У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів: Гордійчук С.О., Максимчук З.М.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю., з участю позивача, представника позивач адвоката ОСОБА_1, відповідача та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 05 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визначення часток у майні, яке належить особам на праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И Л А :

10 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернулася в Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_4, в якому просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_5, без реєстрації шлюбу у період з січня 2000 року по 13 квітня 2013 року та визнати за ними право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, а також визначити частки у вказаній квартирі по 1/2 частині кожному.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з січня 2000 року по 13 квітня 2013 року вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу. Вони спільно проживали та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер, після смерті якого відкрилася спадщина на майно.

Зазначала, що у період спільного проживання із ОСОБА_5 за спільні кошти 18 жовтня 2006 року ними була куплена однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, яку зареєстрували на ОСОБА_5, оскільки її квартира в АДРЕСА_2 була ще неприватизована.

У купленій квартирі вони проживали з моменту її придбання до моменту

___________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/811/2014 Головуючий у 1 інстанції : Харечко С.П.

Доповідач : Григоренко М.П.

смерті її чоловіка. За спільні кошти у вказаній квартирі було проведено ремонт, куплено меблі та інші предмети домашнього вжитку.

За життя її чоловік не залишив заповіту, тому на даний час вона не може оформити свої спадкові права на квартиру, оскільки іншими особами вони не визнаються, зокрема відповідачем у справі.

Із цих підстав просила позов задовольнити.

Рішенням Рівненського міського суду від 05 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив їй в задоволенні позову за недоведеністю, оскільки суду були надані достатні докази, які підтверджують те, що в період з січня 2000 року по 13 квітня 2013 року вона із ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без офіційної реєстрації шлюбу і в цей період ними за спільні кошти було придбано спірну квартиру, в зв'язку із чим просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

В ході апеляційного розгляду справи позивач та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Відповідач та його представник просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що остання не довела належними доказами факт проживання її із ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2000 року по 13 квітня 2013 року та придбання ними за спільні кошти квартири АДРЕСА_1.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

По справі встановлено, що до 12 жовтня 2006 року ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі із іншою жінкою, а спірну квартиру останній придбав 18 жовтня 2006 року, тобто через тиждень після розірвання шлюбу із ОСОБА_6

Будь-які докази, які підтверджували те, що спірна квартира позивачем та ОСОБА_5 була придбана за спільні їхні кошти, а матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не надала достатніх і переконливих доказів того, що між нею та ОСОБА_5 мали місце усталені відносини, що притаманні подружжю.

Докази, які дійсно підтверджують факт спілкування позивача із ОСОБА_5, проведення ними спільного відпочинку і відвідування ОСОБА_3 останнього в лікарні, на розсуд колегії суддів, ще не вказують однозначно на те, що між останніми дійсно мали місце усталені відносини, що притаманні подружжю, зокрема ведення спільного бюджету, при тому, що позивач мала іншу квартиру, в якій також проживав її неповнолітній син.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Рівненського міського суду від 05 березня 2014 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 05 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції.

Головуючий Григоренко М.П.

Судді : Гордійчук С.О.

Максимчук З.М.