Головуючий суду 1 інстанції - Філіпенко Л.П.
Доповідач - Оробцова Р.І.
Справа № 407/3534/13-ц
Провадження № 22ц/782/1521/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.
при секретарі : Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 березня 2014 року
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, за яким просив суд відшкодувати йому за рахунок відповідача матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу у сумі 1 800 грн. та моральну шкоду 2 000 грн. та стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу згідно довідки адвоката). В уточненому позові просив суд відшкодувати за рахунок відповідача вартість відновлювального ремонту автобусу «Ікарус» 211.51 реєстраційний номер НОМЕР_3 при заміні скла задка, який складає 2200,73 грн., вартість скла задка 715,42 грн. та моральну шкоду у сумі 2 000 грн. з підстав зазначених у позові. Стягнути з відповідача судові витрати, витрати на правову допомогу згідно довідки адвоката, затрати на проведення авто товарознавчої експертизи у сумі 1 175 грн. та транспортні витрати у сумі 529 грн.
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди - 715 грн. 42 коп., моральної шкоди - 1 тис. грн., витрати на проведення експертизи 1 175 грн. 04 коп., витрати на правову допомогу - 350 грн., та судовий збір - 230 грн., усього 3 470 грн. 46 коп., в іншій частини позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що детально дослідивши всі доводи та міркування, відповідно до яких суд виніс рішення він вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить частково скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 березня 2014 року необґрунтованим та незаконним, а тому просить суд скасувати рішення місцевого суду або змінити його.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи, оскільки судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27 лютого 2003 року позивачу на праві власності належить автобус пасажирський марки «Ікарус» 211.51, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень сторін та встановлено судом у судовому засіданні суду першої інстанції із показань свідка ОСОБА_4, 15 травня 2010 року приблизно о 23 годині позивач разом із відповідачем знаходилися у позивача вдома за адресою: АДРЕСА_1, при цьому відповідачем було пошкоджено заднє скло в належному позивачу автомобілі марки «Ікарус» 211.51,1976 року випуску, д/з НОМЕР_3.
Зазначений факт не заперечується відповідачем, оскільки у запереченнях на позовну заяву (а.с. 14) та у судовому засіданні місцевого суду він зазначив, що 15 травня 2010 року на АДРЕСА_1, він перебував у гостях у ОСОБА_2 Приблизно о 23 годині, він вирішив повернутися до свого дому. Вийшовши з дому позивача, на подвір'ї на нього накинувся бродячий собака. З метою злякати собаку, відповідач дістав пневматичний пістолет та вистрілив з великої відстані, внаслідок чого собака втік. Через деякий час він почув тріск, однак що трапилось не побачив, тому що на вулиці було дуже темно. Відповідач подумав що можливо це був тріск скла автомобіля «Ікарус» 211.51, який належить ОСОБА_2, однак до автомобіля він не наближався тому точно стверджувати про розбите скло не може. Знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, він все ж таки вирішив що це розбилося скло автомобіля і взяв провину на себе, про що повідомив ОСОБА_2. Вранці позивач, прийшов до відповідача додому та під тиском змусив написати розписку про те що він розбив заднє скло автомобіля позивача та зобов'язується компенсувати матеріальний збиток у 60-денний строк.
У матеріалах справи дійсно наявна розписка від 16 травня 2010 року, з якої вбачається, що відповідач розбив заднє скло автобусу позивача та зобов'язався компенсувати позивачу матеріальну шкоду у 60 - ти денний строк.
З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що факт пошкодження відповідачем заднього скла автобусу пасажирського марки «Ікарус» 211.51, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 дійсно мав місце.
Наявність матеріальної шкоди підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи від 16 грудня 2013 року № 1874/28 згідно якого вартість відновлювального ремонту автобусу «Ікарус» 211.51, реєстраційний номер НОМЕР_3 при заміні скла задка складає 2200,73 грн., вартість матеріальної шкоди, заподіяної володільцю внаслідок руйнування скла 15 травня 2010 року складає 715,42 грн.
При цьому суд вважає належною суму матеріальної шкоди в розмірі 715 грн. 42 коп., оскільки у зазначеному висновку експертом чітко зазначено, що вартість ремонтних робіт складає 156 грн., вартість нового скла задка що підлягає заміні - 1 864,73 грн., проте при застосування знижуючого коефіцієнту фізичного зносу 0,7 кінцева вартість скла та ремонтних робіт складає 715,42 грн., яка і підлягає стягненню.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої
Доводи відповідача про сплив позовної давності обґрунтовано не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки з урахуванням строку виконання зобов'язання у 60 днів, зазначеного у розписці, цей строк ще не сплинув на дату звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Моральна шкода завдана позивачу полягає у душевних стражданнях. Так він втратив душевний спокій. З часу пошкодження його автомобіля до теперішнього часу та у зв'язку з відсутністю грошових коштів на ремонт він не міг користуватися своїм автомобілем, а це спричиняє незручності, душевні страждання. Його переживання, душевні страждання посилила відмова відповідача добровільно виплатити відповідні кошти.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 (із змінами від 25.05.2001 р), передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягів страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, згідно до п. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховується вимога розумності та справедливості. Крім того, згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. №4 (із змінами) позивач зобов'язаний обґрунтувати розмір моральної шкоди та надати докази, що підтверджують вказану шкоду.
Стосовно витрат на правову допомогу місцевий суд вірно зазначив, що ст.. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VI дійсно встановлений розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, який не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судових засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З урахуванням викладеного, та того факту, що Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року № 4191-VІ визначений саме граничний розмір витрат на правову допомогу, який може коригуватися з урахуванням розумності та витраченого адвокатом часу на виконання доручення у відповідності до ст. 28 Правил адвокатської етики, суд першої прийшов до вірного висновку, що з урахуванням витраченого адвокатом часу на ведення цієї справи в суді розмір відшкодування судових витрат становить 350 грн.
Відносно транспортних витрат позивача у сумі 529 грн. - вартість проїзду самого позивача, а також експерта для огляду автомобіля після призначення товарознавчої експертизи з ініціативи позивача, то відповідно до ст. 86 ЦПК України «Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи», тому суд визнав ці вимоги необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, доводи апелянтів про незаконність та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 11 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :