Єдиний унікальний номер 230/16119/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4113/2014
Головуючий у 1 інстанції Ференчук О.В.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 45
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Халаджи О.В., Мальованого Ю.М.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Єнакіївської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності на землю
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Єнакіївської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності на землю.
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Єнакіївської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності на землю відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того , що позивачка вибрала неналежний спосіб захисту права , оскільки державний акт на право приватної власності на землю , виданий на ім'я ОСОБА_2 є реалізацією рішення міської ради про передачу у власність відповідачці земельної ділянки , а позивачка відповідного позову щодо визнання рішення міської ради недійсним не заявляла .
З вказаним рішенням суду не погодилась позивачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, посилалась на його незаконність та необґрунтованість, вважала, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просила постановити нове рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилалась на те , що у суду першої інстанції були усі підстави для визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, оскільки він був виданий на підставі неналежно виготовленої технічної документації всупереч вимогам ст.. 118 ЗК України . Суд не звернув уваги на те, що межі земельної ділянки ОСОБА_2 не узгоджувались з межами земельної ділянки позивачки ОСОБА_1 , що є порушенням ст.198 ЗК України , окрім цього, державний акт ОСОБА_2 не містись даних про суміжного землекористувача , а розташування інших землекористувачів не відповідає дійсності . Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції, а тому виданий на ім'я ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку є недійсним.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 підтримував доводи апеляційної скарги , просив рішення суду скасувати та позов задовольнити.
Відповідачі: Єнакіївська міська рада, центр державного земельного кадастру , треті особи: відділ Держземагенства в м. Єнакієво, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились , про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином .
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з таких підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що 24 грудня 2007 року року ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯЕ № 697180 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0860 га по АДРЕСА_1 на підставі рішення Єнакієвської міської ради № 5/20-26 від 21.07.2007 року (а.с. 15).
Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку міститься в статті 140 ЗК України, є вичерпним, оскільки цією статтею встановлено перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто в установленому законом порядку.
Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Рішення Єнакієвської міської ради про надання ОСОБА_2 земельної ділянки в постійне користування є правовою підставою для набуття останньою відповідного права на постійне користування землею та видачі їй державного акту, що посвідчує таке право.
Виходячи з цього, суд першої інстанції прийшов до висновку про те , що державний акт виданий на ім'я ОСОБА_2 є лише результатом реалізації прийнятого рішення про передання земельної ділянки у постійне користування, і задоволення позовних вимог про визнання недійсним лише державного акту без визнання недійсним й вказаного рішення виконкому є незаконним, оскільки правові підстави виготовлення та видачі державного акту є чинними, ніким не скасовані.
Апеляційний суд вважає, що вказані висновки суду першої інстанції є правильними та відповідають вимогам закону. Дійсно , звертаючись до суду позивачка ставила питання про визнання державного акту про право власності на ім'я ОСОБА_2 недійсним у зв'язку з порушенням процедури виготовлення технічної документації центром державного земельного кадастру та порушення процедури узгодження меж земельної ділянки з суміжними користувачами з боку ОСОБА_2 Як посилалась позивачка внаслідок порушення процедури виготовлення технічної документації та порушення процедури узгодження меж землекористування належна її частка земельної ділянки відійшла згідно з державним актом виданим на ім'я ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , що порушує її право власності на земельну ділянку .
Між тим , правовою підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку є рішення міської ради або органу виконавчої влади і тому незалежно від того з яких підстав заявляється позов про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку він є органічно пов'язаним з зазначеним рішенням . .
Вказані положення передбачені ч.1 ст. 116 ЗК України згідно з якою громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками з земель держаної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За таких підстав , суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що заявлений позов про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку безпосередньо пов'язаний з рішенням міської ради про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність і державний акт є похідним від рішення міської ради , однак позивачка ОСОБА_1 не ставить питання про визнання рішення міської ради про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 у приватну власність повністю або частково недійсним. Такий спосіб захисту порушеного права є неналежним, а тому суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у позові .
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно зі ст. 16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Наведені положення закону дають підстави для кожної зацікавленої особи обрати належний та відповідний спосіб захисту порушеного права, що не було зроблено позивачкою.
Доводи апеляційної скарги , про те, що суд не звернув увагу на підстави заявленого позову про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку , і про те, що ці підстави не пов'язані з рішенням міської ради є непереконливими та не впливають на висновки суду.
Як вбачається з матеріалів справи , зокрема з копії постанови Донецького окружного суду від 11 жовтня 2012 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року ( а.с .6-11 ) раніше ОСОБА_1 звертаючись до суду з адміністративним позовом ставила питання не лише про скасування державного акту про право власності на земельну ділянку . але й про скасування рішення міської ради , якою було передано земельну ділянку ОСОБА_2 в приватну власність. Після скасування постанови суду першої інстанції ухвалою Донецького окружного адміністративного суду заявлений позов залишений без розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують .
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з положенням ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 31 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: