Головуючий суду 1 інстанції - Фастовець В. М.
Доповідач - Медведєв А. М.
Справа № 415/7515/13-ц
Провадження № 22ц/782/1508/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Медведєва А. М.,
суддів: Дмитрієвої Л. Д., Лозко Ю. П.,
при секретарі - Івасенко І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Лисичанська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, в якому просив суд визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1294 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, на яку зареєстровано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 074049 від 10 січня 2001 року, реєстраційний № 3490; визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на 46/100 часток нежитлового приміщення загальною площею 81,20 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на автомобіль марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки ГАЗ-САЗ 3504, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, в якому просила суд визнати за нею після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,1294 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства; визнати за нею після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на 1/2 частку автомобіля марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати в розмірі 2 243 грн. 60 коп.
Оскаржуваним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2014 року первісний позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 були задоволені частково. Суд визнав за ОСОБА_2 право на спадщину у вигляді 1/6 частки автомобілю марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та 1/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,1294 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і автомобіля марки ГАЗ-САЗ 3504, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Визнав за ОСОБА_3 право власності у спільному майні подружжя на 1/2 частки автомобіля марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було відмовлено. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з рішенням суду частково не згоден, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні його позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, визнавши за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на автомобіль марки ГАЗ-САЗ 3504, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та право власності на 46/100 часток нежитлового приміщення загальною площею 81,20 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер у м. Лисичанську Луганської області (а. с. 12). Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 є сином померлого (а. с. 40), а відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 - дружиною (а. с. 39).
Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, у вигляді 1/2 частки автомобілю марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобілю ГАЗ-САЗ 3504, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та земельної ділянки загальною площею 0,1294 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, на яку зареєстровано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 074049 від 10 січня 2001 року, реєстраційний № 3490.
Задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 була дружиною ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому на підставі ст. ст. 60, 69-71 СК України є власником 1/2 частки автомобіля марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який є спільним майном подружжя. При цьому, відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд виходив з того, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Лисичанської міської ради № 802 від 29 листопада 2001 року вищевказана земельна ділянка була передана померлому ОСОБА_5 у власність безоплатно шляхом приватизації, а тому у зв'язку з тим, що приватизація здійснюється за рахунок приватизаційних паперів, що належать конкретній фізичній особі, майно, яке отримане такою особою у шлюбі, не є спільною сумісною власністю подружжя, а належить цій особі на праві приватної власності.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з довідкою ЛКП «Паспортна служба» № 167 від 05 жовтня 2013 року відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані та проживали разом із померлим ОСОБА_5 (а. с. 44), а тому на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5. При цьому суд враховував, що сторони по справі є спадкоємцями за законом першої черги, частки яких у спадщині є рівними, а тому дійшов висновку про визнання за ОСОБА_2 право на спадщину, а не право власності на неї, у вигляді 1/6 частки автомобіля марки ВАЗ 21214, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1/3 частки земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та 1/3 частки автомобіля марки ГАЗ-САЗ 3504, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Разом із цим, судова колегія погоджується з висновком суду в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання за ним права власності на 46/100 часток нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки право власності на ці 46/100 часток вищевказаного нежитлового приміщення належать відповідачу за первісним позовом ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 27 грудня 2012 року (а. с. 32).
Враховуючи те, що висновки суду відповідають матеріалам справи, вимогам закону і не спростовуються доводами апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: