Справа № 2-252

2008 р.                                                           

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28 серпня   2008 року  Миколаївський районний суд Львівської області

 в складі: головуючого - судді Ковталів Р.Т.,

                 при секретарі:  Данилів О.І.

розглянув  у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Нового Роздолу ОСОБА_2, Новороздільської міської ради про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

позивач з цим позовом звернувся до суду і за уточненими ним даними вказував, що з 20 червня 2003 року він був прийнятий розпорядженням колишнього міського голови Нового Роздолу на посаду директора Новороздільської  комунальної культурно-освітньої установи молодіжний центр «Лілея» (надалі МЦ «Лілея»). З 20 червня 2004 року з ним було переукладено трудовий договір  у формі  контракту, дія якого закінчувалась 20.06.2009 року.

Розпорядженням міського голови М.Нового РоздолуОСОБА_2 № 242 від 28 грудня 2007 року його звільнено із займаної посади з 02.01.2008 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно п.1 ст. 41 КЗпП України. Звільнення мотивувалось невиконання ним рішення сесії Новороздільської міської ради від 30.12.2007 року  № 287, яким його було зобов'язано в місячний строк зареєструвати зміни до статуту керованої ним установи та передати до відділу комунального майна та приватизації міської ради документацію з приводу оренди приміщень МЦ «Лілея». Вважав згадане рішення сесії міської ради неправомірним, бо об'єктивно виконати таке не міг. Для перереєстрації Статуту повинен був провести відповідну плату, однако в кошторисі витрат на такі потреби відповідна сума закладена не була. 26 грудна 2007 року про це письмово інформував міського  голову,  просив допомоги , але його просьби були проігноровані.

Договори оренди він передавав відділу комунального майна і приватизації міської ради, ще раніше, вони там вивчалися і були повернуті. Вся господарсько-фінансова діяльність МЦ «Лілея була під постійним контролем міської ради, тому вимоги міської ради про передачу документів вважав втручанням в оперативно-господарську діяльність комунальної установи, а відтак не вважав, що допустив грубе порушення трудового законодавства чи умов контракту. Вважав дійсною причиною його звільнення помсту міського голови та інших службовців міської ради за  конструктивну  критику їхньої діяльності. Вважав, що невиконання згаданого рішення ніякої шкоди чи інших збитків ні міській раді, ні територіальній громаді міста Нового Роздолу в цілому завдано не було.

В зв'язку з наведеним просив скасувати,  як незаконне, оспорюване розпорядження міського голови, щодо його звільнення з роботи, поновити його на роботі на попередню посаду та стягнути з відповідача його середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2325 грн. 15 коп.

В суді заявлені вимоги підтримав. Уточнивши, що плата за реєстрацію змін до статуту визначалась сумою 51 грн., що МЦ «Лілея» є самостійною юридичною особою, свою діяльність здійснює на принципах самофінансування, дотаціями з міського бюджету не користувалася. Названу суму 2325 грн. 15 коп. , як компенсацію за вимушений прогул обґрунтовував, виходячи з свого середньомісячного  заробітку 917 грн. та середньоденного заробітку 43 грн. 87 коп. і вимушеним прогулом вважав 53 робочі дні - з часу звільнення до часу подачі ним позовної заяви. Стверджував , що копію оскаржуваного розпорядження йому було вручено 03.01.2008 року у вихідний день, тоді ж і видано трудову книжку, розрахунку при звільненні не отримав. В чому вина другого відповідача - міської ради, назвати не міг, позов просив задоволити.

Відповідач  міський голова м. новий Розділ, ОСОБА_2 проти позову заперечив, вважаючи звільнення позивача законним, а його вимоги непереконливими та необґрунтованими.

Зазначав , що в липні 2007 року сесією Новороздільської міської ради було прийнято рішення про впорядкування оренди комунального майна, було розроблено і затверджено методику по поверненню розрахунків за оренду майна територіальної громади міста, згідно якого орендна плата повинна поступати до  міського бюджету.

