Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 травня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Чейпеш С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду від 4 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки у розмірі 1 % за кожний день прострочення від суми несплачених аліментів за 2011 рік.

Вимоги мотивувала тим, що відповідач на підставі рішення суду зобов'язаний сплачувати їй аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця починаючи з 23.01.2007 року.

Виконавчий лист про стягнення аліментів направлено на виконання по місцю роботи відповідача в бухгалтерію СП «Хустекс-ЛТД».

Крім основного місця роботи відповідач займається підприємницькою діяльністю, від якої має доходи, однак аліментів з цих доходів на утримання дочки не сплачує.

Посилаючись на дані обставини просила витребувати з податкової інспекції відомості про отриманий відповідачем дохід від підприємницької діяльності за 2011 рік, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів та стягнути з відповідача на її користь неустойку у розмірі 1% за кожний день прострочення від суми несплачених аліментів за 2011 рік.

В подальшому позивачка неодноразово змінювала та уточнювала свої вимоги. Остаточно просила стягнути з відповідача на її користь лише заборгованість по сплаті аліментів за 2010 - 2012 роки в сумі 49432,63 грн.

Рішенням Хустського районного суду від 4 березня 2014 року уточнений позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивачка подала заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на її думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення представника апелянта ОСОБА_6 про причини неявки в судове засідання колегією визнані неповажними.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, згідно вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене рішення у справі не відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення Хустського районного суду від 16.02.2007 року зобов'язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця починаючи з 23.01.2007 року.

На підставі цього рішення бухгалтерію СП «Хустекс-ЛТД» нараховує та стягує на користь позивача з ОСОБА_3, який працює директором СП, аліменти.

Також встановлено, що крім основного місця роботи відповідач займається підприємницькою діяльністю, від якої має доходи, однак аліментів з цих доходів на утримання дочки не сплачує.

Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача заборгованість по аліментах на утримання неповнолітньої доньки, суд першої інстанції виходив з того, що вибраний позивачем спосіб захисту порушеного права «стягнення заборгованості за аліментами» передбачений законом.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регулює конкретні цивільні правовідносини.

Із зазначених позивачем предмета та підстави позову вбачається, що предметом спору стало неправомірне ухилення відповідача від сплати аліментів з доходів, які він отримує від підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3, 4 та ч. 9 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику. Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Частинами першою та четвертою ст. 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Зі змісту правових норм, які регулюють спірні правовідносини (СК України, Закону України «Про виконавче провадження») видно, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права «стягнення заборгованості за аліментами» законом не передбачений.

Заборгованість за аліментами може бути визначена, а не стягнута на підставі судового рішення.

Спір про розмір заборгованості за аліментами відсутній, оскільки державний виконавець заборгованість не визначив і він не залучений до участі у справі.

Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, а тому постановив незаконне рішення про стягнення з відповідача заборгованості за аліментами.

Невідповідність висновку суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, відповідно до пунктів 3 і 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 4 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: