Судове рішення #368888
9/327-4457

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2007 р.

Справа № 9/327-4457


Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" вул. Верхній Вал, 70, м.Київ 70,           


до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Транс" вул. Подільська, 23, м.Тернопіль.            


за участю представників сторін:

         позивача:  Пулковська Д.Е., довіреність № 01-29-666 від 21.06.2006 р.

                             Костів Ю.С., довіреність № 01-29-366 від 25.04.2006 р.  

відповідача: Александров К.В., доручення від 12.12.2006 р.

роз’яснивши  у розпочатому судовому засіданні представникам сторін  права та обов’язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив   

Позивач – Відкрите акціонерне товариство “Київський річковий порт”, м. Київ, звернувся 16.11.2006 р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля-транс”, м. Тернопіль, про стягнення   18 162,24 грн. заборгованості з орендної плати та 245,23 грн. пені за  порушення терміну сплати  за оренду  частини виробничого майнового комплексу, загальною площею 450 кв. м.

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач посилається  на таке :

03 травня 2006 р. між позивачем –ВАТ “Київський річковий порт” та відповідачем –ТзОВ “Поділля-транс”   був укладений договір  оренди за  № 1-31/06.

У відповідності до умов вказаної угоди ВАТ “Київський річковий порт” (орендодавець) передав, а ТзОВ “Поділля-транс” (орендар) прийняв  в строкове платне користування нерухоме майно –частину виробничого майнового комплексу (відкрита площадка із залізобетонним покриттям) загальною площею 450 кв. м., розташоване на 1-му вантажному районі за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 23Б,  згідно з  Актом приймання-передачі   від 03.05.2006 р.

Згідно п.п. 3.1, 3.3 договору оренди  вартість орендної плати становить 4 500,00 грн., яку  відповідач зобов’язався слачувати орендну плату на умовах попередньої оплати до 05 числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури орендодавця.

Згідно п. 4.1.2 вказаної угоди відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю  орендну плату.

Як стверджує позивач, ТзОВ “Поділля-транс”  порушило  зобов’язання орендаря щодо своєчасної та в повному обсязі внесення орендної плати.

Станом на день звернення до суду з позовом (16.11.2006 р.), борг відповідача за оренду приміщення з урахуванням індексу інфляції становив  18 162,24  грн.

11.10.2006 р. відповідачу направлялась претензія № 01-29-1046 з вимогою сплатити суму боргу за оренду приміщення, яку  ТзОВ “Поділля транс” залишило без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання грошових зобов’язань та  спираючись на  умови договору ,   позивач  просить стягнути  з  боржника    пеню в сумі  245,23 грн.

Ухвалою від 20.11.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 10:50 год. 13 грудня 2006 р.

В судовому засіданні  13.12.2006 р. представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 9439,04 грн., відтак, просить стягнути з відповідача 27 846,51 грн. заборгованості.

Представник відповідача заперечив проти позову з тих підстав, що ним перераховано кошти за травень та червень 2006 р., що підтверджується актом виконаних робіт та  позивачем не направлялися рахунки про оплату.

На підставі ст. 77 ГПК України  відкладено розгляд справи  до 11:10 год. 11 січня 2007 р.

          В судовому засіданні 11.01.2007 р. представник позивача подав  заяву про зменшення розміру позовних вимог  на суму 244,51 грн. в частині стягнення пені.

          Представник відповідача визнав суму заборгованості.

  Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення,  враховуючи наступне:

03.05.2006 р. між позивачем, як орендодавцем та відповідачем, як орендарем, був укладений договір  оренди за № 1-31/06, предметом якого є зобов’язання  орендодавця передати, а орендаря – прийняти у строкове платне володіння і користування   частину виробничого майнового комплексу (відкрита площадка з залізобетонним покриттям), загальною площею 450 кв.м, розташовану на 1-му вантажному районі за адресою: м. Київ,              вул. Електриків, 23 літ. ”Б”, з метою розміщення автомобілів орендаря.

Актом приймання-передачі  від  03.05.2006 р. підтверджується факт передачі  ВАТ “Київський річковий порт”  вказаного приміщення відповідачу – ТзОВ “ Поділля-транс”.

У відповідності  до п. п.3.1, 3.3  договору передбачено обов’язок орендаря  своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірі 4 500,00 грн.на умовах попередньої оплати до 5-го числа  поточного  місяця  на підставі рахунку-фактури орендодавця.  

Як стверджує позивач, ТзОВ “Поділля-транс” порушило взяті на себе зобов’язання за договором - станом на день звернення до суду з позовом (16.11.2006 р.) борг відповідача за оренду приміщення з урахуванням індексу інфляції становив  18 162,24  грн.

В судовому засіданні 13.12.2007 р. представник позивача подав  заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 9 439,04 грн., та просив  стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 27 846,51 грн.

11 січня 2007 р. під час судового розгляду подав заяву про зменшення позовних вимог на суму  244,51 грн. в частині стягнення пені., відтак просить стягнути з ТзОВ “Поділля-транс” 27 602,00 грн.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

До судового засідання 13.12.2006 р. відповідач подав відзив на позовну заяву № 119 від 12.12.2006 р. (вх. № 23255 (н) від 12.12.2006 р.),  в якому  повідомив, що орендоване приміщення ним не використовується, відтак, відсутні підстави для оплати за його оренду.

         Суд  не може погодитись з таким твердженням відповідача, з огляду на таке:

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обов’язок  учасників господарських відносин  належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів,  договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з  ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського  інтересу.

Відповідно  до договору оренди нерухомого майна та  ст. 762 ЦК України   обов’язок орендаря, зокрема, полягає  у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування  майном.

Під час дії договору не залежно від того, чи користується орендар приміщенням чи припинив таке користування , орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відтак, такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГК України,    є  вимоги позову про стягнення  з  відповідача  257,50 грн. інфляційних нарахувань .


Суд вважає доведеним факт  порушення відповідачем  зобов’язань орендаря  в період користування об’єктом   оренди , відтак, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму у розмірі  27 602,00 грн. боргу по орендній платі з урахуванням індексу інфляції є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Судові витрати в сумі  394,02 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на  відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито в сумі 2,46 грн. підлягає поверненню позивачу  з держбюджету.

У судовому засіданні 11.01.2007 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частинну рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49,   82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд  


Вирішив:

1.          Позов задовольнити  .

2.  Стягнути  27 602,00 грн.  боргу та  394,02  грн. судових витрат із  Товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля-транс” ( вул. Подільська, 23,  м. Тернопіль,  р/р 260085193 в АППБ “Аваль”, м. Тернопіль, МФО 338501, ідентифікаційний код 32481952)  в користь Відкритого акціонерного товариства “Київський річковий порт”,  ( вул. Верхній Вал, 70,            м. Київ, р/р 2600330011286 в АТ ВАБанк м. Києва, МФО 321637, ідент. код  03150071).

3. Повернути з державного бюджету 2,46 грн. зайво сплаченого державного мита  Відкритому акціонерному товариству “Київський річковий порт”,  ( вул. Верхній Вал, 70, м. Київ, р/р 2600330011286 в АТ ВАБанк м. Києва, МФО 321637, ідент. код  03150071), сплачене згідно платіжного доручення № 5383 від 12.12.2006 р. (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи). .

4.   Наказ та довідку  видати після набрання рішенням законної сили.


На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “16”січня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.


 


Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація