Головуючий суду 1 інстанції - Скворцова В.Г.

Доповідач - Чобур О.В.

Справа № 429/630/14-к

Провадження № 11кп/782/585/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Чобур О.В.,

суддів Кравченко Т.Д., Юрченко А.В.,

при секретарі Глусенко А.С.,

за участю прокурора Мазепіной М.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду у м.Луганську апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Іванової Л.В. на вирок Слов`яносербського районного суду Луганської області від 07 березня 2014 року, яким затверджено угоду про примирення, укладену 26.02.2014 року між потерпілою ОСОБА_4 і підозрюваною

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м.Алчевська Луганської області, громадянкою України, з середньо - технічною освітою, не одруженою, маючою на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючою, раніше не судимою, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, і проживаючою за адресою:АДРЕСА_2,

яку визнано винною та засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді

2 років обмеження волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 рік.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили залишено у вигляді особистого зобов'язання.

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком суду ОСОБА_3 визнана винною в тому, що на початку липня 2013 року під час проживання у АДРЕСА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, за попередньою домовленістю з особою, матеріали стосовного якої виділені в окреме провадження, таємно викрали з будинку та прилеглої території домоволодіння АДРЕСА_3 металеву дробину, два металеві стелажі, металевий умивальник - тумбу з раковиною, пральну машинку «Ока», плити чавунні для печі на твердому паливі у кількості 6 штук, дверцята піддувальні для печі на твердому паливі, дверцята топкові, чавуни для печі на твердому паливі, чим завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3766 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, здійснила ще дві крадіжки приватного майна з вказаного домоволодіння.

Зокрема, у середині серпня 2013 року вони викрали тим же способом 4 металеві труби довжиною 2 метри діаметром 5 см кожна та 4 металеві труби довжиною 1 метр, діаметром 10 см кожна, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 127 грн. 70 коп., а в середині вересня 2013 року викрали диван, ліжко, салатницю, дерев'яний стілець, дві килимові доріжки, чим завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 295 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацій дій ОСОБА_3 та доведеність її вини, просить скасувати вирок у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, та порушенням вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Посилається на те, що суд першої інстанції, затверджуючи своїм вироком угоду про примирення, укладену 26.02.2014 між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваною ОСОБА_3, призначив узгоджене сторонами покарання у виді 2 років обмеження волі, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, яка народилася у 2005 році, у відношенні якої вона не позбавлена батьківських прав.

Суд порушив вимоги ч.З ст.61 КК України, згідно якої обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Всупереч вимогам ст.474 КПК України суд не перевірив відповідність угоди вимогам Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, внаслідок чого ухвалив вирок, та призначив покарання ОСОБА_3, яке не відповідає закону України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_2, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо її умови суперечать вимогам цього Кодексу або закону.

Затверджуючи угоду про призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі, суд не врахував, що відповідно до ч.З ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, яка народилася у ІНФОРМАЦІЯ_4, у відношенні якої вона не позбавлена батьківських прав.

За таких умов суд не мав підстав затверджувати угоду із призначенням ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі.

Затвердивши угоду, умови якої суперечать вимогам КК України, суд Допустив суттєве порушення кримінально-процесуального права, що є безумовною підставою для скасування вироку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди, суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку, тому що угода була укладена під час досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 404,405,407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Л.В.Іванової на вирок Слов`яносербського районного суду Луганської області від 07 березня 2014 року задовольнити.

Вирок Слов`яносербського районного суду Луганської області від 07 березня 2014 року на підставі угоди щодо ОСОБА_3 скасувати і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді