Справа 688/899/14-ц

№ 2/688/300/14

Рішення

Іменем України

05 травня 2014 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого-судді - Головко Н.П.,

секретаря - Гаврилової Н.К.

з участю: позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Парфенюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства «Марія-2006» про визнання недійсними договорів оренди землі,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що 01.01.2012 року між ним та відповідачем по справі - ФГ «Марія-2006» с. Велика Рішнівка Шепетівського району укладено договори оренди, належних позивачу на праві приватної власності, земельних ділянок. 17 лютого 2014 року після звернення в Управління Держземагенства у Шепетівському районі, отримав копії зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, зі змісту яких встановив, що договори укладені з порушенням Закону України «Про оренду землі», оскільки в договорах відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Вказуючи на те, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов договору, є підставою для визнання договору недійсним, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав. В обгрунтування вимог зазначив, що має на праві власності дві земельні ділянки у с. Велика Рішнівка Шепетівського району, які отримав в порядку спадкування. Домовився з фермерським господарством про укладення договорів оренди вказаних земельних ділянок. Проживає в м.Хмельницькому, працює в управлінні сільського господарства Хмельницької ОДА, у зв'язку з постійною зайнятістю не мав можливості особисто укласти договори, а тому домовився, що хтось із родичів, які мешкають в селі, підпише за нього договори. Отримавши неякісне зерно в рахунок орендної плати, вирішив договори розірвати, з підстав, що викладені в позовній заяві. Зазначив, що не звертався до голови фермерського господарства з претензіями щодо якості наданого в рахунок орендної плати зерна, а також не звертався з відповідними заявами до відповідача про внесення до договорів оренди умов щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок. Вказав, що у зв'язку з відсутністю в договорах умов щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок йому не заподіяно шкоди, однак бажає розірвати укладені договори.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав. Зазначив, що позивач після укладення договорів оренди земельних ділянок, не отримав на руки зареєстрованих примірників договорів оренди земельних ділянок. Копії таких договорів він отримав лише в лютому 2014 року, після звернення до Управління Держземагенства у Шепетівському районі. Після ознайомлення зі змістом договорів стало відомо, що у них відсутні всі істотні умови, про що було роз'яснено позивачу і він погодився звернутися до суду з позовом про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Вказав, що для визнання договорів оренди недійсними достатньо того, що у договорах відсутні усі істотні умови, зокрема умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, що відповідно до Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання договорів недійсними. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Парфенюк В.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В обгрунтування заперечень, зазначив, що добре знайомий із позивачем, який в телефонному режимі просив укласти договори оренди належних йому земельних ділянок, не має змоги приїхати в село, у зв'язку з зайнятістю, а тому хтось із його родичів за нього підпише договори. Вказав, що договори оренди земельних ділянок були розроблені на підставі типового договору, а тому не розуміє чим порушив право позивача. Зазначив, що вчасно виконував умови договорів, вчасно розраховувався по орендній платі. Вказав, що позивач не звертався до нього про внесення змін до договорів, щодо визначення умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, якби звернувся, він погодився би на внесення таких змін до договорів.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами, з приводу оренди землі, регулюються нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є : об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. (ст. 15 Закону в редакції чинній на момент укладення договору).

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 587012, виданого 27 грудня 2005 року (а.с.29) та Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 587011, виданого 27 грудня 2005 року (ас.30), позивач ОСОБА_2 є власником двох земельних ділянок площею 4,3854 га, кожна, розташованих на території Великорішнівської сільської ради Шепетівського району , переданої останньому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дані державні акти зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010550000068 та за №010550000069.

Судом встановлено, що не оспорюється сторонами, що 01.01.2012 року між сторонами укладено два договори оренди земельних ділянок, згідно яких позивач передав відповідачеві в оренду належні йому земельні ділянки, кожна площею 4,3854 га, які знаходяться на території Великорішнівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, строком на десять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Копії договорів, не посвідчені в установленому порядку містяться в матеріалах справи (ас. 8, 9).

Дані договори пройшли відповідну державну реєстрацію та зареєстровані у відділі Держкомзему Шепетівського району Хмельницької області 14 лютого 2012 року за № 682558054002806 та № 682558054002822, що визнається сторонами, а відтак договори є укладеними.

Сторони визнали, що факт передачі земельних ділянок відбувся, оскільки земельними ділянками користується відповідач, а позивач отримує орендну плату.

Позивач, укладаючи договір, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності та його волевиявлення було спрямоване на його укладення.

В судовому засіданні позивач, посилаючись на позовну заяву, зазначав, що договір не містить істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України « Про оренду землі», а саме в договорі відсутні такі істотні умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Суд зазначає, що дійсно в договорі оренди земельної ділянки сторони не закріпили умови за яких право оренди може бути передано у заставу або внесене до статутного фонду. Відтак, сторони при укладенні договору не мали намірів передавати право оренди у заставу або вносити його до статутного фонду.

За нормами Закону України «Про оренду землі» узгодження сторонами істотних умов та їх наявність в тексті договору є важливим не тільки для визнання договору оренди укладеним, а й необхідним для проведення його державної реєстрації. Зокрема, з приводу цього у ч.2 ст. 15 Закону зазначається, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 цього Закону, є підставою для відмови в його державній реєстрації, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Однак, відсутність у договорі оренди землі однієї із зазначених вказаною нормою істотних умов лише пов'язується із можливістю визнання його недійсним, втім, вона не містить абсолютного припису про те, що такий договір є недійсним.

Суд вважає, що не включення до тексту договорів такої умови (щодо передачі у заставу а внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки) не можна тлумачити, що ця істотна умова не узгоджена, оскільки, як слідує з пояснень сторін в судовому засіданні - на час укладення договорів, в цьому не було потреби, виходячи із суті таких договорів та може бути узгоджено сторонами шляхом внесення змін до договорів, чи укладення додаткових договорів, що в свою чергу, на думку суду, не впливає на дійсність договору в цілому. Оскільки сам по собі факт відсутності у договорах оренди землі істотної умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не вказує на порушення права позивача, що ним підтверджено в судовому засіданні. Відсутність порушеного права вказує на безпідставність позову.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Враховуючи вимоги статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України про те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, судом встановлено, що права позивача у зв'язку з відсутністю в договорах оренди зазначеної умови, не порушуються, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 88, 208, 213-215, 218, 294 ЦПК України, суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до фермерського господарства «Марія-2006» про визнання недійсними договорів оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: