У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючої Присяжнюк Т.І.,
Суддів Філатова В.М., Школярова В.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 грудня 2008 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27.05.2008 р., постановленої щодо ОСОБА_1
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 24.12.2007 р.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий - останній раз - вироком Ленінського районного суду м. Одеси від 01.06.2001 р. за ст. 81 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. Постановою Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2002 р. ОСОБА_1 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на 1 рік 4 місяці 9 днів
засуджений за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі;
за ст. 313 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
Ухвалою апеляційного суду від 27.05.2008 р. вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ст. 313 ч.3 КК України скасований, а провадження по справі у цій частині закрито на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину. Постановлено ОСОБА_1 вважати засудженим за ст. 309 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі і у зв”язку з відбуттям ОСОБА_1 призначеного покарання його звільнено з-під варти в залі суду.
За вироком суду, з урахуванням внесених ухвалою апеляційного суду змін, ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 10.02.2007 р. приблизно о 17 год. на перехресті вул.. Болгарської та Мечнікова у м. Одесі у зв”язку з відсутністю документів, які посвідчують особу, він був затриманий працівниками міліції та доставлений у Хмельницьке ВМ Малиновського РВ ОГУ УМВС України в Одеській області для встановлення особи. Під час проведення особистого обшуку у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц з особливо небезпечною наркотичною та психотропною речовиною - кустарно виготовленим препаратом із ефедрина ( псевдоефедрина чи препаратів, які їх містять), який містив меткатінон (ефідрон), яку засуджений зберігав без мети збуту.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування постановленої по справі ухвали апеляційного суду, оскільки вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування вироку щодо засудження ОСОБА_1 за ст. 313 ч.3 КК України.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів приходить до висновку, що касаційне подання прокурора задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка, що не оспорюється прокурором у поданні
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ст. 309 ч.1 КК України, а міра покарання йому призначена відповідно до ст. 65 КК України.
Викладені у поданні прокурора доводи про безпідставність скасування апеляційним судом засудження ОСОБА_1 за ст. 313 ч.3 КК України перевірені і визнані безпідставними.
З наявних матеріалів вбачається, що місцевий суд наряду з іншим визнав ОСОБА_1 винним і у зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення особливо небезпечних психотропних речовин, яке складалося з скляної колби ємкістю 100 мл зі вставленою в неї скляною трубкою та гумової пробки.
Скасовуючи вирок суду у частині засудження ОСОБА_1 за ст. 313 ч.3 КК України і закриваючи провадження по справі на підставі ст. 6 ч.1 п. 2 КПК України, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що експерт у висновку судово-хіміко-біологічної експертизи не дав відповіді на питання про те, чи є скляні колба та трубка самостійним обладнанням для виготовлення психотропних речовин.
Оскільки місцевий суд, правильно встановивши фактичні обставини по даному епізоду, зробив неправильний висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 313 ч.3 КК України, апеляційний суд обгрунтовано скасував судове рішення в цій частині та закрив провадження за відсутністю складу даного злочину у останнього.
Колегія суддів Верховного Суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що скляна колба та трубка в даному випадку є тільки комплектуючими засобами, але самим обладнанням для виготовлення психотропних речовин бути не може.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування ухвали апеляційного суду із направленням матеріалів справи на новий апеляційний розгляд, як про це просить прокурор у поданні, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів
У х в а л и л а :
У задоволенні касаційного подання прокурору, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, відмовити.
С У Д Д І :
Присяжнюк Т.І. Філатов В.М. Школяров В.Ф.