АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“13 ” листопада 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Козака І.О.
суддів - Дикун С.І., Кузьми Р.М.
при секретарі - Парандюка С.М.
з участю - апелянта ОСОБА_1
представника апелянта ОСОБА_2., позивача ОСОБА_3., його представника адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду від 17 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року ОСОБА_3. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1. про стягнення на його користь 15477 грн 52 коп матеріальної та 50000 грн моральної шкоди. Позивач зазначив, що 22.10.2006 року з вини відповідачки сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений його автомобіль, а йому завдані тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому 12-го і 1-го поперекових хребців. Вироком Шумського районного суду від 02.06.2008 року ОСОБА_1. визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.286 КК України.
Позивач вказував, що знаходився на стаціонарному у період з 22.10 по 22.11.2006р., витратив 65 грн 65 коп на ліки, а за період з 06.05 по 19.05.2008 р. стаціонарного лікування в травматологічному відділенні Шумської ЦРЛ ним було затрачено 140 грн 70 коп на ліки та 151 грн 65 коп на продукти харчування.
А також, був змушений відвідувати консультації лікарів, витратив на придбання бензину для поїздок в Шумську ЦРЛ, Тернопільську обласну клінічну лікарню та в медичний центр ім.Поліщука м. Рівне в сумі 744 грн 97 коп.
Під час розгляду кримінальної справи, змушений був їздити до слідчого відділу Шумського РВ УМВС України для виконання слідчий дій, де витрати на придбання бензину становили 483 грн 16 коп та 508 грн на придбання бензину для поїздок до адвоката в м.Кременець у зв'язку з написанням скарги в Генеральну прокурату України, взяття запитів на отримання довідок з лікарні тощо.
19.07.2007р. позивачу була встановлена 3 група інвалідності Кременецькою МСЕК. Він витратив 354 грн 38 коп на придбання бензину для поїздок в м.Тернопіль та м.Кременець на комісію МСЕК по встановленню інвалідності.
А також, ОСОБА_3. обгрунтовував, що відповідачка повинна оплатити два листи непрацездатності на суму 1575 грн. в розмірі мінімальної заробітної плати 525 грн на місяць (525 грн*3= 1575 грн в період амбулаторного лікування з 20.04.2007 р. по 19.07.2007р.); втрачений заробіток за період з 19.07.2007р. по 19.07.2008р. у сумі 6300 грн (525грн.* 12міс.); вартість путівки на санаторно-курортне лікування у розмірі 3465 грн; 1000 грн на правову допомогу адвоката в досудовому слідстві по кримінальній справі.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль отримав механічні пошкодження, а саме: деформовані ліва передня двері, розбите скло передніх лівих дверей, деформоване ліве переднє крило, тріснуте ліве дзеркало заднього виду, утворено тріщини на лобовому (вітровому) склі, пошкоджений задній бампер з лівої сторони, вм'ятина лівого заднього крила (передньої частини), подряпини задніх лівих дверей.
Відповідачкою відшкодовано вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля, за виключенням витрат, пов'язаних із заміною лобового скла та лівого дзеркало заднього виду, на що позивачем затрачено 895 грн.
Крім того, як вказував Пастерук С.Б., йому була спричинена і моральна шкода, яка виявилась в його моральних стражданнях та фізичному болю через отриманні тілесні ушкодження та пошкодження майна, вимушених змін в його житі, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яку позивач оцінив в 50000 грн.
Рішенням Шумського районного суду від 17 вересня 2008 року позов ОСОБА_3. задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. 15477 грн. 52 коп. грн. матерільної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, а також 1000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Стягнуто з ОСОБА_1. в дохід держави 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 200 грн. судового збору.
У решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить змінити рішення суду та зменшити розмір матеріальних збитків до суми 9239,36 грн, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, що суд, стягуючи на користь потерпілого втрачений заробіток, не врахував змін у розмірі мінімальної заробітної плати за 2007р., 2008р., стягнув вартість путівки на санаторно-курорте лікавання, хоча позивач не надав доказів, що така путівка була ним придбана. А також, суд стягнув на користь потерпілого додаткові витрати, які не передбачені ст. 1195 ЦК України, а саме: витрати на придбання бензину для поїздок в лікарні, діагностичний центр в м.Рівне, до слідчого відділу РВ УМВС України для виконання слідчих дій, для поїздок в м.Тернопіль та м.Кременець на комісію МСЕК по встановленню інвалідності, для поїздок до адвоката. При цьому суд не взяв до уваги, що представлені позивачем чеки на придбання бензину на поїздки не відповідають датам перебування у вказаних закладах.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт та її представник ОСОБА_2. вимоги апеляційної скарги підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній. ОСОБА_3. та його представник апеляційної скарги не визнали, пояснили, що судом повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обгрунтоване рішення.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлних у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - частковій зміні з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Встановлено, що 22 жовтня 2006 року приблизно об 11 годині, ОСОБА_1. керуючи автомобілем марки ОПЕЛЬ-Астра державний НОМЕР_1 в с.Новостав Шумського району Тернопільської області, виконуючи маневр по об'їзду транспортних засобів, невірно вибрала інтервал об'їзду перешкод, внаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем “Фольстваген-Пассат” державний номерний НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_3. Вироком Шумського районного суду від 2 червня 2008 року ОСОБА_1. визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Внаслідок неправомірних дій відповідачки було пошкоджено автомобіль позивач, а він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді компресійного перелому тіла 12-го і першого поперекових хребців. Перебував на стаціонарному лікуванні у Шумській районній лікарні з 22.10. по 22.11.2006 року, з 06.05 по 19.05.2008 року та з 23.06. по 03.07.2008 року.
