У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Верховного Суду України Панталієнко П.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, визнання ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини такими, що втратили право користування жилим приміщенням та виселення, позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, третя особа - Корнинська сільська рада Рівненського району, про визнання частково недійсним договору дарування будинку та свідоцтва про право власності на нього, визнання права власності на ½ частину цього будинку та поділ його в натурі,

в с т а н о в и в :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 9 грудня 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено. ОСОБА_2, ОСОБА_4 зобов'язано не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженні будинковолодінням АДРЕСА_1.            ОСОБА_2 та її неповнолітню дитину, ОСОБА_6 визнано такими, що втратили право користування та виселено зі спірного будинку. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 29 березня 2006 року вищевказане рішення скасовано. ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено. Визнано частково недійсним свідоцтво про право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 та договір дарування ½ частини спірного будинковолодіння укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Визнано право власності на ½ частину спірного будинковолодіння за ОСОБА_2., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та виділено їм в натурі згідно з першим варіантом будівельно-технічної експертизи: підсобну 1-8, частину коридору 1-1, жилі кімнати 1-6, 1-7, ½ частину підвалу “Пд/а”, вхідні сходи “а1”, гараж “В”, ½ частину вбиральні “в”, ½ частину огорожі №1, а всього на суму 43439 грн., що становить 51/100 частину будинковолодіння. ОСОБА_1 виділено: частину коридору 1-1, жилі кімнати 1-4, 1-5, кухню 1-3, ванну кімнату       1-2, ½ частину підвалу “Пд/а”, сарай-літню кухню “Б”, ½ частину вбиральні “в”, ½ частину огорожі №1, а всього на суму 40935 грн., що становить 49/100 частин будинковолодіння. На користь ОСОБА_1. стягнуто 1252 грн. грошової компенсації різниці в долях. Зобов'язано ОСОБА_2 закласти дверні прорізи №№ 1,2,3, влаштувати вхід з приміщення 1-8 в приміщення 1-7, з приміщення 1-7 в приміщення 1-6. ОСОБА_1 зобов'язано влаштувати перегородку в коридорі 1-1 та в підвалі “Пд/а”, влаштувати вхід з двору в приміщення 1-1, з приміщення 1-1 в приміщення 1-3, з приміщення 1-3 в приміщення 1-4, влаштувати вхідні сходи в приміщенні 1-1 і вхід в частину підвалу “Пд/а”. З ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати понесені нею по сплаті державного мита в сумі 451 грн., за проведення будівельно-технічної експертизи - 260 грн., за надання правової допомоги адвоката - 600 грн., а на користь держави стягнуто 226 грн. державного мита.

            У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного судового рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

            У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.       

            Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 3, ч. 5 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                         П.В. Панталієнко