             МЦ «Лілея» , яке очолював позивач і яке є комунальною установою без погодження з міською радою мало укладені договори оренди на використання приміщень колишнього кінотеатру «Україна»і всі поступлення від оренди позивач використовував на свій розсуд, в основному на свою зарплату. В зв'язку з цим повторним рішенням сесії міської ради від 30.10.2007 року позивача, як керівника комунальної установи, зобов'язувалось в місячний строк зареєструвати зміни до статуту МЦ «Лілея» стосовно зміни його юридичної адреси та надати в розпорядження відділу комунального майна та приватизації міської ради договори і всю наявну документацію відносно оренди комунального майна , для впорядкування діяльності по оренді комунального майна.

            Позивач знав за прийняте рішення, оскільки був присутнім на сесії міської ради, згодом офіційно йому було надіслано рішення сесії, але ніяких дій по його виконанню не вживав, тому секретарем  міської ради ОСОБА_3 було подано службову записку про невиконання рішення сесії. В адрес позивача надсилався лист з вимогою дати пояснення щодо невиконання рішення, його запрошувалось до міської ради і лише 26.12.2007 року своїм листом позивач відреагував про невиконання рішення сесії по причині відсутності в нього коштів в сумі 51 грн. для оплати державного мита на перереєстрацію статуту, а документацію відносно оренди, вказував, що  подав ще раніше в розпорядження комісії, яка вивчала діяльність МЦ «Лілея», проте ніяких рішень з цього приводу не було прийнято.

            Постільки позивач свідомо не виконував рішення сесії міської ради, 28.12.2007 року його було звільнено з посади. Зазначав, що рішення міської ради від 30.10.2007 року не виконані і по сьогодні, арендні відносини щодо комунального майна не впорядковані і міський бюджет в зв'язку з цим недоотримує надходжень від орендної платив межах 7 тис. гривень щомісячно.  Заперечував будь-яке втручання в оперативно - господарську діяльність МЦ «Лілея», бо діяв виключно в межах повноважень, визначених законом «Про місцеве самоврядування в Україні».

            Всупереч рішення міськвиконкому від 14.12.2007 року, щодо звичного графіку роботи в період Новорічних та Різдвяних свят позивач своїм наказом 2 і 3-го січня 2007 року оголошував вихідними днями. Тому звільнення ОСОБА_1 з посади не вважав порушенням закону. Оплату праці, а відповідно і розрахунок при звільнені ні він, ні міська рада позивачу не рахують, в розпорядженні на звільнення позивача він вказував на необхідність проведення розрахунку, тому вважав вимоги про стягнення 2325 грн. 15 коп. за вимушений прогул необґрунтованими, в позові просив відмовити.

              Аналогічні пояснення, заперечуючи проти позову, дала представник Новороздільської міської ради ОСОБА_4

              Третя особа в справі - управління державного казначейства в Миколаївському районі просило вирішувати спір у відсутності його представника.

               Суд, перевіривши пояснення сторін, дослідивши письмові докази справи, підстав до задоволення позову не знаходить.

               Культурно-освітня комунальна установа Молодіжний Центр «Лілея», як комунальна організація була внесена до єдиного державного  реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  10.10.2006 року. Вона була створена рішенням Новороздільської міської ради № 149 від 28.07.2000 р. і перебуває з того часу в комунальній власності  Новороздільської міської ради. На посаду її директора 20.06.2003 року розпорядженням міського голови був призначений позивач.

               У відповідності до Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, базуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольованості органам місцевого самоврядування. Акти ради є обов'язковими для виконання всіма розташованими по відповідній території органами виконавчої влади,  об'єднаннями громадян, підприємствами, установами  та організаціями, посадовими особами, а також громадянам , які постійно або тимчасово проживають на відповідній території ( ст. 17,73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

               Рішенням сесії Новороздільської міської ради від 30.10.2007 року позивач зобов'язувався в місячний строк провести відповідні дії, зокрема зареєструвати зміни до Статуту очолюваної ним комунальної установи та надати відповідні документи до міської ради, щодо впорядкування оренди комунального майна. Вказане рішення позивач не виконав і виконувати не намагався, бо вважав це втручання в його оперативно-господарську діяльність, оскаржував дії органу місцевого самоврядування, діяв всупереч його вимогам. В зв'язку з цим його доводи в судовому  засіданні, щодо причин невиконання рішення сесії міської ради, як і те , що він був звільнений у вихідні дні, суд до уваги не бере.

