Справа № 1-109

2008 рік

В И Р О К

  І М ' Я М   У К Р А Ї Н И

04 листопада 2008 р. Миколаївський районний суд львівської області в складі 6 головуючого - судді Ковталів Р.Т. при  секретарі Данилів О.І. з участю прокурора Іванкова О.В. та адвокатів ОСОБА_1ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті  Миколаєві справу про обвин6увачення  ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканцяАДРЕСА_1 , українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, в.зобов'язаного, не працюючого, не судимого, громадянина України,

- за ст. 286ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

05 вересня  2007 року близько 13 години на  проїжджій частині дороги по вул. Сколівській біля будинку №7 в місті Стрий Львівської області  ОСОБА_3., керуючи автомобілем « Фольксваген - Пасат» д.н. НОМЕР_1, який є власністю його матері ОСОБА_4 здійснюючи маневр виїзду заднім ходом з місця стоянки та розворотом автомобіля на проїжджу частину в напрямку села Дуліби Стрийського району. Проявив неуважність до дорожньої обстановки та рухаючись зі швидкістю в межах 5 км/год. На правій слузі руху проїжджої  частини дороги вчинив наїзд на пішоходаОСОБА_5 , 1932 р.н. , яка переходила дорогу, в результаті чого остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Дана ДТП сталася в результаті порушення підсуднім ОСОБА_3правил безпеки  дорожнього руху і наслідки що настали, є в причинному зв'язку з цими порушеннями.

Будучи допитаним в якості підсуднього,  ОСОБА_3. Вину визнав в повному обсязі йому пред'явленого обвинувачення і пояснив, що в передобідню пору 05 вересня 2007 року автомобілем « Фольксваген - Пассат» д.н. НОМЕР_1, який є власністю його матері, заїжджав на стоянку біля Стрийської податкової інспекції, що по вул. Сколівській в місті Стрий Львівської області. Повернувшись через деякий час до автомашини, став виїжджати заднім ходом зі стоянки. Бачив з протилежної частини дороги маршрутне таксі, що під'їхало до зупинки, але з пасажирів ніхто не виходив, тому він після від'їзду маршрутки став виїжджати заднім ходом з розворотом автомобіля на проїжджу частину дороги. Потерпілої не зауважив і скоїв задньою частиною  автомобіля наїзд на неї. При виконанні цього маневру витримував швидкість в межах до 5 км/год.. Відчувши, що скоїв наїзд на пішохода, посадив потерпілу в машину і доставив до лікарні.

В скоєному розкаявся, визнав повністю заявлений цивільний позов прокурора та частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_5

Крім визнавальних пояснень підсуднього, вина його доведена показами потерпілої під час досудового слідства і її представника в суді, а також письмовими доказами справи.

Допитана в якості потерпілої під час досудового слідства ОСОБА_5 , протокол допиту якої від 14.09.2007 року оголошено судом, пояснювала, що близько  13год.

05 вересня 2007 року вона з міста приїхала маршрутним автобусом і зійшла на зупинці навпроти Стрийської податкової інспекції. Мала намір перейти дорогу. Транспорту на дорозі в той час не було і вона  стала переходити вулицю. Зі стоянки заднім ходом розпочав рух автомобіль підсуднього, став робити розворот і скоїв наїзд на неї. Будь - яких перешкод в оглядовості обстановки з-заді автомобіля у водія не було,  він повинен був її бачити, проте наїзду на неї не уникнув. Від удару вона впала на дорогу, отримала перелом  ноги та черепно - мозкову травму, від яких тривалий час лікувалася.

Заявила цивільний позов про відшкодування 4806 грн.60 коп. матеріальних та 15000 гривень моральних збитків.

Представник потерпілої в судовому засіданні ОСОБА_2 дав аналогічні  покази, підтримав заявлений цивільний позов потерпілої та виловив думку останньої суворо не карати підсуднього.

Наведене стверджується оголошеними в судовому засіданні поясненнями свідкаОСОБА_6від 14.09.2007 року ( а.с. 19-21). Свідок була очевидцем події, стверджувала, що бачила, як потерпіла вийшла з  маршрутного автобуса, і мала намір перейти вулицю. Вона була уважною при переході, стала переходити, як на проїжджій частині не було ніякого транспорту. Раптом зі стоянки заднім ходом прямо на пішохода стала виїжджати легкова машина. Побачивши це, вона стала кричати до водія, але безуспішно. Автомашина збила з ніг потерпілу. Водій ви1шов з машини  і підібрав збитого пішохода в салон своєї автомашини і повіз і сторону лікарні.

