Справа № 407/573/14-к

1-кп/407/158/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

в складі головуючого судді Ладиченко С.В.

при секретарі Шиловій О.В.

за участю прокурора Щеголєва С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Антрацит кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вахрушеве Луганської області, у відповідності до ст. 89 КК України не судимого, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Угода про визнання винуватості досягнута під час досудового розслідування.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_1 обвинувачується у кримінальному правопорушенні з таких підстав:

Обвинувачений ОСОБА_1 приблизно з початку листопада 2013 року, точну дату та час під час досудового слідства встановити не вдалося, та до 26.11.2013 року будучі фізичною особою, не маючи спеціального дозволу(ліцензії) на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення який видається Державним комітетом України по геології і використанню надр за погодженням з Мінекобезпеки, у відповідності зі ст.ст.15,16 Кодексу України «Про надра», спеціалізованим підприємством, установам, організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами що надаються для видобування корисних копалин шляхом оформлення спеціальних дозволів(ліцензій) на користування надрами в межах конкретних ділянок, маючи злочинний намір спрямований на незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, перебуваючи на ділянці місцевості, розташованій на відстані 1 км в північно - західному напрямку від с. Запоріжжя м. Красний Луч, та на відстані 800 м. у східному напрямку від ствола шахти «Северна», на землях Антрацитівського району, де з утвореного на даній ділянці місцевості поглиблення, за допомогою лебідки кустарного виробництва, компресора та ресиверу займався незаконним видобутком корисних копалин, в результаті чого згідно протоколу зважування від 26.11.2013 року здобув 7300 кг вугільної маси, яка згідно висновку фахівця № 12/30 від 10.01.2014 року, є вугільною масою марки А, АРШ та відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення та відноситься до вугілля.

Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному видобутку корисних копалин загальнодержавного значення ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.

01.02.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Антрацитівського району Щеголєвим С.П. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст.468,469, 470, 472 КПК України.

За цією угодою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 240 ч.2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 КПК України.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений у вигляді вигляді 2 (двох) років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні в якому бере участь потерпілий не допускається. Потерпілий у вказаній справі відсутній.

Судом встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 240 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 394, 395, 472, 474 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 01.02.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Антрацитівського району Щеголєвим С.П. затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 240 ч.2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, а відповідно до ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі : дві лебідки кустарного виробництва, компресор, ресивер, дизельний генератор, гірничу массу в кількості 7300 кг, які зберігаються в ТОВ «Укрпромінвест», конфіскувати у доход держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити домашній арешт.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Луганської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Антрацитівський міськрайонний суд.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду С. В. Ладиченко