З 19.07.2007 року по 19.07.2008 року ОСОБА_3. був визнаний інвалідом Ш групи.
Виходячи із змісту ч.1, 2 ст. 1195 ЦК фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування позивачу заробітку, втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення загальної працездатності, суд підставно виходив з того, що позивач в момент завдання шкоди не працював, а тому розмір відшкодування слід визначити з розміру мінімальної заробітної плати.
Доводи апелянта, що суд при визначенні розміру втраченого заробітку не прийняв до уваги, що розмір мінімальної заробітної плати з часу заподіяння шкоди по час звернення до суду позивача неодноразово змінювався, колегія суддів вважає безпідставними, так як при обчисленні втраченого потерпілим заробітку суд вірно виходив із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на час стягнення. А тому вимоги апеляційної скарги в цій частині до задоволення не підлягають.
Однак, стягуючи на користь позивача 3465 грн вартості путівки на санаторно-курортне лікування, суд виходив з лікарської довідки про потребу в лікуванні та довідки про вартість путівки станом на 08.07.2008 року. При цьому суд не звернув увагу, що зазначені додаткові витрати фактично не понесені, а тому стягнення у цій частині є безпідставним.
Відповідно до вимог п.п.1,7 Інструкції про порядок відшкодування і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.1996р. № 710, відшкодування вартості проїзду до місця виклику органів дізнання і назад, провадиться органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі. Враховуючи наведені норми, суд необгрунтовано стягнув із ОСОБА_1. 508,36 грн для придбання бензину для поїздок до адвоката в м.Кременець для надання юридичної допомоги в кримінальній справі та 483,95 грн вартості бензину - витрат позивача для поїздок до слідчого слідчого відділу Шумського РВ УМВС України в Тернопільській області.
Колегія суддів частково приймає до уваги заперечення апелянта щодо безпідставності стягнення додаткових витрат на придбання бензину на суму 744,97 грн для поїздок у Шумську центральну районну лікарню, Тернопільську обласну клінічну лікарню та в медичний центр ім.Поліщука м.Рівне на консультації та обслідування лікарів; а також щодо витрат на бензин у сумі 354,38 грн для поїздок в м.Тернопіль та м.Кременець на комісію МСЕК по встановленню групи інвалідності.
Суд підставно стягнув за вимогами про стягнення 744,97 грн на бензин для поїздок: 14.03.07 року в Рівненський діагностичний центр на суму 70 грн; 28.03.2007року в Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню - 17,50 грн; 01.07.2007 року в Тернопільську обласну клічну лікарню - на суму 123,40 грн; Шумську районну лікарню 20.04.07р., 30.04.07 р., 10.05.07 р.,20.05.07р.,30.05.07р., 09.06.07р., 19.06.07р., 29.06.07 р., 09.07.07 р. на суму 100 грн з урахуванням вартості бензину та даних довідки про віддаль між місцем проживання позивача с.Новостав та Шумськом, що складає 11 км. А на загальну суму 300,90 грн.
А також, суд вірно стягнув 86 грн вартості бензину на поїздку позивача в Тернопільську обласну клінічну комунальну лікарню 11.07.07 року за вимогами позивача про стягнення 354,38 грн витрат на бензин для поїздок в м.Тернопіль та м.Кременець на комісію МСЕК по встановленню групи інвалідності.
Стягнення решти із наведених сум є безпідставним, таким, що не відповідає обставинам справи, представленим товарним чекам та лікарським документам.
З урахуванням наведеного, рішення суду слід змінити, зменшивши суму відшкодування матеріальних збитків з 15477,52 грн до 10307,76 грн.
Керуючись ст. 1195 ЦК України та ст. ст. 307 ч.1,п.3; 309 ; 313; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шумського районного суду від 17 вересня 2008 року змінити, зменшивши розмір відшкодування майнової шкоди, стягнутої із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з 15477,52 грн до 10307,76 грн.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
з оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області С.І. Дикун