У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі :
Головуючого - Коваленка Є.П.
Суддів - Гавриш Г.П., Максимовича Ю.А.
З участю прокурора - Сліворської Г.Ю.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 липня 2008 року, яким
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець
с.Сонячне Сургутського району Тюменської
області, українець, громадянин України,
не одружений, не працюючий, проживаю-
чий у АДРЕСА_1
раніше судимий : 19.12.2000 року Терно-
пільським міським судом за ч.3 ст.140 КК
України до 3-х років позбавлення волі,
умовно з випробувальним терміном 2 роки
та сплатою штрафу в дохід держави в роз-
мірі 680 грн.;
02.12.2002 року Тернопільським міським
судом за ст.ст.15 - 185 ч.3, 185 ч.3, 15 - 186
ч.3 КК України до 5-ти років позбавлення
волі. Звільнений 20.04.2007 року по відбут-
тю строку покарання.
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років і 6-ти місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. залишена попередня утримання під вартою з 4 лютого 2008 року.
Згідно вироку суду ОСОБА_1визнаний винним та засуджений за те, що в один із днів в період часу з 25.10. по 28. 10. 2007 року близько 21 год., через кватирку вікна кухонної кімнати незаконно проник в квартиру ОСОБА_2 що розташована вАДРЕСА_2
Із даної квартири ОСОБА_1 таємно викрав мобільний телефон "Самсунг Е-370" вартістю 737 грн. 19 коп. зі стартовим пакетом оператора стільникового зв'язку "Київстар" вартістю 25 грн. із залишком на рахунку 17 грн., золотий перстень вартістю 250 грн., 602 долари США, 200 ЄВРО, 230 грн. і три гаманці вартістю по 50 грн. кожний. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2. матеріальних збитків на загальну суму 5894 грн.49 коп.
В своїй апеляції ОСОБА_1 посилається на те, що суд при призначенні йому міри покарання не врахував ряд наявних пом'якшуючих його вину обставин. Зокрема апелянт вважає, що судом не прийнято до уваги повне визнання ним своєї вини та щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяних збитків та думку потерпілого, який просив не позбавляти його волі. Засуджений ОСОБА_1 вважає, що в зв'язку з цим йому призначене занадто суворе покарання, яке просить пом'якшити.
Заслухавши доповідача, виступ засудженого, міркування прокурора, яка вважає, що вирок слід залишити без змін, розглянувши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що подана апеляція до задоволення не підлягає.
Висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, стверджується як повним визнанням своєї вини самим засудженим, так і доказами зібраними під час проведення досудового слідства, з якими засуджений погодився, відмовившись від їх додаткового дослідження в ході судового розгляду.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України є вірною.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_1. суд у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його молодий вік, обставини, що пом'якшують його вину, в тому числі і ті, на які посилається засуджений в своїй апеляції. Зокрема суд врахував повне визнання ним своєї вини, з'явлення із зізнанням, щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Разом з тим, суд 1-ї інстанції врахував також рецидив злочинів і те що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і судимість за ці злочини на даний час не знята та не погашена в установленому законом порядку.
Таким чином, проаналізувавши всі наявні по справі обставини в їх сукупності, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного переконання про доцільність призначення засудженому ОСОБА_1. покарання у вигляді ізоляції його від суспільства на строк наближений до мінімального, що передбачений ч.3 ст.185 КК України.
На думку колегії суддів призначена ОСОБА_1. міра покарання є законною та справедливою і такою, що відповідає вчиненому ним та даним про його особу, а тому підстав до зміни вироку немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 356, 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 липня 2008 року щодо нього - без змін.
Головуючий :
Судді апеляційного суду :