Письмовими доказами, зокрема :

-  протоколом огляду місця події і схемою до нього від 05.09.2007р.,

-  протоколом відтворення обстановки і обставин події і фото таблицями до нього від 20.09.2007 року встановлено, що місцем події є ділянка проїжджої частини дороги по

вул. Сколівській в місті Стрий Львівської області поблизу будинку №7 потерпіла була збита задньою частиною автомобіля під керуваннямОСОБА_3 на смузі руху його автомобіля. Заперечень щодо цих обставин в підсуднього не було ( а.с. 5-10, 24- 35).

Згідно висновку судово - медичної експертизи №521 від 12 вересня 2007 року в потерпілої ОСОБА_5 мались переломи внутрішнього над виростка великої гомілкової кістки правої гомілки, садно голови, закрита черепно - мозкова травма, струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження  за  давністю спричинення відповідають 5 вересня 2007 року і за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Таким чином на підставі здобутих доказів, які об'єктивно доповнюють один одного і сумніву в суда щодо своєї правдивості не викликають, вина підсуднього доведена.

Даючи правову оцінку діям підсуднього, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст. 286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою під час керування  транспортними засобами. В результаті чого потерпілій ОСОБА_5 05.09.2007 року було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Керуючи згаданого дня автомобілем. ОСОБА_3 допустив порушення п. 1.5 Правил дорожнього руху, за яким дія чи бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеки чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати їм матеріальних збитків ;

-           п.1.7 ПДР, згідно якого водій зобов'язаний бути особливо уважним до таких категорій учасників дорожнього руху як люди похилого віку ;

-           п.2.3 ПДР, за яким водій зобов'язаний  стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися  від керування транспортним засобом;

-           п.10.1 ПДР, у відповідності з яким перед початком руху, будь - якою  зміною напрямку  його водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,

-           п.10.2. ПДР. Який вимагає від водія при виїзді на дорогу з місця стоянки перед проїжджою частиною дати дорогу пішоходам, що рухаються по ній;

-           п.10.7 ПДР, згідно якого водію забороняється  вчиняти розворот при видимості дороги менше 100м;

-           п.10.9 ПДР, за яким під час руху транспортного засобу заднім ходом водій зобов'язаний не створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. В такому випадку  водію повинен звернутися за допомогою до інших осіб;

-           п.12.1 ПДР, згідно якого водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен вираховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати тим;

-           п.12.3 ПДР, який вимагає від водія вразі виникнення небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, вин повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного  засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

-           Вказані вимоги Правил дорожнього руху підсуднім ОСОБА_3не були дотримані, а відтак наслідки, що настали і результаті ДТП, є в причинному зв'язку з  цими порушеннями .

-           Призначаючи покарання підсудньому . суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Який за класифікацією є злочином невеликої тяжкості, та що такий вчинено підсуднім з необережності, особовість підсуднього та обставини, які  пом'якшують його відповідальність.

ОСОБА_3 є молодою за віком особою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, правопорушень в минулому не скоював, позитивно характеризується  з місця проживання, розкаявся в скоєному  і сприяв розкриттю злочину, що визнає за ним суд обставинами. Які пом'якшують  його відповідальність. Обставини, які обтяжували б покарання підсуднього, суд не знаходить , а відтак вважає, що він повинен нести покарання в межах відповідальності, визначеної санкцією статті закону, по якій кваліфіковано його дії та що мета по його виправленню і попередженню нових злочинів може бути досягнута в умовах застосування до нього заходу кримінального покарання у вигляді арешту, але поскільки підсудній з 18 серпня 2008 року перебуває під вартою, то, враховуючи одночасно думку потерпілої що його покарання суд вважає за можливе обмежитись для підсуднього відбутим  строком.

Задоволенню підлягає заявлений  прокурором цивільний позов по відшкодуванню витрат понесених державою на лікування потерпілої в повному обсязі заявлених вимог. А також позов  потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальних відшкодувань в розмірі 4806 грн.60 коп. Що стосується стягнення з підсуднього моральної шкоди в сумі 15000 грн., як цього просила потерпіла то такий підлягає частковому задоволенню в межах чотирьох тисяч гривень.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286ч.1 КК України і засудити до арешту строком на два місяці і 17 днів, обмежившись відбутим без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Міру запобіжного  заходу до вступу вироку в законну силу - тримання під вартою замінити на підписку про невиїзд звільнивши   ОСОБА_3 з-під варти з залу суду.

Цивільний позов прокурора задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Фінправління Стрийської міської ради Львівської області 263 ( двісті шістдесят три) гривні 19 коп.

Цивільний позов потерпілої  ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути зОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 4806 грн.60коп. матеріальних та 4000 грн.  моральної шкоди, а всього разом 8806 ( вісім тисяч вісімсот шість ) гривень 60 коп.

Вирок можна оскаржити в 15-денний строк з часу його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд

Суддя                                                                                       Р.Т.КОВТАЛІВ