Головуючий суду 1 інстанції - Юхимчук Р.С.
Доповідач - Оробцова Р.І.
Справа № 428/4996/13-ц
Провадження № 22ц/782/1500/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :
головуючого: Оробцової Р.І.
суддів: Карташова О.Ю., Дронської І.О.
при секретарі : Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 березня 2014 року
за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що, відповідно до укладеного договору № DNH4KS22010681 від 19.07.2006 року між позивачем та ОСОБА_2, відповідач отримав кредит у розмірі 14 136,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31.05.2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 69 578.83 грн., що складається з наступного: 13 091,40 грн. (заборгованість за кредитом), 25 226,10 грн. (заборгованість по процентам за користування кредитом), 27 471,86 грн. (пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), а також штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф - фіксована частина. 3289.47 грн. штраф - процентна складова. До теперішнього часу загальна сума заборгованості не сплачена, відповідач не здійснює ніяких дій для погашення заборгованості, тому позивач звернувся із позовом до суду в якому просив стягнути з відповідача борг за кредитом у сумі 69 578,83 грн., а також судовий збір у розмірі 695, 79 грн.
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 69 578 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 83 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 79 коп.
В апеляційній скарзі апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за результатами неповного з'ясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому таке рішення суду першої інстанції в силу приписів ст.. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 69 578 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 83 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 79 коп.
Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою позичальника ОСОБА_2 від 19.07.2006 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання строкового кредиту у сумі 14 136 грн. 00 коп. строком на 42 місяців по 19.01.2010 року включно з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, обумовлених у заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка зазначена в умовах. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 21 по 28 числа кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 511,60 грн. для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.
Згідно п. 4.2 умов, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6,00 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
Згідно п. 1.5.20 умов, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів. Клієнт повинен сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.
Відповідно п. 1.5.25 умов, за несвоєчасну сплату послуг, передбачених договором. умовами та правилами, клієнт сплачує банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочки.
Відповідно до вище зазначеного місцевий суд прийшов до висновку по повне задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 69578,83 грн., яка складається з:
13091,40 грн. - заборгованість за кредитом;
25226,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
27471,86 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;
штрафи відповідно до пункту 2.4.5.5 умов та правил надання банківських послуг:
500,00 грн. штраф - фіксована частина;
3289,47 грн. штраф - процентна складова.
В судовому засіданні встановлено, що в заяві позичальника ОСОБА_2 поставила підпис під текстом про те, що ознайомлена і згодна з умовами надання споживчого кредиту «растрочка Стандарт», який і передбачав п'ятирічний строк позовної давності.
До початку розгляду справи апеляційним судом Луганської області від позивача по справі надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якій містяться умови надання споживчого кредиту фізичним особам, відповідно до п. 5.5. яких термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
Відповідно до цього сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитом до 5 років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.
Тому посилання апелянта про застосування строків позивної давності є безпідставним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язань визначено моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати їх виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням, умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Ст.. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Оскільки за приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 1 частини 2 статті 258 ЦК України зазначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦКУ).
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до вище зазначеного та розрахунку заборгованості за договором наданого позивачем а.с. 2,3 судова колегія вважає за потрібне стягнути пеню у розмірі 13000 грн.
Колегія суддів не погоджується з вимогою позову щодо стягнення з відповідача штрафу (процентна складова) у сумі 3289,47 грн. у зв'язку з тим, що позивачем цей штраф визначений із суми заборгованості за тілом кредиту, заборгованості по сплаті відсотків та суми пені за прострочення виконання умов договору.
Як вбачається з положень ст.. 549 ЦК України, пеня та штраф є різновидом неустойки як юридичної відповідальності, які обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, при цьому можливість нарахування одного виду неустойки на інший вид є недопустимим.
В судовому засіданні встановлено, що заборгованість за тілом кредиту складає 13091,40 грн., заборгованість по сплаті відсотків становить 25226,10 грн., а тому сума штрафу повинна бути нарахована саме з цих сум ( без урахування пені) та складати 1915 грн. 88 коп.
Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що стягненню підлягає :
- заборгованість за кредитом - 13091 грн. 40 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 25226 грн. 10 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 13100 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1915 грн. 88 коп.., а всього підлягає стягненню 53833 грн. 38 коп..
При подачі позову, ціна якого складала 69578 грн. 83 коп., позивачем було сплачено 695 грн. 79 коп. судового збору.
Позов підлягає частковому задоволенню - на суму 53833 грн. 38 коп..
Отже , відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, витрати позивача по сплаті судового збору можуть бути стягнені пропорційно сумі задоволеного позову, але не менше мінімального розміру судового збору, який становить на дату ухвалення рішення - 538 грн.38 коп.
На основі вище зазначеного судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; порушено норми матеріального та процесуального права, а відповідно до ст. 309 ЦПК України зазначене є підставою для зміни рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 20 грудня 2013 року - скасувати.
По справі постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором 13091 грн. 40 коп., 25226 грн.10 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13100 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 500 грн. штрафу (фіксовані частина), штраф (процентна складова) в розмірі 1915 грн. 88 коп. а всього 53833 грн.38 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 38 коп.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :