Справа № 2-2005/07

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2007 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Васіної Л.А.

при секретарі Снаговській М. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Особа-1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення»; про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Особа-1 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні Особа-1 уточнив свої позовні вимоги та просив суд:

· стягнути з відповідача нараховану але не виплачену заробітну плату в розмірі 1684, 05 гривень;

· стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 2112, 60 гривень;

· стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 47, 06 гривень;

· стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень;

В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 1 серпня 2006 року наказом № 56-к генерального директора ТОВ «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» позивач був прийнятий на посаду інженера з комп'ютерних систем Дніпропетровського регіонального представництва ТОВ «ІТСР» з посадовим окладом відповідно до штатного розкладу.

Відразу після ознайомлення з наказом позивач почав виконувати свої трудові обов'язки, однак відповідачем його обов'язки по виплаті заробітної плати почали відразу ж порушуватись.

Так, в порушення вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці» та ст. 110 КЗпП України позивачу жодного разу не було надано дані про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави утримань та сума заробітної плати, що належить до виплати. Більш того відповідачем систематично порушувались строки та періодичність виплати заробітної плати передбачені ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України.

20.07.2007 року позивача було звільнено з посади інженера з комп'ютерних систем Дніпропетровського регіонального представництва ТОВ «ІТСР» на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України - за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення, однак відповідачем вперше, за весь період роботи позивача, було надано розрахунковий листок за липень 2007 року, але не виплачено заробітну плату, яка відповідно до розрахункового листка складає 1684, 05 гривень і яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України по день винесення рішення в розмірі 2112, 60 гривень, а також компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 47, 06 гривень;

Позивач вважає, що своїми діями відповідач спричинив моральну шкоду, яка виразилась в тому, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати відповідачем, в

2

позивача не було коштів для існування, що порушило його звичайний ритм життя, він був вимушений звертатись до знайомих з проханням позичити кошти, що підірвало його авторитет в їх очах, так як позивач самостійна доросла людина і не може забезпечити себе та свою сім'ю. Позивач був вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків. Крім того, незважаючи на те, що позивача було звільнено з займаної посади 20.07.2007 року трудову книжку на руки він отримав тільки 10.08.2007 року, що призвело до того, що він не міг влаштуватись на роботу та почати забезпечувати себе та свою сім'ю. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 3000 гривень, яку просить стягнути з відповідача на його користь на підставі ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заперечення проти позову в яких визнає позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, однак не визнає вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди. Просить суд розглядати справу за його відсутності.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши думку позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги Особа-1 до ТОВ «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 1684, 05 гривень, стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 2112, 60 гривень та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 47, 06 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі Позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що наказом № 56-к генерального директора ТОВ «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» від 01.08.2006 року Особа-1 був прийнятий на посаду інженера з комп'ютерних систем Дніпропетровського регіонального представництва ТОВ «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» з посадовим окладом відповідно до штатного розкладу, що підтверджується копією наказу.

Суд вважає встановленим факт того, що відповідачем порушувались вимоги законодавства про оплату праці, а саме ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України, оскільки відповідачем систематично порушувались строки та періодичність виплати заробітної плати, що підтверджується роздруківкою по рахунку Особа-1, згідно якої першу заробітну плату позивач отримав 6.09.2006 року, а наступні нарахування було здійснено 22.09.2006 p., 20.10.2006 p., 17.11.2006 p., 24.11.2006 p.,

27.11.2006 p., 12.12.2006 p., 22.12.2006 p, 27.12.2006 p., 28.12.2006 p., 17.01.2007 p.,

22.02.2007 p., 11.04.2007 p., 20.04.2007 p.

20.07.2007 року позивача було звільнено з посади інженера з комп'ютерних систем Дніпропетровського регіонального представництва ТОВ «ІТСР» на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України - за взаємною згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.

На момент звільнення відповідачем було надано позивачу розрахунковий листок по заробітній платі, згідно якого позивачу належить виплатити 1684, 05 гривень, однак, станом на сьогоднішній день ці кошти не виплачені.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення а оскільки відповідачем цього зроблено не було суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вказана сума.

Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату - середньоденна заробітна плата позивача складала 30, 18 гривень. В серпні 2007 року було 22 робочих дні, тобто 22

3

дні * 30, 18 гривень складає 663, 96 гривень, у вересні 2007 року було 20 робочих днів, тобто 20 днів * 30, 18 гривень складає 603, 60 гривень, у жовтні 2007 року було 23 дні, тобто 23 дні * 30, 18 гривень, складає 694, 14 гривень, у листопаді, по день винесення рішення, 5 робочих днів, тобто 5 днів * 30, 18 гривень складає 150, 90 гривень. Таким чином середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати складає 2112, 60 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також суд вважає, що позивач, на підставі ст. 34 Закону України «Про оплату праці», має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст. З Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

В серпні 2006 року індекс інфляції склав 100, 6 %, а у вересні 2007 року індекс інфляції склав 102, 2 %. Таким чином, у серпні 2007 року сума компенсації буде складати: 1684, 05 (заборгованість по заробітній платі) * 100, 6 % (індекс інфляції") =1694, 15 гривень

· 1684, 05 гривень = 10, 10 гривень. У вересні 2007 року сума компенсації буде складати: 1684, 05 (заборгованість по заробітній платі) * 102, 2 % (індекс інфляції) =1721, 01 гривень

· 1684, 05 гривень = 36, 96 гривень.

Таким чином загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати складає 36, 96 гривень + 10, 10 гривень = 47, 06 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд вважає, що своїми незаконними діями відповідач спричинив позивачу моральну шкоду, яка виразилась в тому, що внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати відповідачем, в позивача не було коштів для існування, що порушило його звичайний ритм життя, він був вимушений звертатись до знайомих з проханням позичити кошти. Позивач був вимушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків. Спричинену моральну шкоду суд оцінює в 1500 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя..

Згідно ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справі про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а тому рішення суду повинно бути піддане негайному виконанню в частині стягнення заборгованості по заробітній платні за один місяць в розмірі 633, 78 гривень, оскільки в червні 2007 року, останній повний робочий місяць позивача, був 21 робочий день, то 21*30*18 = 633, 78 гривень

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з іншої сторони підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

На підставі висловленого, керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 226, 367 ЦПК України, ст. ст. 47, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів в зв'язку з порушенням строків їх виплати", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Особа-1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» на користь Особа-1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 1684, 05 гривень, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі

4

2112, 60 гривень та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в розмірі 47, 06 гривень, а всього 3843, 71 гривень (три тисячі вісімсот сорок три гривні сімдесят одна копійка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» на користь Особа-1 моральну шкоду в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог Особа-1 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» на користь держави судовий збір в розмірі 51 гривня (п'ятдесят одну гривню).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні технології. Сервіс і рішення» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 633, 78 гривень (шістсот тридцять три гривні сімдесят вісім копійок) допустити до негайного виконання.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.