                Розпорядженням міського голови м. Нового РоздолуОСОБА_2 № 242 від 28.12.2008 року позивача звільнено з посади директора МЦ «Лілея» з 02.01.2008 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків - п.1 ст. 41 КЗпП України. Вказане розпорядження сумніву в суда , щодо своєї законності не викликає. Позивач обіймав посаду керівника названої установи і є суб'єктом, який підпадає під перелік осіб, що можуть бути звільнені з посади з цих підстав. Він не виконав рішення органу місцевого самоврядування, якому підпорядковувався , був підзвітний і підконтрольований, висунуті ним причини невиконання уваги не заслуговують, а його доводи про втручання відповідача в його господарську діяльність є надумані і непереконливі. Вчинене ним інакше, як одноразовим грубим порушенням визнати неможливо. Згадане рішення  сесії Новроздільської міської ради, хоча і оскаржував позивач, ніким не змінено, і не скасовано, воно є законним і обов'язковим до виконання, однако через дії позивача орендні відносини щодо комунального майна міської ради залишились не впорядкованими. Всупереч вимогам Статуту (п.3.4) МЦ «Лілея» позивач, укладаючи договори оренди комунального майна, не погоджував ці договори  з міською радою  про що свідчить надані ним в розпорядження суду 5 договорів оренди і зміни розрахунків до них , отримана плата за користування комунальним майном до міського бюджету не поступала, а згідно кошторису МЦ «Лілея» використовувалась виключно на оплату праці позивача та господарські витрати установи, і змінювати цей порядок позивач не бажав, не погоджувався із прийнятими рішеннями власника майна, оскаржував їх.

            Згідно довідки виконкому Новороздльської міської ради «№ 247 від 28.08.2008 року лише за два останні місяці 2007 року, тобто з часу коли за рішенням міської ради мала би впорядковуватись оплата за оренду, до міського бюджету не поступили 6255,84 грн. від оренди в цілому приміщення колишнього кінотеатру «Україна» та 1089,78 грн., згідно наявних у позивача 5-ти договорів з орендарями, а відтак невиконання рішення позивачем, суд вважає одноразовим грубим порушенням його трудових обов'язків.

            У відповідності до п. 27 постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при з'ясуванні чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд виходить з характеру вчиненого позивачем проступку, обставин, за яких такий вчинено та яку шкоду зазнав або міг зазнати власник майна. Така шкода є очевидною, порядок звільнення позивача дотримано і підстав до скасування оскаржуваного розпорядження міського голови суд не знаходить.

            Вина відповідачів в заподіянні позивачу шкоди від втраченого заробітку позивачем не доведена, його розрахунок щодо стягнення 2325,15 грн., нічим не підтверджено, зазначена ним кількість днів прогулу з часу його звільнення до дня подачі позовної заяви до суду не відповідає числу 53.  Як керівник  установи, яка за своїм статусом є юридичною особою, позивач сам нараховував собі зарплату, вів самостійно бухгалтерський облік всієї фінансово-господарської діяльності очолюваної ним установи, при звільненні його відповідач в розпорядженні вказував останньому на необхідність проведення належних до розрахунку виплат, цього позивач не зробив, а поскільки підстав до поновлення на  посаді позивача немає, вимоги його щодо стягнення втраченого заробітку задоволенню також не підлягають.

             Керуючись ст.. ст.. 213-215 ЦПК України, п.1 ст. 41 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

            В позові ОСОБА_1 до міського голови м. Нового роздолу ОСОБА_2Новроздільської міської ради по поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

 Рішення можна оскаржити через райсуд до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів після подання в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя: 

Оригінал рішення виготовлений в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.