Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2014 року справа №927/438/14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Профіль України", юридична адреса: вул. Молодогвардійська, 6-б, м. Дніпропетровськ, 49022; фактична адреса: вул. Молодогвардійська, 6-б, 3й поверх, оф. 30, м. Дніпропетровськ, 49022,

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення 116264,02 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Перепелиця Р.В., довіреність №10/04/14 від 10.04.2014 року,

відповідач: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат, ордер НОМЕР_2 від 14.05.2014 року; договір б/н від 05.05.2014 року.

Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні 15.04.2014 року перерви на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.05.2014р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „ТД Профіль України" подано позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 116264,02 грн., з яких 110887,54 грн. основного боргу по оплаті переданого товару відповідно до умов договору поставки №346/2/13 від 01.11.2013 року та 5376,48 грн. пені.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача заперечують проти позовних вимог і просять у позові відмовити посилаючись на наступне.

Документи на товар та сам товар, який вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, на які посилається позивач у позовній заяві, відповідач не отримував. Товар за вказаними в позовній заяві накладними отримав ФОП ОСОБА_4 Проте, ОСОБА_4 був уповноважений відповідачем отримати товар ТОВ „Торговий Дім Профіль України" тільки на суму 19900 грн. Додані до позовної заяви копії довіреностей відповідачем не видавались. Також відповідач зазначає, що згідно інформації щодо реєстрації трудових договорів наданої Ніжинським міськрайонним центром зайнятості працю найманих працівників відповідач не використовував.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №346/2/13 (далі - Договір).

Оригінал договору, наданий представником позивача, оглянутий судом в судовому засіданні. Кожний, з чотирьох, аркуш договору підписаний і скріплений печатками позивача та відповідача.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. 3.1 договору приймання товару здійснюється згідно товарної накладної, рахунку-фактури постачальника.

Ціна за кожну партію товару визначена в накладних, рахунках-фактурах (п. 5.1 договору).

Вартість даного договору визначається, виходячи з суми всіх рахунків-фактур, що додаються до даного договору (п. 5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно виставленого рахунку.

Згідно п. 5.4 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 1 календарного дня з дати поставки товару покупцю.

На виконання умов договору позивачем видавались відповідачу рахунки-фактури №СФ-18480 від 11.11.2013 року на суму 73034,02 грн. та №СФ-18488 від 11.11.2013 року на суму 60253,52 грн., всього на загальну суму 133287,54 грн.

Також на виконання умов договору позивачем передано відповідачу, в особі його представника, товар згідно видаткових накладних №РН-0009711 від 12.11.2013 року на суму 73034,02 грн. та №РН-0009712 від 12.11.2013 року на суму 60253,52 грн., а всього на суму 133287,54 грн.

Товар отриманий уповноваженою відповідачем особою, яка діяла на підставі довіреності №1 від 12.11.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи, що підтверджується підписом та відтиском печатки уповноваженої особи.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія вих. №01-36/1 від 29.01.2014 року з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару на суму 22400 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи. Так, зокрема, перераховуючи 28.01.2014 року 2500 грн. на рахунок позивача, відповідач зазначає, що оплата здійснюється за товар згідно рахунку СФ 18488 від 11.11.2011 року. Дані факти спростовують твердження відповідача про те, що він не отримував ні рахунки на оплату товару, ні товар.

В порушення умов договору відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними видатковими накладними, виходячи з наведених норм законодавства та умов договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару, яке він не виконав.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг у сумі 110887,54 грн.

Посилаючись на п. 7.4 договору, позивач просить стягнути з відповідача 5376,48 грн. пені за прострочку платежу за період з 13.11.2013 року по 20.03.2014 року, про що складено відповідний розрахунок.

Згідно п. 7.4 договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікових ставки НБУ від суми неоплачених грошових коштів за кожен день прострочення.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, заявленої до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність її нарахування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та в судовому засіданні, судом не приймаються, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 116264,02 грн., з яких 110887,54 грн. основного боргу та 5376,48 грн. пені.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інформація про рахунок відсутня) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Профіль України" (юридична адреса: вул. Молодогвардійська, 6-б, м. Дніпропетровськ; фактична адреса: вул. Молодогвардійська, 6-б, 3й поверх, оф. 30, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 35203742, р/р 2600130340201 в АБ „Кредит-Дніпро", МФО 305749) 110887,54 грн. боргу, 5376,48 грн. пені та 2325,29 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2014 року.

Суддя Ж.В. Блохіна