його примусовій госпіталізації до психіатричного закладу, посилаючись на те, що його поведінка внаслідок психічного захворювання вкрай агресивна та неадекватна. Він лікувався у всіх психіатричних закладах області, але тікав звідти. Погрожує вбивством їм та дружині, застосував до них насильство, у громадському місці стріляв з пневматичної зброї по людях. Лікуватись категорично відмовлявся. У добровільному порядку лікуватись не буде і вони впевнені, що він знову залишить лікувальний заклад, а він є небезпечним для сім»ї та суспільства.
Заслухавши представника заявника, лікаря-психіатра Яворського О.А. ОСОБА_1., його представників ОСОБА_4, ОСОБА_5 висновок прокурора Комар О.В. , яка просить задовільнити заяву, суд приходить до висновку , що заява про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо обстеження чи лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні у такої особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 психічно хворіє з 8-річного віку, періодично лікувався у психіатричних закладах Хмельницької області, 14.02.2014 року був доставлений машиною швидкої медичної допомоги до Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 3 за направленням Шепетівського райпсихіатра. 12.03.2014 року написав заяву про відмову від лікування. Був оглянутий комісією лікарів-психіатрів цього психіатричного закладу, яка прийшла до висновку, що ОСОБА_1 страждає тяжким психічним розладом, а саме вираженим розладом особистості і поведінки внаслідок епілепсії з частими генералізованими корчовими нападами, значним інтелектуально-мнестичним зниженням, психопатією особи, частими дисфоріями, антисуспільними тенденціями, про що свідчить порушення мислення, немотивована агресивність, неадекватність поведінки, безглуздість вчинків, відсутність критики свого стану. У нього відмічається стан, який становить небезпеку для себе і оточуючих і він потребує госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України»Про психіатричну допомогу» (а.с.2). . Його лікування можливе лише в стаціонарних умовах. Факт тяжкого психічного розладу стверджується історією хвороби ОСОБА_1. поясненнями представника заявника, лікаря-психіатра та батьків хворого.
З пояснень батьків ОСОБА_1 вбачається, що добровільно лікуватись він не бажає, вимагав виписки з лікарні. Лікуючись раніше в інших психіатричних закладах області, тікав звідти. У сім»ї та суспільстві вкрай агресивний, висловлює реальні погрози вбивством, наносить побої членам родини, влаштував стрілянину у громадському місці. Він взятий на спеціальний облік як суспільно небезпечний. Його поведінка непередбачувана. Його позиція щодо можливості добровільного лікування неусвідомлена. Ним написана письмова заява про відмову від лікування і добровільно перебувати у психіатричній лікарні він не буде. В періоди загострення його хвороби існує реальна загроза для життя та здоров»я для оточуючих. Перебіг хвороби ускладнений вживанням алкогольних напоїв та наркотичних засобів.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо обстеження чи лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні у такої особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Отже, заява головного лікаря ХОПЛ № 3 про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 279-282 ЦПК України, суд
вирішив:
заяву головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 3 про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, задовільнити.
Рішення про задоволення заяви представника психіатричного закладу є підставою для примусової госпіталізації ОСОБА_1 до такого закладу.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя:
Народні засідателі: