Справа № 262/2435/14-ц
Провадження № 2/262/928/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2014 року м. Донецьк
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Лебеденко С.В.
при секретарі Чернета В.І.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пролетарської районної ради м. Донецька про визнання права власності в порядку спадкування -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що рішенням народного суду Пролетарського району м. Донецька від 16 квітня 1981 року за ОСОБА_3 визнано право власності на 49/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 визнано право власності на 51/100 частину вищевказаного домоволодіння. Відповідно до ухвали народного суду Пролетарського району м. Донецька від 09 листопада 1982 року змінено ідеальні долі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, визнав за ОСОБА_3 57/100 частин житлового будинку. Від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народився ОСОБА_2, тобто позивач по справі. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3. По матері у позивача був рідний брат - ОСОБА_5, який разом з позивачем прийняли спадщину після смерті матері. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат ОСОБА_5 та після його смерті позивач прийняв спадщину у вигляді 285/1000 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 листопада 2013 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 43\100 частин будинку АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем першої черги на майно після смерті свого батька. Інших спадкоємців першої черги не має. Після смерті батька, у встановлений законом строк, він звернувся до Восьмої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. З постанови державного нотаріуса вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 43/100 частин житлового будинку - літ. А-1 загальною площею 85,0 кв.м., житловою площею 55, 7 кв.м., прибудови - літ. а, погреба - літ. а1, прибудови - літ. а 2, ганок - літ. а 3, ганок - літ. а 4, літньої кухні - літ.Б, прибудови до літньої кухні - літ. б, убиральні - літ. Д,Л, гаражі - літ. М,Н, душ - літ. О, зливної ями - літ. Ж, колодязя - літ. К, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, відповідно до заяви просили розглядати справу за їх відсутністю і винести рішення на розсуд суду, відповідно до діючого законодавства України. (а.с. 45).
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
Батьками позивача - ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с. 10).
Відповідно до рішення народного суду Пролетарського району м. Донецька від 16 квітня 1981 року, шлюб між батьками позивача був розірваний, та розподілене спільне майно подружжя. Так, за ОСОБА_3 визнано право власності на 49/100 частин домоволодіння, а за ОСОБА_4 - на 51\100 частин домоволодіння. (а.с. 7-8).
Відповідно до ухвали народного суду Пролетарського району м. Донецька від 09 листопада 1982 року, визначені ідеальні частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_3 57/100 часток жилого будинку. (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача - ОСОБА_3 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть. (а.с. 11).
Спадкоємцями першої черги за законом були її сини - ОСОБА_2 (позивач по справі) та ОСОБА_5.
24.03.1998 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, а саме на спадкове майно, яке складається з 28, 5/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1. (а.с. 12).
Після смерті брата - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач також отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 28, 5/100 частин жилого будинку АДРЕСА_1. (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с. 16).
У відповідності зі ст. 1261 Цивільного Кодексу України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця і той з подружжя, який його пережив.
Відповідно, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його син - ОСОБА_2
27.11.2013 року позивач звернувся до Восьмої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а саме - на спадкове майно, яке складається з 43/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 35).
Станом на 29.10.2013 року виготовлено технічний паспорт на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 18-22).
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
26 лютого 2014 року державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Ленченко Т.О. винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з тих підстав, що спадкоємцем не надано правовстановлюючих документів, зареєстрованих в установленому законом порядку на житловий будинок. (а.с. 17).
Зі змісту ухвали народного суду Пролетарського району м. Донецька від 09.11.1982 року вбачається, що ОСОБА_3 належить 43/100 частин жилого будинку. Однак, він не зареєстрував своє право власності в органах державної реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Пролетарської районної ради м. Донецька про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 43/100 частин житлового будинку - літ. А-1 загальною площею 85, 0 кв.м., житловою площею 55, 7 кв.м.; прибудови - літ. а; погреба - літ. а1; прибудови - літ. а2; ганок - літ. а3; ганок - літ. а4; літньої кухні - літ.Б; прибудови до літньої кухні - літ.б; убиральні - літ. Д,Л; гаражі - літ. М, Н; душ - літ. О; зливної ями - літ. Ж; колодязя - літ. К, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.В. Лебеденко