Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1324/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко О. П.
Доповідач Савченко С. О.
РІШЕННЯ
Іменем України
15.05.2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючої судді : Савченко С.О.,
суддів: Белінської І.М.,Суржика М.М.,
при секретареві: Чуркіній Ж.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за апеляційною скаргою ТОВ «Зерновик» на рішення Добровеличківського районного суду від 17 березня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновик» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 48966грн. безпідставно отриманих грошових коштів та 1468грн.98 коп. відсотків за користування, мотивуючи позов тим, що між позивачем та відповідачем 26 березня 2010 року було укладено п'ять договорів оренди земельних ділянок загальним розміром 63.01га, які були зареєстровані Добровеличківським регіональни відділенням Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 28.04.2010 року за відповідними номерами.
15 вересня 2010 року відповідач звернувся з заявою до позивача в якій просив видати йому орендну плату за 2011-2014 роки і отримав 97932грн.з розрахунку 24483грн за один рік.
29 жовтня 2012 року за взаємною згодою сторони розірвали договори оренди землі, про що були укладені угоди, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Добровеличківському району 16 листопада 2012р.
Оскільки користування земельними ділянками було припинено, у відповідача залишились кошти, які він отримав на підставі, яка потім відпала.
Рішенням Добровеличківського районного суду від 17 березня 2014 року в позові відмовлено. Суд дійшов висновку, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом зобов'язання повернути майно потерпілому.
В апеляційній скарзі ТОВ «Зерновик» просить рішення суду скасувати через допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, представник відповідача доводи апеляційної скарги не визнала, пояснила, що обрахунок розміру нарахованої в період 2010-2012років орендної плати за земельні ділянки здійснювався з грошової оцінки, яка була на 2010рік, в 2012 році грошова оцінка значно збільшилась і за висновком спеціалістів становить 1433270 грн., орендна плата повинна становити 42668грн.10коп. (1433270грн.х 3%) і за 2010-2012 роки орендна плата повинна становити 91634грн.10коп..
Заслухавши доповідача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 березня 2010року сторони уклали п'ять договорів оренди земельних ділянок загальною площею 63.01га зі строком дії 15 років, а саме: договір оренди земельної ділянки площею 1.45 га, договір оренди земельної ділянки площею 22.15га, договір оренди земельної ділянки площею 28.34 га, договір оренди земельної ділянки площею 1.48 га, договір оренди земельної ділянки площею 9.59 га. Зазначені договори оренди земельних ділянок зареєстровані Добровеличківським регіональним відділенням Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК 28 квітня 2010 року відповідно за номерами 041036900011, 041036900024, 041036900089, 041036900010, 041036900092006 ( а.с.5-9).
За заявою позивача йому 15 вересня 2010р. було видано відповідачем орендну плату за 2011-2014 в сумі 97932грн.з розрахунку 24483грн за один рік( а.с.16).
29 жовтня 2012 року за взаємною згодою сторони розірвали договори оренди землі, про що були укладені додаткові угоди, які були зареєстровані у відділі Держкомзему у Добровеличківському району 16 листопада 2012р. ( а.с.10-14).
Відмовляючи в позові суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач набув майно за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не ст.1212 ЦК і у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом ст. 1212 ЦК. З таким висновком колегія суддів не погоджується.
За змістом ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Судом першої інстанції не було належним чином враховано норми ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава, за якою відповідач отримав у розпорядження орендну плату за 2013-2014 роки згодом відпала, договори оренди земельних ділянок в кінці 2012 року були розірвані. За вимогами ч.3ст. 1212 ЦК положення глави 83 (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовується також до вимог про повернення однією із сторін у зобов'язанні (п.3).
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що відповідач повинен повернути позивачеві отриману ним орендну плату за 2013-2014 роки, але при вирішенні питання про суму повернення, необхідно виходити зі змісту п.4.1 укладених сторонами договорів оренди земельних ділянок - орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у розмірі 3% грошової оцінки земельної ділянки. Орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору до 25 грудня кожного року.
Станом на 2012 рік грошова оцінка орендованих позивачем земельних ділянок збільшилась і згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 1422270грн.01коп., орендна плата повинна становити 42668.10грн. (1422270.01х3%), тобто на 18185грн.10коп. більше ніж виплачено відповідачеві за 2012 рік в 2010 році, а тому з відповідача підлягає стягненню30780грн.90коп. (48966.00-18185.10= 30780.90) та судові витрати. Підстави для застосування до даних правовідносин ст.1214 та 536 ЦК України відсутні. Відповідач отримав кошти від позивача на достатній правовій підставі, яка згодом відпала за взаємною домовленістю сторін.
Невідповідність висновків суду першої інстанції є підставою для скасування рішення суду згідно ч.3 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія судів
вирішила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нове рішення .
Позов ТОВ «Зерновик» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 жителя АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Зерновик» р/ рахунок 226008236 Райфайзен банк «Аваль» м. Київ, МФО 380805, код 33328882 - 30 780 грн.90 коп. та 307,80 грн. судового збору, а всього стягнути 31088 грн. 70 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: