Єдиний унікальний номер 253/11000/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4351/2014
Головуючий у 1 інстанції Кошева О.А.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Халаджи О.В.; Гапонова А.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування. Він зазначав про те, що ним з ОСОБА_2 було укладено договір купівлі- продажу товару у відповідності до якого він повинен повернути йому суму боргу у розмірі 226800 грн в строк до 19.08.2010 року . В забезпечення ним виконання за договором купівлі - продажу та повернення коштів між ним та ОСОБА_2 21.08.2009 року було укладено договір іпотеки у відповідності до якого в іпотеку було передано нерухоме майно - нежитловий будинок розташований по АДРЕСА_1,вартістю 630648 грн. . У зв'язку з тим, що він не повернув усю суму за договором купівлі- продажу ОСОБА_2 на підставі нотаріального напису було звернуто стягнення боргу на предмет іпотеки і відповідач ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на вказане нежиле приміщення.. Як з'ясувалось пізніше вартість нерухомого майна фактично складає суму 1113100,00 грн,.що підтверджується звітом про оцінку нерухомого майна експерта ОСОБА_4 . Оскільки відповідачем ОСОБА_2 йому не була відшкодована різниця між вартістю предмета іпотеки та розміром боргу в сумі 839327 грн. він звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 та до ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих сум. Відповідно до його заяви ухвалою Центрально- Міського районного суду м. Горлівки було накладено арешт на належне відповідачеві ОСОБА_2 майно. Однак, як з'ясувалось пізніше в серпні 2013 року при розгляді справи з метою уникнення стягнення з нього суми ОСОБА_2 уклав зі своїм батьком ОСОБА_3 договір дарування вбудованого приміщення загальною площею 41, 6 кв м розташованого по АДРЕСА_2 який є фіктивним . З вказаних підстав просив визнати вказаний договір недійсним та скасувати запис про право власності в державному реєстрі речових прав.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 лютого 2014 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування було зупинено.
З вказаною ухвалою не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та . необґрунтованою , оскільки розгляд справи за його позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним не залежить від розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих сум і тому у суду були відсутні підстави для зупинення провадження по справі.
У судове засідання сторони не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином телефонограмами , які зареєстровані в журналі № 4 телефонограм апеляційного суду № 448, № 442, № 443 . Від представника ОСОБА_1- ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню ,а ухвала суду- залишенню без зміни виходячи з наступного .
У відповідності з положенням п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження к справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи . що розглядається в порядку конституційного, цивільного,господарського , кримінального чи адміністративного провадження.
Виходячи зі змісту вказаного закону обов'язкове зупинення провадження по справі передбачено у випадках , якщо в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав , заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду , тобто по справі неможливо постановити рішення до вирішення іншої справи і рішення в іншої справи безпосередньо впливає на висновки по вказаній справі і між ними існує матеріально- правовий зв'язок.
Зупиняючі провадження по справі суд першої інстанції виходив з того , що у провадженні того ж суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів у відшкодування перевищення ринкової вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, а тому на підставі п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України вважав неможливим продовжувати розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним
Такий висновок суду слід визнати правильним.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 свої вимоги про визнання недійсним договору дарування вбудованого приміщення загальною площею 41, 6 кв м розташованого за адресою АДРЕСА_2 укладеного між відповідачами 18.07.2013 року аргументував тим , що 1 квітня 2013 року він звернувся з позовом до Центрально- Міського районного суду м. Горлівки з позовом до ОСОБА_2 ОСОБА_5 про стягнення суми 839327 грн.85 коп. яка складає різницю між ринковою вартістю предмету іпотеки та розміром забезпечених іпотекою вимог, оскільки ОСОБА_2 у зв'язку з несплатою ним боргу звернувся до нотаріуса і на підставі виконавчого напису нотаріуса став власником належного ОСОБА_1 майна у вигляді недобудованого нежитлового будинку площею 408 , 1 кв м розташованого по АДРЕСА_1 вартістю 1113100,00 грн , у той час як сума боргу ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 складала 180513 грн.
Одночасно ОСОБА_1 з метою забезпечення позову було заявлено клопотання до суду про накладення арешту на майно , яке належить ОСОБА_2 і ухвалою суду від 30.04.2013 року було накладено арешт на майно , яке належало ОСОБА_2 зокрема, на вбудоване приміщення загальною площею 41, 6 кв м розташованого за адресою АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_2 31 травня 2013 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження по справі та про накладення арешту на належне йому майно: вбудоване приміщення загальною площею 41, 6 кв м розташоване за адресою АДРЕСА_2 і з метою уникнути матеріальної відповідальності за позовом ОСОБА_1 уклав 18 липня 2013 року зі своїм батьком ОСОБА_3 договір дарування вбудованого приміщення загальною площею 41, 6 кв м розташованого за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 вважав вказаний правочин фіктивним вчиненим з метою уникнути реалізації майна за його позовом про стягнення суми.
Таким чином , заявлений позов ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним обґрунтований його правом на стягнення з ОСОБА_2 за першим позовом суми 839327 грн.85 коп. яка складає різницю між ринковою вартістю предмету іпотеки та розміром забезпечених іпотекою вимог.
Однак , перша справа за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення з нього суми 839327 грн.85 коп. яка складає різницю між ринковою вартістю предмету іпотеки та розміром забезпечених іпотекою вимог до цього часу не розглянута .
Між тим , висновки суду по цій ( першій ) справі безпосередньо впливають на висновки суду , який розглядає справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним . Між цими справами існує матеріально - правовий зв'язок , оскільки обставини, які є предметом доказів даного позову з боку позивача ОСОБА_1, є предметом дослідження в цивільній справі, яка знаходиться в провадженні судді Федько С.П., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів у відшкодування перевищення ринкової вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог.
У випадку , якщо позов ОСОБА_1 про стягнення сум з ОСОБА_2 буде визнано судом недоведеним , то вказані висновки суду безпосередньо впливатимуть на наслідки розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування нежилого приміщення недійсним..
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про необхідність зупинити провадження по справі до розгляду іншої справи .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те , що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження по справі і про те, що предмет доказування у справах є різним і наслідки розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_8 про стягнення суми не впливають на наслідки розгляду цієї справи є непереконливими .
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону. Підстав для її скасування не вбачається .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 06 лютого 2014 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: