ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" квітня 2014 р. м. Київ К/800/55427/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, який уточняла в ході розгляду справи, про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку та виплаті недоотриманої страхової суми по державному обов'язковому страхуванні у розмірі 81141,72 грн. та 800 000 грн. моральної шкоди.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, а постанову Київського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2013 року змінено у частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивачка проходила службу з 24 листопада 1983 року в органах внутрішніх справ та наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №56 від 19 квітня 2004 року звільнена у зв'язку з хворобою на підставі пункту 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом в органах внутрішніх справ України. 01 листопада 2004 року позивачці встановлена ІІ група інвалідності із 80% втратою працездатності, у зв'язку з отриманою травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків. 23 березня 2005 року третьою особою здійснено виплату страхової суми ОСОБА_2, розмір якої визначено з розрахунку місячного грошового забезпечення - 662,56 грн., у розмірі 31802,88 грн.

Не погоджуючись з розміром нарахованої страхової суми позивачка посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707, якою затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, просить здійснити перерахунок виплаченої страхової суми та сплатити її різницю.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки дійшов до висновку, що страхова сума позивачці була нарахована та виплачена відповідно до вимог законодавства, діючого на момент спірних правовідносин, а тому підстав для її перерахунку немає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній до 01 січня 2007р. на час первинного встановлення позивачеві групи інвалідності) працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій. Порядок та умови страхування працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог підпункту «а» пункту 2 Положення Про порядок та умови державного обов'язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1991 року №59, що діяло на момент настання у позивачки страхового випадку, страховик виплачує страхові суми особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, зокрема, у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків, а саме інвалідові II групи - у розмірі чотирічного грошового утримання.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції встановлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 р. за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Пунктом 3 зазначеної постанови зобов'язано Міністерство внутрішніх справ завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року.

Відповідно до пунктів 5, 6 постанови для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера. Для виплати грошової допомоги обов'язково подається довідка від Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про проведену або не проведену раніше виплату.

Згідно з пунктами 7,8 постанови орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка з моменту виплати страхової суми не зверталася до Головного Управління МВС України в Харківській області з заявою про виплату грошової допомоги з переліком документів, що передбачено пунктом 5 постанови та відповідно відповідачем не приймалося рішення за результатами розгляду такої заяви.

Отже, висновок судів про безпідставність позовних вимог, а відтак і відмову у їх задоволені, є правильним.

Враховуючи те, що посилання позивачски в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а ними повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального і процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року та змінену нею постанову Київського районного суду міста Харкова від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак