Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"_4 " вересня__ 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

                                             Головуючого Жолудько Л.Д.,

Суддів Ходоровського М.В.,Демковича Ю.Й.,

при секретарі Стець І.В.

з участю ОСОБА_1.,ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3державного виконавця ДВС Лановецького районного управління юстиції та ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати заборгованість по аліментах,

ВСТАНОВИЛА:

У  березні  2008  рокуОСОБА_2 звернулась у суд з позовом доОСОБА_3.-державного виконавця відділу ДВС Лановецького районного управління юстиції про нарахування згідно з вимогами ст. 74 ЗУ “ Про виконавче провадження”заборгованості з аліментів на утримання дружини за період з 12.05.2006 р. по 18.03.2007 р. у розмірі 25 % від середньої зарплати по Лановецькому району, посилаючись на те, що платник аліментів ОСОБА_1 сплачував за рішенням суду від 17 січня 2005 року аліменти в значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.

У процесі  розгляду  справи  судом  до  участі  в  ній  було  притягнуто ДВС Лановецького районного управління юстиції та платника аліментів ОСОБА_1.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 червня 2008 року позов задоволено частково. Визначено розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1. за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.01.2005 р. по справі за № 2-8294/04 на утримання дружиниОСОБА_2 за період з 18 травня 2006 р. по 12.03.2007 р. у сумі 100 грн. щомісячно.

Зобов'язано  відділ ДВС Лановецького районного управління юстиції  донарахувати та достягнути заборгованість по аліментах за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.01.2005 р. по справі за № 2-8294/04 на утримання дружиниОСОБА_2 за період з 18 травня 2006 року по 12 березня 2007 року. У решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзіОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов про стягнення заборгованості по аліментах, виходячи із середньомісячної заробітної плати відповідної професії того регіону, у якому проживає платник аліментів, посилаючись на те, що судом буди неповно з'ясовані обставини справи щодо фактичних  доходів  ОСОБА_1.,  а  також воно суперечить вимогам ст.74 ЗУ  “Про виконавче провадження”.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом не було враховано порушення позивачкою порядку і строку оскарження дій державного виконавця, а виконавче провадження по виконанню рішення суду від 17 січня 2005 р. закінчене в зв'язку з наявністю нового рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2007 р. про зміну розміру аліментів.

У судовому засіданніОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній. Апеляційної скарги ОСОБА_1. не визнала  і  пояснила,   що  суд  безпідставно  не застосував положення ст.74 ЗУ “ Про виконавче провадження” щодо нарахування заборгованості по аліментах, виходячи із середньомісячної зарплати відповідної професії того регіону, у якому проживає боржник, оскільки відповідач ОСОБА_1 фактично не працював.

ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній. Апеляційної скаргиОСОБА_2 не визнав і пояснив, що суд безпідставно стягнув з нього аліменти за рішенням, виконавче провадження за яким закінчене, а позивачка в установлений строк і в установленому порядку не оскаржила дій виконавця по виконанню рішення від 17.01.2005 р.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія вважає, що апеляційні скаргиОСОБА_2  та ОСОБА_1. підлягають до часткового задоволення.

Відмовляючи в позові ОСОБА_2. про  проведення нарахування суми заборгованості за період з 18 травня 2006 р. по 12 березня 2007 р. у розмірі, виходячи із середньої зарплати в Лановецькому районі, суд виходив з того, що боржник ОСОБА_1 в спірний період займався підприємницькою діяльністю, у зв'язку з чим положення ч.3 ст.74 ЗУ “ Про виконавче провадження” щодо порядку визначення заборгованості по аліментах непрацюючого боржника на нього не поширюються.

Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.

Судом установлено,що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2005 року стягнуто з ОСОБА_1. на користьОСОБА_2 аліменти на її утримання  під час вагітності в розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з грудня 2004 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 вересня 2005 року роз'яснено рішення цього ж суду від 17.01.2005 р. і вказано, що рішення суду підлягає негайному виконанню, починаючи з 28 грудня 2004 року і до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію від 29.08.2005 р.

За даними податкових декларацій про доходи  він в 2006-2007 рр. займався  підприємницькою  діяльністю і його сукупний дохід за 2006 рік становив 200 грн., а за 2007 рік-150 грн.

Апеляційним судом установлено,що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.05.2007 р. змінено розмір аліментів,стягуваний із ОСОБА_1. за рішенням суду від 17.01.2005 р. на утриманняОСОБА_2, і визначено його в твердій грошовій сумі 150 грн. щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1трирічного віку.

Постановою заступника начальника відділу ДВС Лановецького районного управління юстиції від 29.12.2007 р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа за №2-8294 від 17.01.2005 р., виданого Тернопільським міськрайонним судом на виконання рішення про стягнення з ОСОБА_1. на користьОСОБА_2 аліментів на її утримання від час вагітності в розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку.

Копія вказаної постанови 29.12.2007 р. за вих. № 1730 направлена сторонам і ними не оскаржена.

Виходячи із установлених судом обставин,  і у  відповідності з вимогами ч. 3 ст.74 ЗУ “ Про виконавче  провадження” суд  мотивовано  відмовив  позивачці  ОСОБА_2 у визначенні суми заборгованості по аліментах у розмірі відсотків від середньостатистичної зарплати, встановленої Лановецькою райдержадміністрацією  для   працівника  відповідної  кваліфікації, підставно не прийнявши її доводів про те, що відповідач ОСОБА_1 у спірний період не працював.

У зв'язку з цим рішення суду про відмову позивачці в позові колегія вважає законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Разом з тим, суд, задовольняючи частково позов і визначаючи розмір аліментів, утримуваних з ОСОБА_1. за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.01.2005 р. по справі за № 2-8294/04 на утримання дружиниОСОБА_2 за період з 18.05.2006 р. по 12.03.2007 р. щомісячно, і зобов'язуючи відділ ДВС Лановецького районного управління юстиції донарахувати і достягнути заборгованість по аліментах за згаданим рішенням суду,  вийшов за межі пред'явленого позову і фактично змінив рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17.01.2005 р.

Таким чином, рішення суду в цій частині суперечить вимогам ст.ст.213, 215,ч.1,п.4; 218, ч.2 ЦПК України, що є підставою для його скасування.

З урахуванням того, що позивачкаОСОБА_2 зверталась до суду лише з вимогою  про зобов'язання державного виконавцяОСОБА_3. провести відповідно до вимог ст. 74 ЗУ “ Про виконавче провадження” нарахування суми  заборгованості  по  аліментах на утримання дружини в період з 12.05.2006 р. по 18.03.2007 р. у розмірі 25% від середньої зарплати по Лановецькому району, рішення суду в згаданій частині підлягає до скасування без направлення справи на новий розгляд у зв'язку з порушенням судом меж розгляду справи.

Виходячи  з  наведеного,  резолютивну  частину  рішення  про  відмову  в решті позову слід викласти у такій редакції: “ У позовіОСОБА_2 доОСОБА_3., відділу Державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції про зобов'язання нарахування заборгованості по аліментах відмовити”.

На підставі ст.ст. 74 ЗУ “ Про виконавче провадження” та, керуючись ст.ст. 213, 215,ч.1,п.4,218,ч.2; 307ч.1,п.2,3; 309ч1,п.3; 313; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

Вирішила:

Апеляційні скаргиОСОБА_2 і ОСОБА_1. частково задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 червня 2008 року в частині часткового задоволення позову, визначення розміру аліментів, утримуваних з ОСОБА_1. за рішенням Тернопільського міськрайонного суду  від  17.01.2005 р.  по  справі  за № 2-8294/04 на утримання дружиниОСОБА_2 за період з 18 травня 2006 року по 12 березня 2007 року в сумі 100 грн. щомісячно,зобов'язання відділу ДВС Лановецького районного управління юстиції донарахувати та достягнути заборгованість по аліментах за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.01.2005 р. по справі за № 2-8294/04 на утримання дружиниОСОБА_2 за період з 18 травня 2006 року по 12 березня 2007 року скасувати.

Рішення  суду  про  відмову  в  решті  позову  викласти  в  такій  редакції: “У позовіОСОБА_2 доОСОБА_3., відділу юстиції Державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції про зобов'язання нарахування заборгованості по аліментах відмовити”.

Стягнути з ОСОБА_2 7 грн.50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів на р/рахунок 31214259700002 одержувача :УДК у м.Тернополі,22050000, банк отримувача ГУДКУ в Тернопільській області, код платежу 23588119,МФО 838012.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -підпис

Судді- два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                                                   Жолудько Л.Д.